Постанова

від 06.01.2015 по справі 904/8878/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2015 року Справа № 904/8878/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

за участю представників сторін :

від позивача : Близнюкова С.І. -представник, довіреність №633 від 24.04.2014р.

від відповідача: не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2014р. у справі № 904/8878/14

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", Запорізька обл., м. Енергодар

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" м. Дніпропетровськ

про стягнення 38 338,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 14.11.2014 р. у справі № 904/8878/14 (суддя Панна С.П.) повернуто позовну заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", Запорізька обл., м. Енергодар до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" м. Дніпропетровськ про стягнення 38 338,00 грн. без розгляду.

Позивач не погодився з вказаною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу на розгляд по суті до суду першої інстанції, оскільки вважає що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права. ч.1 ст. 56 та п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України, п.пп.1, 59, 61 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270.

Скаржник вказує у скарзі, що у місцевого господарського суду були відсутні підстави, передбачені п.6 ст. 63 ГПК України, для повернення позовної заяви без розгляду.

Позивач не погоджується з висновком суду, що опис вкладення у цінний лист, яким відповідачу було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами, не є належним та достатнім доказом такого направлення згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Квитанції на послуги підприємств поштового зв'язку - це розрахункові документи, бланки яких повинні виготовлятися відповідно до вимог, затверджених чинним законодавством України у сфері зв'язку.

Скаржник зазначає, що копія позовної заяви від 05.11.2014 р. вих.. № 28-23/25067 з додатками була направлена відповідачу поштовим відправленням: «Реєстрованим з оголошеною цінністю і з повідомленням про вручення», з оформленням ВП ЗАЕС опису вкладення в поштове відправлення і вважає, що саме опис вкладення в цінний лист є належним доказом, що підтверджує надсилання позивачем учасникам судового процесу копії позову з додатками

Позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до позовної заяви не додано розрахунку суми позову із зазначенням, яким чином та за який період й на підставі чого виникла суми збитків.

Скаржник вказує, що в позовній заяві наведений розрахунок суми позову із зазначенням яким чином та за який період і на підставі чого виникла сума збитків.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив, не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні. Неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника скаржника, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, матеріалами справи установлено, що Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсеріс" про стягнення збитків в сумі 38338,00 грн.

В якості доказів направлення позовної заяви № 28-23/25067 від 05.11.2014 р. та доданих до неї документів відповідачу до позову додано опис вкладення до цінного листа від 06.11.2014 р., однак розрахунковий документ (фіскальний чек) відсутній.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Господарський суд Дніпропетровської обл. повернув позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, посилаючись на п.6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

У статті 63 ГПК України визначені підстави для повернення позовної заяви без розгляду, зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 цієї статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вбачається з доданого до позовної заяви в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками Опису вкладення та Реєстру кореспонденції ВП ЗАЕС, відправленої юридичним управлінням 06.11.2014р., відправником направлена копія позовної заяви про стягнення збитків у сумі 38 338,00 грн. з додатками згідно переліку на 29 аркушах. На вказаному описі міститься відтиск штампу поштового відділення від 06.11.2014 р. та підпис працівника зв`язку, який перевірив вкладення.

Тобто, копія позовної заяви та доданих до неї документів позивачем було направлено на адресу відповідача належним чином.

Згідно з роз'ясненням Вищого господарського суду України в п.2.1. Інформаційного листа від 13.04.2009 р. № 01-08/2080 "Про постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги та ін.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і поставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий, видається відправникові. (п.п. 59, 61 вищенаведених Правил).

Копія позовної заяви від 05.11.2014р. вих.. №28-23/25067 з додатками була направлена відповідачу поштовим відправленням: «Реєстрованим з оголошеною цінністю і з повідомленням про вручення», з оформленням Відокремленому підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" опису вкладення в поштове відправлення.

На виконання вимог п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, працівник поштового зв'язку перевірив відповідність вкладення опису, розписався на обох його примірниках і проставив відбиток календарного штемпеля та вложив один примірник опису до поштового відправлення, а другий видав відправникові -Відокремленому підрозділу "Запорізька атомна електрична станція".

Таким чином, розрахунковий документ є документом, підтверджуючим надання послуг поштового зв'язку, але він не містить відомостей про те, який саме вид кореспонденції - лист, письмова пропозиція, претензія, позов, скарга, тощо були направлені стороною. Перевірка працівником поштового зв'язку відповідності вкладення документів опису вкладення в цінний лист з проставлянням свого підпису на всіх його примірниках є підтвердженням того, які саме документи направляються стороною. Саме опис вкладення в цінний лист є належним доказом, що підтверджує надсилання позивачем -учасником судового процесу копії позову з додатками, оскільки направлення такої кореспонденції листом з описом вкладення передбачене нормою ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду Дніпропетровської області було надіслано її копію з доданими документами на адресу відповідача, у місцевого господарського суду були відсутні підстави, передбачені п. 6 ст. 63 ГПК України, для її повернення.

Крім цього суд першої інстанції зазначив, що до позовної заяви не додано розрахунку суми позову із зазначенням яким чином та за який період й на підставі чого виникла сума збитків.

Позивач не згоден з вказаним висновком суду, оскільки в своїй позовній заяві вих. №28-23/25067 від 05.11 2007р. він зазначив, що оставлені за договором №195(2)07УК від 11.06.2007р. ЗІП до насосного обладнання не може бути використана за призначенням, а саме:

- Вкладиш Н05.28.141.00СБ в кількості 1-ї штуки загальною вартістю 8 259,00 грн. з ПДВ (позиція №3);

- Запобіжник Т80.19.173.00 в кількості 10-ти штук загальною вартістю 21 820,00 грн. з ПДВ (позиція №4);

- Вкладиш Н05.28.142.00СБ в кількості 1-ї штуки загальною вартістю 8 259,00 грн. з ПДВ (позиція №7).

Як вбачається з позовної заяви сума збитків розрахована саме виходячи з вартості вказаних вище ТМЦ, в позовній заяві наведений розрахунок суми позову із зазначенням яким чином та за який період і на підставі чого виникла сума збитків, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково зробив висновок, що позивачем не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу передати до місцевого господарського суду.

Керуючись статями 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2014 р. у справі № 904/8878/14 скасувати.

Справу №904/8878/14 направити для розгляду по суті до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 08.01.2015р.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді О.С. Євстигнеєв

І.М. Кощеєв

З оригіналом згідно.

Помічник судді М.В.Юрченко

08.01.2015р .