Рішення

від 13.07.2009 по справі 13/186 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/186 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.09                                                                                 Справа № 13/186

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий трюфель», м. Макіївка Донецької області

до приватного підприємства «Лев Плюс», м. Луганськ

про стягнення 9051 грн. 47 коп.,

                                          Суддя Яресько Б.В.

Представники:

Від позивачаАмелін О.М. дов. № 2 від 01.01.09 р.

Від відповідача

не прибув.

У засіданні брали участь:

секретар судового засідання Лисенко В.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач  звернувся з позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 7 082 грн. 63 коп., інфляційних втрат –437 грн. 63 коп., 3 % річних –96 грн. 97 коп., пені 570 грн. 39 коп.

Позивач позов підтримав.

У судовому засіданні 06.07.2009 р. відповідач проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що він сплатив суму основного боргу шляхом перерахування коштів керівнику позивача.

У судовому засіданні 06.07.2009 р. була оголошена перерва до 12 год. 40 хв. 13 липня 2009 року. Після перерви представник відповідача не прибув. Відповідач відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній документами.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, виключно на підставі матеріалів, що знаходяться у справі на момент винесення рішення, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами по справі договору купівлі-продажу  б/н від 22 листопада 2008 р. (надалі Договір), позивач передав відповідачу за видатковими накладними товар, а саме:

25.11.2008 р. вид. накл. № 128 на суму 1 559 грн. 76 коп.;

27.11.2008 р. вид. накл. № 134 на суму 3 342 грн. 22 коп.;

29.11.2008 р. вид. накл. № 135 на суму 1 055 грн. 10 коп.;

01.12.2008 р. вид. накл. № 136 на суму 1 125 грн. 55 коп.,

всього на суму 7 082 грн. 63 коп.

Відповідно до п. 6.1. Договору, відповідач був зобов'язаний оплатити товар протягом 14 календарних днів з моменту його отримання.

Зобов'язання по оплаті товару відповідачем виконано не було.

Позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 7 082 грн. 63 коп., втрати від інфляції за період з 15.12.2008 р. по 18.05.2009 р. в сумі 437 грн. 63 коп., та 3 % річних –96 грн. 97 коп., а також нараховану відповідно до п. 9.1. Договору пеню за період з 15.12.2008 р. по 18.05.2009 р. в сумі 721 грн. 63 коп.

Відповідач усно проти позову заперечував посилаючись на те, що він сплатив суму основного боргу. Доказів оплати відповідачем надано не було.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу  б/н від 22 листопада 2008 р. в сумі 7 082 грн. 63 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., витрати на адвоката в сумі 600 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Лев Плюс», Луганська область, м. Луганськ, вул. Лутугінська, буд. 133, ідентифікаційний код 33351691 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий трюфель», Донецька область, м. Макіївка, кв-л  Шахтарський, буд. 18, кв. 38, ідентифікаційний код 34590819, борг в сумі 7 082 грн. 63 коп., інфляційні втрати –437 грн. 63 коп., 3 % річних –96 грн. 97 коп., пеню - 570 грн. 39 коп., державне мито в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., витрати на адвоката в сумі 600 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                       Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

20 липня 2009 року