Рішення

від 09.07.2009 по справі 11/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

09.07.2009                                                             Справа  № 11/52

 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Спецторг",

 м. Черкаси

 до відповідача: Приватного підприємства "Автомех", м. Хуст

 про: стягнення  13882,91  гривень.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.   

Представники:

від позивача - Сугай О.О. - старший мененджер Мукачівської філії "ТРАК Спецторг" ТзОВ "Корпорація спецторг".    

СУТЬ  СПОРУ :

ТзОВ "Корпорація Спецторг", м. Черкаси звернулося до суду з позовом до ПП "Автомех", м. Хуст про стягнення 8523, 82 грн. боргу, який виник у зв"язку з неоплатою за відпушенний товар, відповідно до договору від 17.12.2007, а також 683,77 грн. пені; 327,94 грн. інфляційних; 85,47 грн. - три відсотка річних; 4261,91 грн. штрафу.

  Відповідач письмовий відзив на позов не надіслав, але у попередньому судовому засіданні суму боргу, заявлену позивачем до стягненя, визнав.

     У судовому засіданні 01.07.2009 оголошено переву до 11год. 00 хв.

     Вивчивши матеріали справ, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

                                                    ВСТАНОВИВ:

    Між Приватним виробничо-комерційним підприємством "Спецторг", првонаступником якого є позивач, та відповідачем 17.12.2007 укладено договір довгострокового постачання № 00001, згідно якого позивач зобов"язався на протязі дії договору  постачати відповідачу  товари (в тому числі, але не виключно - запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), автохімію, мастила, супутні товари для автотранспорту та інше) окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються в накладних, які є невід"ємною частиною договору, а відповідач зобов"язався приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

      Позивач протягом січня 2009 року відпустив відповідачу товари на загальну суму 8523,82 грн., зокрема, згідно видаткових накладних № № И-000044 від 12.01.2009 на суму 355,34 грн.; И-000054 від 13.01.2009 на суму 39,46 грн.; И-000063 від 14.01.2009 на суму 4992,18 грн.; И- 000071 від 15.01.2009 на суму 223,10 грн.; И-000089 від 16.01.2009 на суму 486,91 грн.; И-000090 від 16.01.2009 на суму 115,39 грн.; И-000097 від 19.01.2009 на суму 2311,44 грн.

   Пунктом  5.1.2 договору передбачено, що при проведенні поставки з відстроченням платежу покупець сплачує суму ціни товару протягом терміну, зазначеного у видатковій товарній накладній, після приймання зазначеної партії покупцем від постачальника (дати підписання покупцем накладної постачальника).

       У видаткових накладних зазначено, що відстрочка сплати - п"ять банківських днів.

       Однак, відповідач своє зобов"язання щодо оплати отриманого товару не виконав, на заявлену позивачем претензію від 15.04.2009 не прореагував.  

    Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України  суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що  звичайно ставляться.

    До виконання господарських договорів застосовуються  відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням  особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу  щодо належного виконання  зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у  зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

         Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що построчив, якщо він не приступив до виконання зообов"язання або не виконаннав його у строк, встановлений  договором або законом.

       Отже, сума 8523,82 грн. складає борг, що підтверджується і актом звірки взаєморозрахунків станом  на 01.02.2009, підписаним сторонами, який належить стягнути з відповідача на користь позивача.

       Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних  від простроченої суми, які за період з 26.01.2009 по 28.05.2009 відповідно складають 327,94 грн. та 85,47 грн., і підлягають стягенню.

        Позивач на підставі п. 10.3 договору, з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та ч. 6. ст. 232  Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, нарахував відповідачу пеню, яка за період 26.01.2009 -28.05.2009 складає 683,77 грн. і теж підлягає стягненню.

         На підставі ст. 230  Господарського кодексу України та п. 10.6 договору  позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 50 відсотків від простроченої суми, що складає 4261,91 грн., які слід стягнути.

        З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Автомех" (м. Хуст, вул. Івана Франка, 203, код 20468509) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Спецторг" (м. Черкаси, вул Смілянська, 163, код 30630061) суму 13882,91 грн., з яких 8523,82 грн. борг; 327,94 грн. інфляційні; 85,47 грн. три відсотки річних; 683,77 грн. пеня; 4261,91 грн. штраф; а також 138,83 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита, 312,50 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.    

Суддя                                                                             Л.М.Якимчук