Рішення

від 22.12.2014 по справі 911/4957/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р. Справа № 911/4957/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БЄЛВЄСТ ТРЕЙД", ідентифікаційний код: 30683176, місцезнаходження: 04050, м. Київ, пров. Косогірний, буд. 4, кв. 6; адреса для листування (згідно заяви): 03680, м. Київ, вул. Е. Потьє 12, оф. 214,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТІВ БУДСЕРВІС", ідентифікаційний код: 37184444, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Ломоносова, буд. 36,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: Сингаївський П.П., який діє на підставі Статуту;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "БЄЛВЄСТ ТРЕЙД" (далі за текстом: Позивач або Підрядник ) до товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТІВ БУДСЕРВІС" (далі за текстом: Відповідач або Замовник ) про стягнення заборгованості за договором субпідряду від 01.11.2012 року за № 01/11 ФБС (далі за текстом: Договір) у вигляді основного боргу у сумі 96090,16 грн. (дев'яносто шість тисяч дев'яносто гривень 16 коп.), пені в сумі 4804,51 грн. (чотири тисячі вісімсот чотири гривні 51 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором субпідряду від 01.11.2012 року за № 01/11 ФБС, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 96090,16 грн. (дев'яносто шість тисяч дев'яносто гривень 16 коп.), пені в сумі 4804,51 грн. (чотири тисячі вісімсот чотири гривні 51 коп.).

Відповідно до ухвали суду від 21.11.2014 року порушено провадження у справі № 911/4957/14 та призначено її розгляд на 22.12.2014 року.

22.12.2014 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 21.11.2014 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 21.11.2014 року не виконав.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 22.12.2014 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що ухвала господарського суду Київської області від 21.11.2014 року про порушення провадження у справі № 911/4957/14 направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Крім того, відповідно до вимог ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Також, відповідно до вимог ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

01.11.2012 року між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 843, 875 Цивільного кодексу України, укладено договір субпідряду від 01.11.2012 року за № 01/11 ФБС, згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, Підрядник зобов'язується на свій ризик та за завданням Замовника виконати монтаж систем вентиляції на об'єкті: «Реконструкції школи під загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів на 288 учнів та дитячий дошкільний заклад на 3 групи», що за адресою: вул. Леніна, м. Васильків, Київської області, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити визначені види Робіт (надалі усі разом - Роботи) в обсягах та за ціною (вартістю), що наводяться в Додатках до цього Договору, які підписуються та скріплюються печатками обох Сторін та є невід'ємною частиною цього Договору (далі - Додатки).

За наслідками дослідження даного Договору суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором будівельного субпідряду.

За умовами п. 2.2. Договору, факт передачі виконаних Робіт Замовнику оформлюється Сторонами шляхом підписання двостороннього Акта виконаних робіт, який підписується у момент приймання виконаних Робіт та становить невід'ємну частину цього Договору. Замовник несе ризик випадкової загибелі (або пошкодження) результату виконаних робіт з моменту підписання обома Сторонами Акта виконаних робіт.

Договір у п. 3.1. передбачає, що загальна сума Договору становить 447907,52 грн. (чотириста сорок сім тисяч дев'ятсот сім гривень 52 коп.).

Відповідно до п. 4.2. Договору, Замовник зобов'язується: прийняти обумовленні в Додатках до цього Договору виконані роботи; оплатити вартість виконаних робіт у визначені цим Договором строки (терміни).

Договір у п.п. 3.2., 3.3. передбачає, що оплата ціни (вартості) Робіт здійснюється Замовником в національній валюті України безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Підрядника. Датою оплати вартості (ціни) Робіт (чи їх частини) вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.

Відповідно до вимог ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Також, Цивільний кодекс України у ст. 853 передбачає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Цивільний кодекс України в ст. 857 передбачає, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський кодекс України у ч. 8 ст. 193 передбачає, що управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Позивачем на виконання умов п.п. 1.1., 1.2., 4.1. Договору в період з листопада по грудень 2012 року та у вересні 2013 року з дотриманням вимог ст. ст. 526, 530, 839, 845, 853, 854, 877, 882, 857 Цивільного кодексу України та з дотриманням нормативів і стандартів було виконано своєчасно і належним чином повний обсяг комплексу підрядних робіт по монтажу систем вентиляції на об'єкті: «Реконструкції школи під загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів на 288 учнів та дитячий дошкільний заклад на 3 групи», що за адресою: Київської області, м. Васильків, вул. Леніна, а їх результат було передано Замовнику (Відповідачу), від якого будь-яких зауважень або претензій в адрес Позивача щодо якості, вартості, обсягу та строків виконання підрядних робіт не надходило, що підтверджено Актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за вересень 2013 року, Довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за вересень 2013 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач не заперечує.

Дослідженням вказаних Актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за вересень 2013 року та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за вересень 2013 року, встановлено, що вони підписанні сторонами Договору на виконання вимог п.п. 1.1., 2.2., 4.2. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких застережень або зауважень щодо кількості, якості, строків та вартості виконання підрядних робіт з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем виконаних Позивачем в повному обсязі підрядних робіт по монтажу систем вентиляції на об'єкті: «Реконструкції школи під загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів на 288 учнів та дитячий дошкільний заклад на 3 групи», що за адресою: Київської області, м. Васильків, вул. Леніна, в обсягах, якості, асортименті та вартістю, визначених у вищезазначених Актах приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за вересень 2013 року та Довідках про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за вересень 2013 року, достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем Акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за вересень 2013 року та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за вересень 2013 року, без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, якістю та обсягом виконаних Позивачем підрядних робіт свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Відповідач прийнявши у Позивача виконанні останнім за Договором підрядні роботи без будь-яких зауважень щодо якості, вартості, обсягів та строків виконання підрядних робіт, в порушення вимог п.п. 1.1., .3.2., 3.3., 4.2. Договору, ст. ст.526, 530, 839, 845, 853, 854, 877, 857, 882 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, не повністю оплатив Позивачу виконанні останнім за Договором підрядні роботи, в зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за Договором у вигляді основного боргу в сумі 96090,16 грн. (дев'яносто шість тисяч дев'яносто гривень 16 коп.).

Відповідно до вимог ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Перевіркою суми грошового зобов'язання Відповідача за Актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за вересень 2013 року та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за вересень 2013 року встановлено, що зазначена у цих актах та довідці вартість підрядних робіт відповідає вартості підрядних робіт, яка визначена сторонами у Договорі.

Отже, заборгованість Відповідача за Договором у вигляді основного боргу становить 96090,16 грн. (дев'яносто шість тисяч дев'яносто гривень 16 коп.).

На час розгляду справи сума основного боргу Відповідачем не погашена, її наявність Відповідачем належними та допустимими доказами не спростована і не заперечується. Перевіркою розміру суми основного боргу встановлено, що вона відповідає фактичним обставинам справи.

Суд приходить до висновку, що факт порушення Відповідачем умов Договору по суду Позивачем у справі доведений належними та допустимими доказами, внаслідок чого Позивач має право на стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 96090,16 грн. (дев'яносто шість тисяч дев'яносто гривень 16 коп.).

З огляду на те, що Відповідачем належним чином не було виконано зобов'язання за Договором, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено претензію від 10.04.2014 року за № 8, в якій Позивач вимагав у Відповідача негайного погашення заборгованості за Договором.

Проте, як вказує Позивач, Відповідач на вказану претензію не відреагував, заперечень не надав та заборгованість за Договором не погасив.

За таких обставин вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу за Договором у сумі 96090,16 грн. (дев'яносто шість тисяч дев'яносто гривень 16 коп.) є обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором з оплати виконаних Позивачем підрядних робіт, пеню, передбачену п. 5.4. Договору, у сумі 4804,51 грн. (чотири тисячі вісімсот чотири гривні 51 коп.).

Договір у п. 5.4. передбачає, що у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань по оплаті за фактично виконані Роботи за цим Договором Замовник зобов'язаний сплатити на користь Підрядника пеню в розмірі 5 % від суми невиконаного зобов'язання.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Суд приходить до висновку, що дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та п. 5.4. Договору, Позивачем Відповідачу нараховано пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором у розмірі 4804,51 грн. (чотири тисячі вісімсот чотири гривні 51 коп.).

З метою дослідження правильності визначення Позивачем сум пені, судом здійснено розрахунок пені за заявлений Позивачем період, за результатами якого суд погоджується з сумою, розміром та періодом нарахування Позивачем Відповідачу за Договором пені у сумі 4804,51 грн. (чотири тисячі вісімсот чотири гривні 51 коп.).

Доказів сплати в добровільному порядку пені за Договором Відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних Позивачем підрядних робіт за Договором пені у сумі 4804,51 грн. (чотири тисячі вісімсот чотири гривні 51 коп.) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були, Відповідачем в ході розгляду справи не заперечувались.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем повністю або частково.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді судового збору в сумі 2017,90 грн. (дві тисячі сімнадцять гривень 90 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді судового збору у сумі 2017,90 грн. (дві тисячі сімнадцять гривень 90 коп.), у зв'язку з чим, зазначена сума господарських витрат являється обґрунтованою та підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "БЄЛВЄСТ ТРЕЙД" до товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТІВ БУДСЕРВІС", - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТІВ БУДСЕРВІС", ідентифікаційний код: 37184444, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Ломоносова, буд. 36, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БЄЛВЄСТ ТРЕЙД", ідентифікаційний код: 30683176, місцезнаходження: 04050, м. Київ, пров. Косогірний, буд. 4, кв. 6; адреса для листування: 03680, м. Київ, вул. Е. Потьє 12, оф. 214, заборгованість за договором субпідряду від 01.11.2012 року за № 01/11 ФБС у вигляді основного боргу в сумі 96090,16 грн. (дев'яносто шість тисяч дев'яносто гривень 16 коп.), пені в сумі 4804,51 грн. (чотири тисячі вісімсот чотири гривні 51 коп.) та судовий збір у сумі 2017,90 грн. (дві тисячі сімнадцять гривень 90 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку .

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2014 року