Рішення

від 22.07.2009 по справі 37/132-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/132-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2009 р.                                                            Справа № 37/132-09

вх. № 3976/4-37

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Кандиба Г.М.

за участю представників сторін:

позивача - Філатов Ю.О. за довіреністю № 201008/3 від 20.10.2008 р.

 відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" в особі філії АКБ "Імексбанк" у м. Харкові, м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма-М", м. Харків  

про стягнення 26757,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерний комерційний банк "Імексбанк" в особі філії АКБ "Імексбанк" у м. Харкові (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма-М" (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитом у загальній сумі - 26757,69 грн., в яку входить:

- заборгованість за кредитом - 23265,89 грн.,

- заборгованість по відсоткам кредиту - 1570,24 грн.,

- пеню  - 1910,63 грн.,

- штраф - 10,93 грн.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 22.07.2009р. у зв`язку з лікарняним судді Доленчука Д.О., справу №37/132-09 було передано судді Светлічному Ю.В. до розгляду.

Позивач у судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, витребувані попередньою ухвалою суду документи не представили.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

22 січня 2008 року між сторонами по справі було укладено договір кредиту за овердрафтом №08-01 ("класичний"), відповідно до п.1.1. якого кредитор (позивач по справі) зобов`язався надавати позичальнику (відповідачу) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом сплати з поточного рахунку відповідача, відкритого в філії АКБ "ІМЕКСБАНК" у м. Харкові, розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, але в межах визначеного цим Договором ліміту Овердрафту, а кожна окремо надана сума - "Транш Овердрафту".

          Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові  у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.1.1. Договору сторони встановили, що протягом дії цього договору максимальна заборгованість відповідача за Овердрафтом не може перевищувати розмір Ліміту Овердрафту розрахованого за Методикою розрахунку лімітів овердрафту, що діє в АКБ "ІМЕКСБАНК" в сумі 37000,00 грн.

Відповідно до п.2.1 Договору видача Овердрафту проводиться шляхом оплати з поточного рахунку відповідача 26008501898001 розрахункових документів відповідача на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, але в межах Овердрафту, визначеного п.1.1.1. цього Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами також було укладено додаткову угоду №1 до спірного договору кредиту, додаткову угоду №2, якою встановлено ліміт овердрафту на рівні 36000,00 грн., додаткову угоду №3 до спірного договору кредиту, додаткову угоду №4, якою встановлено ліміт овердрафту на рівні 28000,00 грн., додаткову угоду №5, якою встановлено ліміт овердрафту на рівні 15000,00 грн., додаткову угоду №6, якою встановлено ліміт овердрафту на рівні 2000,00 грн., додаткову угоду №7, якою викладено п.2.5.2. спірного Договору кредиту в наступній редакції: "у випадку, якщо позичальник користується Траншем Овердрафту від одного дня та більше позичальник повинен сплачувати кредитору відсотки за його використання у розмірі 28 відсотків річних від фактичної заборгованості за Овердрафтом за поточним рахунком 26008501898001 та додаткову угоду №8, якою встановлено ліміт овердрафту на рівні 218,60 грн.

Відповідно до п.2.5.3. Договору кредиту у разі прострочення терміну погашення Траншу Овердрафту визначеного п.2.4. цього Договору відповідач починаючи з першого дня прострочки сплачує позивачу винагороду за його використання у розмірі 30 процентів річних від суми простроченої заборгованості за Овердрафтом.

Пунктом 1.1.2. Договору кінцевий термін, до якого здійснюється надання та має бути повністю погашена заборгованість за Овердрафтом за цим Договором - 21 січня 2009 року.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав умови договору кредиту та додаткових угод до нього, з урахуванням чого виникла заборгованість у відповідача перед позивачем у розмірі 23265,89 грн. по кредиту та 1570,24 грн. по відсотках кредиту.

Пунктом 4.3. Договору кредиту у випадку не виконання відповідачем зобов`язань, визначених п.п. 3.3.2. - 3.3.9. договору, протягом більше п`ятнадцяти днів, термін надання Траншів Овердрафту вважається таким, що закінчився та відповідно, відповідач зобов`язаний не пізніше наступного дня, погасити наявну заборгованість за Овердрафтом, сплатити позивачу проценти, комісії та штрафні санкції.

          Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 24836,13 грн. (сума основного боргу)  правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 1910,63 грн. пені та 10,93 грн. штрафу.

Відповідно до п.4.1. Договору кредиту у випадку прострочення відповідачем строків сплати процентів та/або комісій, визначених п.2.7., 2.8 даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Пунктом 4.2. спірного Договору сторони встановили обов`язок відповідача сплатити позивачу штраф у розмірі 5 відсотків від розміру ліміту Овердрафту за порушення відповідачем вимог п.п. 3.3.2. - 3.3.3., 3.3.6. - 3.3.9. даного Договору.

          Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені та штрафу, прийшов до висновку, що даний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, є вірним та таким, що підлягає задоволенню, а кошти в розмірі 1921,56 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 267,57 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 530, 610, 625, 626, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю в сумі 26757,89 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМА-М" (61141, м.Харків, вул. Клочківська, буд. 197, п/р №26008501898001 в філії АКБ "ІМЕКСБАНК" у м. Харкові, МФО 350794, код ЄДРПОУ 32133086) на користь Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК" в особі філії АКБ "ІМЕКСБАНК" у м. Харкові (61003, м.Харків, вул. Короленко, 25, п/р №29097130000007 у філії АКБ "ІМЕКСБАНК" у м. Харкові, МФО 350794, код ЄДРПОУ 33388852) основний борг у розмірі 23265,89 грн., борг по відсотках кредиту у розмірі 1570,24 грн., пеню у розмірі 1910,63 грн., штраф у розмірі 10,93 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 267,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50  грн.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 23 липня 2009 року.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.

справа №37/132-09