Постанова

від 29.12.2014 по справі 813/6760/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2014 року м. Львів № 813/6760/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., прокурорів Бойко Н.І., Ружицького Р.О., представника відповідача Винничука А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Личаківського району м. Львова до Винниківської міської ради, треті особи Львівська централізована бібліотечна система для дорослих м. Львова, товариство з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім» про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява прокурора Личаківського району міста Львова до Винниківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Винниківської міської ради № 320 від 24.11.2011 року «Про надання дозволу ТзОВ «Гал-Дім» на виготовлення документів на викуп нежитлового приміщення по вул. Галицькій, 49 у м. Винники».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при прийнятті спірного рішення порушено вимоги ст.ст. 2, 7, 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Зазначає, що у приміщенні по вул. Галицькій, 49 у м. Винники знаходиться Львівська централізована бібліотечна система для дорослих м. Львова, відтак, вказане приміщення не може бути об'єктом малої приватизації. Вказує на те, що договір оренди приміщення підвалу, позначене на плані літерами «пд» в будинку, позначеному на плані літерою «А-1», загальною площею 124,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, м. Винники, вул.Галицька,49, втратив чинність, оскільки юридичну особу - орендодавця припинено 20.05.2009 року. Відтак, ТзОВ «Гал-Дім» втратило статус орендаря згаданого приміщення з моменту втрати чинності договору оренди приміщення, а тому не має права на приватизацію комунального майна шляхом викупу. З огляду на наведене, вважає рішення № 320 від 24.11.2011 року протиправним та просить його скасувати.

Прокурори у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних в позовній заяві, просила адміністративний позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, поданому представником відповідача у судовому засіданні 29.12.2014 року, де вказано, що спірне рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законами України. Зазначає, що договір оренди приміщення підвалу, позначене на плані літерами «пд» в будинку, позначеному на плані літерою «А-1», загальною площею 124,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, м. Винники, вул. Галицька,49, не втрачав чинності, оскільки орендар сплачував орендну плату та виконував належним чином усі покладені на нього договором зобов'язання, а власник майна (відповідач ) не заперечував щодо користування згаданим приміщенням . Вважає адміністративний позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, третьою особою - Львівською централізованою бібліотечною системою для дорослих м. Львова подано заяву (вх. № 38917 від 10.11.2014 року) про розгляд справи без участі повноважного представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 24.09.1993 року «Про розмежування комунальної власності між м. Львовом, м. Винники, сел. Брюховичі та Рудно», ухвалено провести розподіл об'єктів комунальної власності між м. Львовом, м. Винники, селищами Брюховичі та Рудно згідно з додатками № 1, № 2, № 3.

Згідно з додатком № 1 до ухвали Львівської міської ради від 24.09.1993 року визначено перелік об'єктів комунальної власності, розташованих на території Винниківської міської ради народних депутатів, до якого входить, зокрема Бібліотека для дорослих № 34 по вул. Галицькій.

На підставі ухвали Львівської міської ради від 24.09.1993 року, Винниківською міською радою прийнято рішення № 213 від 20.07.2004 року «Про оформлення права власності на нежитлове приміщення по вул. Галицькій, 49».

На підставі даного рішення міським головою м. Винники видано свідоцтво від 30.08.2004 року Серія САА № 143332 про право власності на нерухоме майно територіальної громади м. Винники в особі Винниківської міської ради на нежитлові приміщення по вул. Галицькій, 49 загальною площею 299,5 кв.м.

30.08.2004 року здійснено державну реєстрацію права власності територіальної громади м. Винники в особі Винниківської міської ради на вказані приміщення.

01.09.2005 року між Комунальним підприємством «Управління ресурсів м. Винники», код ЄДРПОУ 32639616 (Орендодавець) та ТзОВ «Гал-Дім», код ЄДРПОУ 32800891 (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради № 61 від 10.08.2006 року «Про ліквідацію КП «Управління ресурсів м.Винники», вирішено ліквідувати комунальне підприємство «Управління ресурсів м. Винники».

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 18931610 від 02.07.2014 року Комунальне підприємство «Управління ресурсів м. Винники» (код ЄДРПОУ 32639616) припинене 20.05.2009 року за рішенням засновників.

24.11.2011 року Винниківською міською радою прийнято рішення № 320 «Про надання дозволу ТзОВ «Гал-Дім» на виготовлення документів на викуп нежитлового приміщення по вул. Галицькій, 49 в м. Винники», згідно з яким вирішено дати згоду на виготовлення документації на приватизацію нежитлових приміщень (в плані позначені цифрами І, II, VI, VII) загальною площею 124,1 кв.м., розташованих по вул. Галицькій, 49 у м. Винники шляхом викупу ТзОВ «Гал-Дім».

За результатами проведеної перевірки 10.02.2012 року прокуратурою Личаківського району м. Львова винесено протест на рішення Винниківської міської ради № 320 від 24.11.2011 року з вимогою його скасування. За результатами розгляду протесту Винниківською міською радою прийнято рішення № 436 від 23.02.2012 року, згідно з якими протест прокурора відхилений.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про прокуратуру» предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, що видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Пунктом 2 частини 5 статті 23 цього ж Закону передбачено, що прокурор, без внесення подання, може звернутися до суду щодо визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до статті 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

З цього конституційного положення у системному взаємозв'язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, вбачається, що органи місцевого самоврядування не є органами державної влади, а місцеве самоврядування слід розглядати як форму здійснення народом влади, яка визнається і гарантується в Україні (стаття 7 Конституції України).

Конституція України (стаття 140) визначає місцеве самоврядування як право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня.

Не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави та будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, де розміщуються бібліотеки, книгарні та державні видавництва.

За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються у встановленому порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років.

Згідно з ч. 1 ст. 7 цього ж Закону Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у будівлі за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 49 розміщена бібліотека, а саме Львівська централізована бібліотечна система для дорослих м. Львова, заснована на комунальній формі власності та органом управління якої є Міністерство культури і туризму України. Також Судом встановлено, що будівля за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 49 не включена Винниківською міською радою до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу.

З огляду на наведене Суд констатує, що станом на момент виникнення спірних правовідносин існувала пряма заборона, встановлена законом, на включення будівлі за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 49 до переліку об'єктів малої приватизації.

Крім того, Суд зазначає, що відповідно до п.1.1. Договору оренди нежитлових приміщень від 01.09.2005 року, укладеного між Комунальним підприємством «Управління ресурсів м. Винники» (Орендодавець) та ТзОВ «Гал-Дім» (Орендар) Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради № 187 від 21.06.2005 року передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) приміщення підвалу, позначене на плані літерами «пд» в будинку, позначеному на плані літерою «А-1», загальною площею 124,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, м. Винники, вул. Галицька, 49.

Відповідно до п.2.2 цього ж Договору, чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; дострокового за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду; загибелі об'єкта оренди; приватизації об'єкта оренди; банкрутства Орендаря; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Комунальне підприємство «Управління ресурсів м. Винники» (код ЄДРПОУ 32639616) припинене 20.05.2009 року за рішенням засновників.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

З огляду на встановлені обставини Суд погоджується із твердженням позивача про те, що договір між Комунальним підприємством «Управління ресурсів м. Винники» (Орендодавець) та ТзОВ «Гал-Дім» (Орендар) є припинений та ТзОВ Гал-дім з 20.05.2009 року втратив статус орендаря вказаного приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Водночас, оскільки ТзОВ Гал-дім» з 20.05.2009 року втратив статус орендаря нежитлового приміщення по вул. Галицькій, 49 у м. Львові, приватизація вказаних приміщень шляхом викупу ТзОВ «Гал-Дім» не відповідає вимогам, встановленим законом

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на статтю 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Строк дії договору найму між Комунальним підприємством «Управління ресурсів м. Винники» (Орендодавець) та ТзОВ «Гал-Дім» (Орендар) не закінчувався, а договір оренди припинив дію у зв'язку із ліквідацією юридичної особи, яка була орендодавцем. Для того, щоб стверджувати про відсутність заперечень щодо користування ТОВ «Гал-Дім» орендованим майном, відповідачу слід було переукласти із згаданим суб'єктом господарювання договір оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, м. Винники, вул. Галицька, 49, чого відповідачем зроблено не було.

Суд зазначає, що завданням адміністративного суду є перевірка правомірності рішення суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого ст. 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18 липня 2006 року) кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд, звертає увагу на наступне.

Основними вимогами до рішення суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах є законність такого рішення (тобто правильне застосування норм матеріального права) та дотримання при його прийнятті вимог процесуальних норм (тобто норм, які встановлюють процедуру прийняття даного рішення).

Відповідно до вимог чинного законодавства України рішення суб'єкта владних повноважень повинно відповідати як вимогам законності (правильне застосування норм матеріального права), так і бути прийнятим у точній відповідності до встановленої законом процедури (дотримання процесуальних норм).

Дотримання процедури при прийнятті суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення перевіряється адміністративним судом з огляду на дотримання ним вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що система місцевого самоврядування включає:

- територіальну громаду;

- сільську, селищну, міську раду;

- сільського, селищного, міського голову;

- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

- районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

- органи самоорганізації населення.

Види актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Перевіряючи оскаржуване рішення № 320 від 24.11.2011 року на предмет дотримання вимог, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд дійшов висновку, що таке прийнято не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Відтак оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, рішення Винниківської міської ради № 320 від 24.11.2011 року «Про надання дозволу ТзОВ «Гал-Дім» на виготовлення документів на викуп нежитлового приміщення по вул. Галицькій, 49 у м. Винники» є протиправним і підлягає скасуванню, а адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Винниківської міської ради № 320 від 24.11.2011 року «Про надання дозволу ТзОВ «Гал-Дім» на виготовлення документів на викуп нежитлового приміщення по вул. Галицькій, 49 у м. Винники»

Судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 січня 2015 року.

Суддя Сподарик Н.І.