Рішення

від 11.12.2014 по справі 448/1578/14-ц

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер:448/1578/14-ц

Провадження № 2/448/506/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11.12.2014 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Борисенко В.В.

з участю секретаря - Власюк М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної злочином,

В С Т А Н О В И В:

18.11.2014р. позивачка звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, в якій покликається на те, що вироком Мостиського районного суду від 25.09.2014р. відповідачку визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме у тому, що 04.09.2014р. біля 22.год., остання перебуваючи у неї (позивачки) в будинку викрала картку оформлену в Мостиському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», з рахунку якого зняла і викрала грошові кошти в сумі 4500 гривень, чим заподіяла їй матеріальну шкоду.

Стверджує, що також їй заподіяно і моральну шкоду, оскільки викрадення грошей стало причиною її моральних страждань, так як вона є матір'ю п'ятьох дітей, яких необхідно одягати і годувати та через викрадення цих коштів втратила моральний спокій, особливо після того, як відповідачка до вироку суду присягала, що поверне кошти, а зараз відмовляється повертати, зустрічей з нею (позивачкою) уникає і на телефонні дзвінки не відповідає.

З огляду на наведене просить суд стягнути з відповідачки на її користь 4500 гривень матеріальної шкоди і 2000 гривень моральної шкоди та понесені витрати за надання юридичної допомоги.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просить задоволити їх в повному обсязі. З приводу ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач була своєчасно та належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилася, не повідомила про причини своєї неявки та не надіслала клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведене та беручи до уваги думку представника позивача, який не заперечує щодо можливості ухвалення заочного рішення, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_2 і постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить законові та відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачки та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується винною особою. Разом з тим, на підставі вимог ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається, зокрема, відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Вироком Мостиського районного суду Львівської області від 25.09.2014 року ОСОБА_2 визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин. Зокрема, відповідачку ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні крадіжки майна грошових коштів потерпілої ОСОБА_1 (позивачки) на загальну суму 4500 грн.

Частиною 4 статі 61 ЦПК України визначено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

З абз.1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна»(з наступними змінами) та абз.1 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.

Пленум роз'яснив судам, що «розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст.440,450 ЦК (ст.ст.1166, 1187 ЦК України) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

З огляду на викладене, суд вважає - позивачка довела, що з вини відповідачки їй заподіяна майнова шкода в сумі 4500 грн., і у відповідності до ст.ст. 1166, 1192 ЦК України, останній повинен відшкодувати цю шкоду.

Щодо відшкодування моральної шкоди то суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а за змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У пункті 7 вказаної постанови міститься роз'яснення, що заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує наявність такої, протиправність дій відповідача (особи, що їх заподіяла), причинний зв'язок між шкодою і протиправним діянням відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що є всі законні підстави для стягнення з відповідачки моральної шкоди на користь позивачки, оскільки крадіжка майна сталася з його вини.

При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення стану здоров'я, через викрадення її грошових коштів, ступеня вини відповідача, яка полягала в навмисному таємному викраденні чужого майна, з корисливих мотивів, його поведінку після вчинення злочину, а саме небажання відшкодувати завдані збитки, а також виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості вважає, що розмір відшкодування позивачу моральної шкоди належить визначити у сумі 600 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать витрати на правову допомогу. Згідно з ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача в користь позивача слід стягнути 500 гривень судових витрат, згідно квитанції №323 від 12.11.2014 року, а також оскільки позивачку при зверненні до суду щодо відшкодування матеріальної шкоди звільнено від сплати судового збору, то такий підлягає стягненню з відповідачки в дохід держави в розмірі 243,60 гривень.

Враховуючи наведене суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення зі стягненням з відповідача 4500 гривень майнової шкоди, заподіяної злочином, 600 гривень моральної шкоди та 500 гривень витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.23, 1166, 1167, 1177, ЦК України, ст.ст.4, 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с.Арламіська Воля, Мостиського району, Львівської області, зареєстрованої за адресою: с.Мишлятичі, Мостиського району, Львівської області, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень матеріальної шкоди, 600 (шістсот) гривень моральної шкоди та 500 (п'ятсот) гривень витрат за надання правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с.Арламіська Воля Мостиського району Львівської області, зареєстрованої за адресою: с.Мишлятичі Мостиського району Львівської області, в дохід держави 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп. судового збору, які перерахувати на рахунок №31213206700252, ЄДРПОУ:37510893, МФО:825014, призначення платежу «судовий збір, п.1.1 Закону України «Про судовий збір».

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя (підпис) В.В.Борисенко

З оригіналом згідно:

Суддя В.В.Борисенко

Рішення набрало законної сили «___»

Суддя В.В.Борисенко