Постанова

від 02.12.2014 по справі 872/14220/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2014 рокусправа № 808/5439/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТТП-94» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі №808/5439/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТТП-94» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТТП-94» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000004154 від 23.04.2013р..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у даній справі скасувати та прийняти нову про задоволення позову.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги позивача, зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне рішення і підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, з прийняттям нового, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями Нікопольської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма "ТТП-94" з питань дотримання вимог законодавства щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати за період з 2007 по 2011 роки та за січень-лютий 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.04.2013 року №1122/154.22135367, в якому перевіряючими зроблені наступні висновки щодо виявлених порушень:

- ст.5, ст.13, ст.14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-ХІІ змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на суму 3514,88 грн., у зв'язку з неподанням у встановлені строки податкових декларацій по платі за землю (орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), в тому числі по періодам:

- з 27.02.07 по 31.12.07 р. - 768,35 грн.;

- за 2008 рік-915,51грн.;

- за 2009 рік-915,51грн.;

- за 2010 рік-915,51грн.

- п.286.2 ст.286, п.288.1, п.288.2, п.288.3, ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на суму 3188,42 грн., у зв'язку з неподанням у встановлені строки податкових декларацій по платі за (орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), в тому числі по періодам:

- за 2011 рік - 2746,53 грн.;

- з 01.01.2012 по 27.02.2012 року - 441,89 грн.

-п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями) та п.7.1 розділу 7 Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.11 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.11р. №1562/20300, у зв'язку з тим, що підприємство не стало на облік в Нікопольській ОДПІ як платник окремих податків і зборів (орендної плати за землю).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.04.2013 року № 0000064154, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 8887,73 (6703,33 грн. за основним платежем та 2184,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.15).

Вважаючи прийняте рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивач помилково вважав, що оскільки з моменту укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення між ТОВ ВКФ «ТТП-94» та ТОВ «Донфармхолдінг» та переходу права власності до останнього, позивач не був зобов'язаний сплачувати за договором оренди земельної ділянки від 03.10.2006 року обов'язкових платежів, за несплату яких в подальшому виникла податкова заборгованість, оскільки зазначений договір оренди був існуючим, не розірваним та діяв до 27.02.2012 року. Оскаржене рішення відповідача є законним і підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був власником нежитлового вбудованого приміщення магазину з підвалом, розташованого за адресою: м. Нікополь, пр.. Трубників, 30 (а.с. 16-17).

Між Нікопольською міською радою та ТОВ ВКФ "ТТП-94" 03.10.2006 року укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Нікополь вул. Трубників,30 строком на 5 років, і з встановленим розміром орендної плати на рік в сумі 915,51 грн. Зазначений договір зареєстрований у Нікопольському районному відділі ДРФ центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі землі вчинено запис від 27.02.2007 року № 040711000010 (а.с.81-88).

13.07.2007р. позивач уклав договір купівлі-продажу нерухомості з ТОВ «Донфармхолдінг» (покупець). Предметом договору було нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Нікополь вул.Трубників, 30 та мало наступні характеристики: загальна площа - 505,60 кв.м., у тому числі підвал 244,90 кв.м., перший поверх площею 260,70 кв.м. (а.с.18-19).

Згідно ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином, з набуттям права власності ТОВ «Донфармхолдінг» на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Нікополь вул. Трубників, 30, позивач звільняється від обов'язку сплачувати орендну плату за цю земельну ділянку.

Позивач у даному випадку не є суб'єктом плати за землю, оскільки не є користувачем земельної ділянки, так як нежитлове вбудоване приміщення магазину з підвалом - нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, щодо якої виник спір, передано у власність іншому підприємству, до якого відповідно перейшло і право користування земельною ділянкою.

Положення ст.15 Закону України "Про плату за землю" передбачають, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пункт 269.1 статті 269 та стаття 271 Податкового кодексу України визначають, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності

Платники плати за землю, крім фізичних осіб, самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у передбаченому порядку з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України).

В силу приписів п.287.1 та п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З наведених правових норм Закону України "Про плату за землю" та Податкового кодексу України слідує, що припинення права користування особою земельною ділянкою є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує припинення нарахування і сплати орендної плати за таку земельну ділянку цією особою.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відчуження нерухомого майна за адресою: м. Нікополь вул. Трубників, 30 та перехід права власності на вказану нерухомість до набувача - ТОВ «Донфармхолдінг», державна реєстрація чого проведена компетентними органами, в достатній мірі та переконливо свідчить про припинення права користування позивачем земельною ділянкою за цією ж адресою, та відповідно, безпідставного прийняття відповідачем оскарженого податкового повідомлення-рішення від 23.04.2013року №0000064154, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 8887,73 (6703,33 грн. за основним платежем та 2184,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Таким чином позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а оскаржене рішення відповідача слід скасувати.

Помилкове застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТТП-94» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі № 808/5439/13-а - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТТП-94» - задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000064154 від 23 квітня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТТП-94» (ЄДРПОУ 22135367) судові витрати в сумі 172,07грн. (сто сімдесят дві грн. 07 коп.).

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 24.12.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак