Рішення

від 21.07.2009 по справі 21/127-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/127-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                                                                                                  тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"21" липня 2009 р.                                                                                   Справа № 21/127-09

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом    Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ"                                                   

до           Селянського (фермерського) господарства «Романовича»  

про     стягнення 84 006,63 грн.  

за участю представників:

від позивача: Бонтлаб В.В. (довіреність від 20.05.2009р.);

від відповідача: не з'явився.                                    

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Романовича» (далі-відповідач) про стягнення 84 006,63 грн., з яких: 60 000,00 грн. заборгованості, 7 340,33 грн. пені, 915,94 грн. 3% річних, 5 585,31 грн. інфляційних втрат та 10 165,05 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору поставки сільськогосподарської техніки №175 від 09.10.2008р. частково розрахувався за поставлений позивачем товар внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 60 000,00 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 7 340,33 грн. пені, 915,94 грн. 3% річних, 5 585,31 грн. інфляційних втрат та 10 165,05 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2009р. порушено провадження у справі №21/127-09 та призначено справу до розгляду на 24.06.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2009р. розгляд даної справи відкладено на 20.07.2009р.

В судові засідання 24.06.2009р. та 20.07.2009р. представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»(далі-постачальник) та Селянським (фермерським) господарством «Романовича»(далі-покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки №175 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (далі-товар) згідно з умовами оплати які викладені в п. 3.3. Договору.

Згідно п. 3.3. Договору, покупець зобов'язаний провести оплату за товар в сумі 145 215,00 грн. наступним чином: 30 % від вартості товару покупець оплачує до 15.10.2008р., 70% від вартості товару покупець оплачує до 01.12.2008р.

Права та обов'язки сторін Договору виникають в момент його підписання та припиняються належним виконанням сторонами всіх його умов, а також в інших випадках, передбачених законом (п. 5.1. Договору).

Якісні характеристики та вартість товару визначена сторонами в Додатках до Договору №1 та №2, що підписані та скріплені відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 145 215,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ТЕ-0431 від 20.10.2008р. на 145 215,00 грн., що підписана та скріплена відбитками печаток сторін. Копія зазначеної накладної міститься в матеріалах справи.

Крім того, факт поставки позивачем та отримання відповідачем підтверджується Актом приймання-передачі техніки, що підписаний та скріплений відбитками печаток сторін, а також довіреністю на отримання цінностей №НБІ 683835 від 20.10.2008р., що підписаний та скріплений відбитком печатки відповідача. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

За надані послуги відповідач у терміни встановлені Договором розрахувався частково, в розмірі 85 215,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з поточного рахунка позивача від 16.10.2008р., 05.12.2008р. та 18.12.2008р.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 60 000,00 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 60 000,00 грн. підтверджується заявою про підтвердження позовних вимог №117/1 від 17.07.2009р., що підписана генеральним директором та головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»і скріплена відбитком печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі». Зазначена заява міститься в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 60 000,00 грн. заборгованості.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльністю, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейним, або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 60 000,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивачем нарахована відповідачу 3% річних за періоди: з 01.12.2008р. по 04.12.2008р. на 100 000,00 грн. заборгованості в розмірі 32,80 грн.; з 05.12.2008р. по 17.12.2008р. на 80 000,00 грн. заборгованості в розмірі 85,28 грн.; з 18.12.2008р. по 05.01.2009р. на 70 000,00 грн. заборгованості в розмірі 109,06 грн.; з 06.01.2009р. по 25.05.2009р. на 60 000,00 грн. заборгованості в розмірі 688,80 грн. Всього позивач просить суд стягнути з відповідача 915,94 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, арифметично вірний розмір 3% річних нарахованих за періоди: з 01.12.2008р. по 04.12.2008р. на 100 000,00 грн. заборгованості становить 32,88 грн.; з 05.12.2008р. по 17.12.2008р. на 80 000,00 грн. заборгованості становить 85,48 грн.; з 18.12.2008р. по 05.01.2009р. на 70 000,00 грн. заборгованості становить 109,32 грн.; з 06.01.2009р. по 25.05.2009р. на 60 000,00 грн. заборгованості становить 690,41 грн., а всього становить 918,09 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 915,94 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню нараховану за періоди: з 01.12.2008р. по 04.12.2008р. на 100 000,00 грн. заборгованості в розмірі 262,30 грн.; з 05.12.2008р. по 17.12.2008р. на 80 000,00 грн. заборгованості в розмірі 681,97 грн.; з 18.12.2008р. по 05.01.2009р. на 70 000,00 грн. заборгованості в розмірі 872,77 грн.; з 06.01.2009р. по 25.05.2009р. на 60 000,00 грн. заборгованості в розмірі 5 523,29 грн. Всього позивач просить суд стягнути з відповідача 7 340,33 грн. пені.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.3. покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи пеню в розмірі 0,08% від суми простроченого платежу, за кожний день затримки.

Оскільки, розмір пені обрахований за вищевказані періоди є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 7 340,33 грн. пені підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати нараховані за періоди: з 01.12.2008р. по 31.12.2008р. на 70 000,00 грн. заборгованості в розмірі 1 470,00 грн.; з 01.01.2009р. по 30.04.2009р. на 60 000,00 грн. заборгованості в розмірі 4 115,31 грн. Всього позивач просить суд стягнути з відповідача 5 585,31 грн. інфляційних втрат.

Оскільки, арифметично вірний розмір інфляційних втрат нарахованих за періоди: з 01.12.2008р. по 31.12.2008р. на 70 000,00 грн. заборгованості становить 1 470,00 грн.; з 01.01.2009р. по 30.04.2009р. на 60 000,00 грн. заборгованості становить 4 140,00 грн., а всього становить 5 610,00 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 5 585,31 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд, на підставі п. 7.4. Договору, стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 165,05 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

З приписів даної норми вбачається, що підставою застосування штрафу може бути будь-яке порушення зобов'язання, за виключенням прострочення виконання грошового зобов'язання. В свою чергу прострочення виконання грошового зобов'язання є підставою для застосування пені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10 165,05 грн., оскільки вимога про стягнення штрафу, нарахованого за прострочення виконання грошового зобов'язання, суперечить вимогам п. 2 ст. 549 ЦК України.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі, витрати, що складаються з оплати послуг адвоката в розмірі 3 000,00 грн.

На підтвердження факту надання правової допомоги позивачем надано до суду Договір про надання правової допомоги від 12.05.2009 року, що укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія»(далі-ТОВ «Незалежна юридична компанія»), Акт прийому-передачі документів (матеріалів) від 12.05.2009р., Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 21.05.2009р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3280 Бонтлаб В.В.,  копії яких містяться в матеріалах справи, платіжне доручення про перерахування грошових коштів з поточного рахунка позивача на поточний рахунок «Незалежна юридична компанія»№611 від 14.05.2009р. на 3 000,00 грн. з призначенням платежу: «За надання послуг зг. Дог. №110/05/09 про надання правової допомоги від 12.05.2009р.», що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше.

В силу вимог вищенаведеної статті, до судових витрат відноситься оплата послуг адвоката, а не фірми.

В контексті цієї норми до судових витрат відносяться кошти, якщо вони були сплачені саме адвокату, а не будь-якому представнику сторони, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Зокрема, поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 цього Закону, якою визначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Така ж позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.06.2004р. по справі №9/387, а також в постанові Вищого господарського суду України від 18.08.2005р. по справі №22/55-08-2068

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що судові витрати по справі, в цій частині, пов'язані з оплатою позивачем саме послуг адвоката Бонтлаби В.В.

Натомість, наявні у справі докази, свідчать про перерахування позивачем грошових коштів за надання правової допомоги ТОВ «Незалежна юридична компанія», за розпорядженням якого Бонтлаб В.В. представляє інтереси позивача в суді, яке не є адвокатським об'єднанням, а тому витрати понесені позивачем на оплату послуг зазначеного товариства не можуть відноситись до судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 3 000,00 грн. задоволенню не підлягає.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 549, 625, 712 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Романовича»(08360, Київська обл., с. Мирне, вул. Горького, 20, код ЄДРПОУ 20581708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»(03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 35076670) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп., 7 340 (сім тисяч триста сорок) грн. 33 коп. пені, 915 (дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 94 коп. 3% річних, 5 585 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 42 коп. державного мита та 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                     Ярема В.А.

Рішення підписане – 21.07.2009р.