Ухвала

від 23.10.2014 по справі 335/8116/14-а (2-а/335/205/14)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"23" жовтня 2014 р. справа № 335/8116/14-а (2-а/335/205/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28.07.2014 р., прийняту у порядку скороченого провадження, у справі № 335/8116/14-а (2-а/335/205/2014)

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя,

третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району,

про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У липні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- зобов'язати відпоівдача внести відомості про застраховану особу ОСОБА_1, і.н. НОМЕР_1 за період з 01.01.2009 року по 25.10.2009 року по підприємству управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 03193264 до системи персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ІНДАНІ згідно з Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 р. № 7-6.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28.07.2014 р. позов задоволено. Постанова мотивована тим, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального. Зокрема, відповідач зазначив, що відповідно до абз. 2 п. 2 постанови правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійною фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.12.2013 року за № 2141/24673, відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2011 року

подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника. У зв'язку з ліквідацією та зняттям з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичної особи - страхувальника управління не має правових підстав провести перевірку відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 та внести відповідні зміни до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2009 рік.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач з 22.04.2011 року працює головним спеціалістом-бухгалтером відділу бухгалтерського обліку та звітності управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району. З 06.05.2001 року по 21.04.2011 року позивач працював в управлінні праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради, яке рішенням Запорізької міської ради від 18.02.2011 року № 6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради та її виконавчих органів» та розпорядженням голови Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради від 22.02.2011 року № 108р «Про ліквідацію самостійних структурних підрозділів Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради» було ліквідовано без правонаступництва з 10.05.2011 року, зазначені обставинами сторонами не оспорюються.

В лютому 2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя з метою ознайомлення з відомостями про персоніфіковані дані. Позивачу була надана інформація з бази даних персоніфікованого обліку, відповідно до якої суми внеску страхового збору щодо застрахованої особи ОСОБА_1 - номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_1 за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року відсутні в базі даних персоніфікованого обліку.

На звернення позивача листом від 30.05.2014 №Л-152-о/01-16 управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району було надано індивідуальні відомості про застраховану особу за формою 6, заповнену на підставі відомостей про нарахування заробітної плати за січень - жовтень 2009 року управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації. Дану інформацію позивачу було надано на підставі п.34 Положення про управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 25.02.2013 №46.

Згідно з цим пунктом положення - управління зберігає та використовує в роботі документи з основної діяльності управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації, ліквідованого рішенням міської ради від 18.02.2011 року №6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради та її виконавчих органів», строки зберігання яких ще не вичерпані та документи не закінчені у діловодстві (а.с. 6-7).

Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя з заявою, в якій зазначив, що в 2009 році посадовими особами управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради було помилково здано до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя недостовірну звітність щодо страхових коштів: персоніфіковані дані ОСОБА_1, ід. н. НОМЕР_1 не були внесені до даного звіту. Позивач просив внести відомості про застраховану особу - ОСОБА_1 до персоніфікованого обліку на підставі наданої управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району форми 6 (індивідуальні відомості про застраховану особу).

01.07.2014 р. позивачем отримано відповідь відповідача за вих. № 46/Л-9. Позивачу будо роз'яснено, що відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 року № 25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2» відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника.

Оскільки, управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради, у зв'язку з ліквідацією знято з обліку в ПФУ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, здійснити перевірку достовірності відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в частині відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2009 рік не є можливим.

Тому, на думку відповідача, не має підстав внести до системи персоніфікованого обліку індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за 2009 рік (а.с. 8).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність відмови відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.9 ч.2 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов'язана здійснювати відповідно до закону контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

Згідно з п.11 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. №794 фізична особа має право у разі незгоди з відомостями, внесеними до системи персоніфікованого обліку, звертатися до уповноваженого органу із заявою про їх виправлення, а відповідно до п.15 Положення спори, що виникають з питань правовідносин, пов'язаних з персоніфікованим обліком, розв'язуються за згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Судом встановлено, що у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості про суми нарахованої позивачу заробітної плати (доходу) за період з 01.01.2009 р. по 25.10.2009 р. позивачу є недостовірними, мають розбіжності з даними форми 6 (індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), внаслідок чого використання зазначених недостовірних даних для обчислення пенсійної виплати буде істотно знижений розмір такої виплати.

Всі документи, що необхідні для перевірки відомостей щодо позивача знаходяться у третьої особи, якою позивачу було надано індивідуальні відомості про застраховану особу за формою 6, заповнену на підставі відомостей про нарахування заробітної плати позивачу за січень - жовтень 2009 року управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації.

Відповідно до абз. 2 п. 2 постанови правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 року № 25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійною фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2», на яке посилається відповідач апеляційній скарзі, відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника.

Тобто зазначене положення стосується лише внесення відомостей про застрахованих осіб та звітів щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ініціативою платника страхових внесків, а не застрахованої особи у разі ліквідації платника страхових внесків.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність свої відмови позивачу та погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28.07.2014 р. по справі № 335/8116/14-а (2-а/335/205/2014) залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун