Рішення

від 23.04.2014 по справі 179/624/14-ц

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/624/14-ц

провадження № 2/179/276/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Солодовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за законом.

Позивач в позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її баба - ОСОБА_3 (мати її батька - ОСОБА_4). Після її смерті залишилася спадщина, що складається із земельної ділянки площею 5,310 га, розташованої на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП № 012053 від 02 грудня 2005 року.

За життя ОСОБА_5 залишила заповіт від 14 березня 1989 року, в якому вказала своїх дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 як спадкоємців всього свого майна. ОСОБА_7 відмовилася від прийняття спадщини, батько позивача - ОСОБА_6 помер ще до смерті баби - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач зазначає, що у вона у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовили, оскільки на момент смерті разом з бабою проживав її дядько - ОСОБА_2 та вважається таким, що прийняв спадщину.

Дядько позивача - ОСОБА_2 не заперечує проти того щоб вона успадкувала земельну ділянку його матері. Тому позивач вимушена звертатися до суду та просить визнати за нею право власності на земельну ділянку по праву представлення.

Позивач в судове засідання не з'явився, представником позивача надано заяву, в якій прохає розглянути справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду заяву, в якій прохав розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає, не заперечує проти визнання права власності на земельну ділянку матері за позивачем.

Дослідивши докази, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Позивач є онучкою ОСОБА_3 та відповідно донькою ОСОБА_6 (а. с. 11).

В заповіті від 14 березня 1989 року, посвідченому секретарем виконкому Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та внесеного в реєстр за № 27, ОСОБА_3 вказала ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 як спадкоємців всього свого майна (а. с. 9).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, актовий запис № 15 (а. с. 10).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, актовий запис № 16 (а. с. 8).

Згідно ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Після смерті ОСОБА_3 позивач звернулася до нотаріальної контори за оформленням спадщини, але листом нотаріуса було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що заяву про прийняття спадщини ОСОБА_3 за заповітом подав ОСОБА_2 (а. с. 4).

Відповідач - ОСОБА_2 відмовився від прийняття у спадщину земельної ділянки, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, що підтверджується відповідною заявою наданою до суду (а. с.20-21).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 012053 від 02 грудня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010512301034, земельна ділянка площею 5.310 га, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області належала ОСОБА_3 (а. с. 13).

Частиною 1 ст. 1266 ЦК України, встановлено, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач має право на спадкування земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3. Виходячи з наведеного суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 1233-1235, 1266 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на:

- земельну ділянку площею 5.310 га, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП № 012053 від 02 грудня 2005 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010512301034, кадастровий № 1222385000:01:001:0023.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук