Ухвала

від 01.07.2014 по справі 872/15255/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"01" липня 2014 р. справа № 811/2320/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. у справі № 811/2320/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Етал»

до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

16.07.2013 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000412230 від 08.07.2013 року та № 0000422210 від 08.07.2013 року;

- зобов'язати відповідача відновити в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники податкової звітності, усунувши розбіжності, що виникли між АТ «НВО «Етал» та його контрагентами внаслідок складеного акту перевірки та прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено.

Постанова суду вмотивована тим, що відповідачем не доведено фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до актів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №1796/22-90/37405017 від 31.10.2012 року, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 136/224/35739150 від 23.01.2013 року, Кременчуцької ОДПІ №796/23-309/30661533 від 13.02.2012 року, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 1649/22.3-17/33885934 від 16.04.2013 року, Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 1693/22-207/35246147 від 02.04.2013 року, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС № 809/10/22605750 від 16.01.2013 року правочини укладені позивачем з контрагентами є нікчемними.

Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Представники сторін до судового засідання не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 20.06.2013 року по 27.06.2013 року, на підставі наказу № 485 від 17.06.2013 року, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Рейонбоу Текнолоджис» (код ЄДРПОУ 37405017) за вересень 2011 року, ТОВ «Кіровцветмет» (код ЄДРПОУ 35739150) за травень-липень 2012 року, ТОВ «Промислова група ДФМ» (код ЄДРПОУ 30661533) за березень 2011 року, ТОВ «Гранд Технолоджіс» (код ЄДРПОУ 33885934) за квітень, серпень 2012 року, ПП «Приватпостачсервіс» (код ЄДРПОУ 35246147) за квітень 2012 року, ТОВ «Радіокомпонентс» (код ЄДРПОУ 37445180) за січень, березень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 252/22-10-05814256 від 01.07.2013 року.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000412230 від 08.07.2013 року, яким позивачеві збільшено суму податкового зобов'язання за основним платежем по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 174069 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 82671 грн.;

- № 0000422210 від 08.07.2013 року, яким позивачеві збільшено суму податкового зобов'язання за основним платежем по податку на прибуток приватних підприємств на суму 184525 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 86769,5 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки актів перевірки:

- ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №1796/22-90/37405017 від 31.10.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рейнбоу Текнолоджис» (код ЄДРПОУ 37405017) стосовно взаємовідносин із платником податків ТОВ «Антаго» (код ЄДРПОУ 36588581) за період серпень-вересень 2011 року. За результатами перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у серпні-вересні 2011 року;

- ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №136/224/35739150 від 23.01.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Кіровцветмет» (код ЄДРПОУ 35739150) з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Ферріт Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за травень, червень, липень 2012 року. За результатами перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ «Ферріт Д» по ланцюгу постачання ТОВ «Кіровцветмет», а операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Ферріт Д» - ТОВ «Кіровцветмет» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

- Кременчуцької ОДПІ № 796/23-309/30661533 від 13.02.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промислова група ДФМ» (код ЄДРПОУ 30661533) з питань правильності, повноти та нарахування сум податку на додану вартість та податку на прибуток за січень-серпень, жовтень, листопад 2011 року. За результатами перевірки встановлена відсутність складських приміщень, транспортних засобів, встановлено неможливість здійснення операцій купівлі-продажу ТМЦ в значних обсягах, а також неможливість надання послуг без достатніх ресурсів.

- ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 1649/22.3-17/33885934 від 16.04.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гранд Технолоджіс» (код ЄДРПОУ 33885934) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Елком Сіті» (код ЄДРПОУ 37107134) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки встановлено, що правочини ТОВ «Гранд Технолоджіс» з ТОВ «Елком Сіті» є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, не відповідають вимогам чинного законодавства. Окрім того встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів покупцям в розумінні ст. 22 та ст. 185 Податкового кодексу України.

- Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС №1697/22-207/35246147 від 02.04.2013 року про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Приватпостачсервіс» (код ЄДРПОУ 35246147) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за період з 01.01.2010 по 31.01.2013 року. За результатами перевірки встановлено що єдиною метою укладеної угоди між ПП «Приватпостачсервіс» та контрагентами-покупцями, є штучне завищення вартості продукції, що в свою чергу призвело до збільшення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у покупця.

- ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС №809/10/22605750 від 16.01.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Радіокомпонентс» (код ЄДРПОУ 37445180), щодо взаємовідносин з ТОВ «Єврофокс Україна» (код ЄДРПОУ 37023882) за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року та ПП «Продукт-Сервіс» (код ЄДРПОУ 33097044) за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року. За результатами перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при визначенні доходів та витрат, а також пр. придбанні та продажу товарів за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені в акті № 252/22-10/05814256 від 01.07.2013 року «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки АТ «НВО «Етал» (код ЄДРПОУ 05814256) з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Рейнбоу Текнолоджис» (код ЄДРПОУ 37405017) за вересень 2011 року, ТОВ «Кіровцветмет» (код ЄДРПОУ 35739150) за травень-липень 2012 року, ТОВ «Промислова група ДФМ» (код ЄДРПОУ 30661533) за березень 2011 року, ТОВ «Гранд Технолоджіс» (код ЄДРПОУ 33885934) за квітень, серпень 2012 року, ПП «Приватпостачсервіс» (код ЄДРПОУ 35246147) за квітень 2012 року, ТОВ «Радіокомпонентс» (код ЄДРПОУ 37445180) за січень, березень 2012 року» висновки щодо нікчемності правочинів між позивачем та його контрагентами жодним чином не доводять недобросовісність позивача та не свідчать про відсутність реальності господарських операцій. З таким висновків колегія суддів погоджується з огляду на наступне .

Відповідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо того, що документальна перевірка має проводитись на підставі перелічених у вищевказаній нормі документів фінансової звітності, а також первинних бухгалтерських документів, які всупереч наведеному не були предметом дослідження під час перевірки.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Однак доводів на підтвердження того, що укладений правочин має ознаки такого, що порушує публічний порядок, відповідачем не наведено.

Оскільки податковий орган посилається на відсутність реального характеру угоди, та відсутність наміру створення правових наслідків, такий правочин слід вважати таким, що може бути визнаний судом фіктивним.

Зокрема відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання позивачем товарів та послуг, зазначених у видаткових та податкових накладних, актах приймання-передачі виконаних послуг (робіт) і повністю спростовують висновок відповідача щодо нікчемності спірних правочинів. Натомість відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні адміністративних справ.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 18.04.2008 року. Окрім того зазначає, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, який не передбачає здійснення останнім оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки дані питання досліджуються податковим органом при проведенні перевірки.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та постановив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року у справі № 811/2320/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун