Рішення

від 27.07.2009 по справі 17/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/132

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.07.09 р.                                                                                                       Справа № 17/132                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену

за позовом: Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень, м. Красний Лиман

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Цемет”, м. Єнакієве

про стягнення 4'387,94 грн.

За участю представників сторін

від позивача:  не з'явився  

від відповідача: Марусич О.І. - довіреність

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство „Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень, м. Красний Лиман звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Цемет”, м. Єнакієве про стягнення 4'396,46 грн. додаткового збору за вільним тарифом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №28143 від 21.12.2007р. про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги; додаткову угоду №1 від 21.12.2007р., додаткову угод №1 від 21.10.2008р. до договору №28143, якими була встановлена вартість послуг, які виконуються Донецькою залізницею за вільними тарифами, згідно “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України” (далі – збірник) розділом 1, пункт 26, таблиця №3 Тарифного керівництва №1.

30.06.2009р. позивач надав клопотання про зменшення суми позову, яким просить стягнути з відповідача 4'387,94 грн.. Зменшення розміру позовних вимог судом прийнято, у зв'язку з чим справа в подальшому розглянута в межах суми 4'387,94 грн..

Відповідач проти позову заперечує, надав відзив, у якому наполягає на тому, що позивач повинен нараховувати суму збору за подачу та збирання вагонів серпні – вересні 2008р. за тарифами, передбаченими у таблиці 2 розділу 2 ТК №1 “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом” та у відповідності з вимогами п.6 договору №28143 від 21.12.2007р. та додаткової угоди до нього за №1 від 21.12.2007р.

Розгляд справи закінчено 15.07.2009р. Для підготовки повного тесту рішення у засіданні оголошувалась перерва до 1330 год. 27.07.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2007р. між сторонами був укладений договір №28143 про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі – договір) (а.с.10-11).

Відповідно до п.п.3.1 п.3 договору, плата за додаткову послуги, які виконуються Залізницею за вільними тарифами, перелік яких надається у розділі 1 пункт 26 таблиці 3 ТК №1, визначається за домовленістю сторін, згідно з затвердженими калькуляціями і визначається в Доповненні №1 до цього договору.

Відповідно до п.п.7.2 п.7 договору, у разі прийняття нормативних актів, які змінюють умови надання послуг перевезення вантажів, розміри платежів, зборів та порядок їх сплати  і т. ін.., сторони зобов'язані привести договір у відповідність до цих нормативних актів, шляхом внесення необхідних доповнень і змін до цього Договору.

Підпункт 7.4 п.7 договору встановлює, що усі зміни й доповнення до цього Договору оформлюються у письмовій формі, підписуються сторонами і стають невід'ємною частиною Договору після підписання.

21.12.2007р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору №28143, сторони якої прийшли до згоди щодо вартості послуг, які виконуються “Залізницею” за вільними тарифами, згідно “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України” розділ 1, п.26 таблиця 3 ТК №1, зокрема, під кодом №159 – подача і забирання вагонів і контейнерів для навантаження чи вивантаження на станції, не відкритті для вантажних операцій, а також роботи, зв'язані з прийманням, видачею, завантаженням та вивантаженням на цих станціях, за подачу-забирання одного вагону у розмірі 643,94грн. (без ПДВ).

У період з серпня – жовтень 2008р. на адресу відповідача залізницею було подано 4 вагона.

На підставі пам'яток про користування вагонами, були складені відомості плати за користування вагонами.

Згідно з наданим позивачем розрахунку по коду 159, нарахованого згідно акту ревізійної перевірки від 24.11.2008р. сума додаткового збору встановить 4'387,94 грн..

До нарахування за кодом 159 залізницею були здійснені на підставі додаткової угоди №1 від 21.10.2008р. до договору№28143 від 21.12.2007р..

Однак, застосування додаткової угоди №1 від 21.10.2008р. до договору №28143 від 21.12.2007р. щодо вагонів №№23608805, 21733654, 23925761 – є безпідставним, так як на момент надання послуг за період з серпня по вересень 2008р. діяла та поширювалася на спірні стосунки додаткова угода №1 від 21.12.2007р. до договору №28143 від 21.12.2007р..

За таких обставин, виходячи з умов додаткової угоди №1 від 21.12.2007р. до договору №28143 від 21.12.2007р., додатковий збір мав становити 2'318,18 грн. (з ПДВ) (із розрахунку: (3 вагонів х 643,94 грн.) х 1,2. Нарахування позивачем додаткової суми 970,64 грн. за згадані послуги – є безпідставним, адже сторони належним чином умови договору №28143 від 21.12.2007р. щодо вартості послуг за кодом 159 у розмірі 915,93 грн. змінили лише у жовтні.

Відповідно до ст..526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір - є обов'язковим для виконання сторонами.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

   ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Цемет” (86406, м. Єнакієве Донецької області, вул. Марата, 1, р/р26007308190001 у Горлівській філії Приватбанку, МФО 335515, ЄДРПОУ 31131783) на користь Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р260330000019 у Донецькій філії АБ “Експрес – Банк”, МФО 335838, ЄДРПОУ 01074957) додатковий збір за вільним тарифом у розмірі 3'417,3 грн.; 79,44 грн. – на відшкодування витрат по сплаченому держмиту; 243,37 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

               Суддя                                                                                                            Татенко В.М.