Постанова

від 29.07.2009 по справі 12/377

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/377

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" липня 2009 р.                                                           Справа № 12/377

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Будішевської Л.О.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Іоннікової І.А.

при секретарі                                                            Бугирі Ю.Г. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Жорова Л.М. (довіреність №166/10 від 26.12.2008р.),

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", м.Житомир   

на рішення господарського суду Житомирської області

від "12" травня 2009 р. у справі № 12/377 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ   

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", м.Житомир   

про стягнення 22235789,09грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.05.2009р. у справі №12/377 позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", м.Житомир про стягнення 22235789,09грн. задоволено.

Зменшено розмір пені.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - 14483881,02грн. основного боргу, 701624,56грн. пені, 5248331,16грн. інфляційних нарахувань, 749515,50грн. 3% річних, 25500,00грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що відповідач не має можливості самостійно вирішувати питання сплати заборгованості позивачу, так як розрахунки між сторонами здійснювалися згідно постанови КМУ та НБУ від 13.11.1998р. №1785 "Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ" та на умовах укладеного між сторонами договору №06/07-141 від 31.01.2007р. Крім того, скаржник зазначає, що причиною несвоєчасності виконання договірних зобов'язань є несвоєчасне та не в повному обсязі проведення розрахунків установами і організаціями, що фінансуються з державного та місцевий бюджетів за спожитий природний газ.

В судовому засіданні представник позивача заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Житомирської області законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

На адресу апеляційного господарського суду від ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" надійшла заява №3379/19 від 29.07.2009р. з клопотанням про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений належним чином, а також враховуючи положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про стягнення 22235789,09грн., з яких: 14483881,02грн. основного боргу, 1754061,41грн. пені, 5248331,16грн. інфляційних нарахувань та 749515,50грн. 3% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2007р. між ВАТ "Житомиргаз" та ДК "Газ України" укладено договір на постачання природного газу №06/07-141 з подальшими змінами та доповненнями, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 2007р. природний газ для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а відповідач - прийняти та оплатити його.

Відповідно до п.6.1 договору, оплата за газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, передавши відповідачу протягом січня-грудня 2007 року природний газ в об'ємі 43288,818тис. м.куб. на загальну суму 38640556,15грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, розрахувавшись за поставлений природний газ у сумі 24156675,13грн.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду основна заборгованість відповідача перед позивачем становила 14483881,02грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і                ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Місцевим господарським судом встановлено, що ВАТ "Житомиргаз" порушив взяті на себе зобов'язання за договором, оскільки розрахувався за поставлений природний газ лише частково, сплативши 24156675,13грн., тому заборгованість ВАТ "Житомиргаз" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" складає 14483881,02грн., що підтверджується належним чином оформленими документами.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки основний борг відповідача становить 14483881,02грн., а відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів погашення заборгованості в повному обсязі, господарський суд Житомирської області, проаналізувавши зібрані у справі докази та давши їм належну правову оцінку, правомірно стягнув зазначений борг з відповідача.  

В зв'язку з неналежним виконанням ВАТ "Житомиргаз" зобов'язань по сплаті боргу в повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача пеню, три проценти річних та інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний  сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також три проценти   річних   з  простроченої  суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений законом  або договором.

Згідно з розрахунком позивача сума інфляційних за прострочення платежу за період з лютого 2007 року по лютий 2009 року становить 5248331,16грн., а 3% річних за період з 11.02.2007р. по 16.03.2009р. - 749515,50грн.

Розрахунок інфляційних та річних відповідає вимогам законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з ВАТ "Житомиргаз" інфляційних в сумі 5248331,16грн. та 749515,50грн. 3% річних є обгрунтованими, що правомірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до п.7.2. договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1. цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з розрахунком позивача сума пені за період з 16.09.2008р. по 16.03.2009р. становить 1754061,41грн.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до звернення позивача з позовом до суду виконано грошове зобов'язання за договором №06/07-141 від 31.01.2007р. на суму 24156675,13грн., що свідчить про високий ступінь виконання зобов'язання.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що заборгованість у відповідача виникла через низький ступінь розрахунків установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, що є кінцевими споживачами природного газу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд, оцінивши дані обставини справи, обґрунтовано зменшив розмір пені до 701624,56грн.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, оцінивши доводи сторін та подані ними докази в сукупності з аналізом норм відповідного законодавства, цілком правильно зменшив розмір пені до 701624,56грн. та задовольнив позовні вимоги в сумі 21183352,24грн., а саме: 14483881,02грн. основного боргу, 701624,56грн. пені, 5248331,16грн. інфляційних та 749515,50грн. 3% річних.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, не грунтуються на нормах чинного законодавства та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового акту.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 12.05.2009 року у справі №12/377 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 12 травня 2009 року у справі №12/377 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації, м.Житомир - без задоволення.

2. Справу №12/377 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Будішевська Л.О.

судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Іоннікова І. А.  

Віддрук. 4прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд