Рішення

від 26.12.2014 по справі 203/4009/14-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

26.12.2014

Справа № 203/4009/14-ц

2/0203/1278/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю: представника позивача - Мироненко О.А.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до Приватного підприємства «Імперія», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2014 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого, з урахуванням уточнення позовних вимог, послався на те, що 03 вересня 2013 року між позивачем та відповідачем ПП «Імперія» було укладено кредитний договір №73932-41.4-13-2, за умовами якого вказаному відповідачу було відкрито кредитну лінію із лімітом в 115000 гривень та кінцевим терміном повернення кредиту до 02 вересня 2015 року. Кредит відповідач зобов'язався повернути згідно графіку, сплативши 23% річних за користування кредитом, а також інші обов'язкові платежі. Виконання кредитних зобов'язань ПП «Імперія» в повному обсязі забезпечено двома договорами поруки, укладеним 03 вересня 2013 року з відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як поручителями. Вказуючи, що відповідачі свої договірні зобов'язання не виконують, достроково кредит на вимогу банку не повернули, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів суму кредитної заборгованості, розмір якої станом на час розгляду справи становить 99483,57 гривень. Також позивач просив суд покласти на відповідачів судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі з викладених вище підстав.

Представник відповідачів ПП «Імперія» та ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково - в розмірі простроченої частини заборгованості за кредитом, розмір якої визначив близько 40000 гривень, визнавши наявність у кредитному договорі умов щодо права позивача вимагати дострокове повернення кредиту, однак просив суд дані умови не застосовувати. Також представник відповідачів послався на часткове погашення боргу у 2014 році, надав письмові заперечення проти позову від імені ПП «Імперія», зміст яких частково повторює пояснення представника відповідача в судовому засіданні, окрім тверджень щодо відсутності у ПП «Імперія» можливості погашати борг через арешт коштів підприємства. (а.с.65)

Від відповідача ОСОБА_3 до суду також надійшли письмові заперечення проти позову, в яких даний відповідач також визнає позов лише частково - в розмірі простроченого боргу, посилаючись на відсутність підстав для дострокового повернення суми кредиту, оскільки заборгованість у ПП «Імперія» виникла з незалежних від підприємства обставин (а.с.76-77).

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 03 вересня 2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь», як кредитодавцем, та відповідачем ПП «Імперія», як позичальником, було укладено кредитний договір №73932-41.4-13-2 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит декількома частинами із лімітом кредитної лінії в розмірі 115 000 гривень, а позичальник - повернути кредит згідно графіку зменшення ліміту кредитної лінії щомісячними платежами, але не пізніше 02 вересня 2015 року, сплативши 23% річних за користування кредитом, а також інші обов'язкові платежі. У випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним позичальник зобов'язався сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення, а також 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення. Також кредитним договором передбачено право кредитора вимагати дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом у випадку порушення позичальником строків та порядку повернення кредиту. (а.с.13-21, 40-42)

10, 16, 17 та 23 вересня 2013 року позивачем декількома частинами у відповідності до умов вищевказаного кредитного договору надано відповідачу ПП «Імперія» кредит в загальному розмірі 115000 гривень (а.с.9-12).

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання відповідачем ПП «Імперія» взятих на себе договірних зобов'язань 03 вересня 2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено два договори поруки №73933-41.4-13-5 та №73935-41.4-13-5 відповідно. За умовами таких договорів відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, як поручителі, зобов'язались перед кредитодавцем відповідати солідарно та в повному обсязі із позичальником ПП «Імперія» (не між собою) за невиконання останнім взятих на себе договірних зобов'язань за кредитним договором №73932-41.4-13-2 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 03 вересня 2013 року (а.с.22-32, 40-42).

Із матеріалів справи встановлено, що позичальник з лютого 2014 року перестав виконувати належним чином взяті на себе зобов'язання із повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, внаслідок чого виникла заборгованість, яку кредитодавець, скориставшись правом вимагати дострокове повернення кредиту та плати за нього, своїми письмовими вимогами від 16 квітня 2014 року просив погасити, здійснивши разом із цим дострокове повернення кредиту. Однак, вказані вимоги позивача залишились без виконання з боку відповідачів, а розмір заборгованості останніх в зв'язку із пред'явленою вимогою про дострокове повернення кредиту, з урахуванням на часткове погашення боргу відповідачами в ході судового розгляду даної цивільної справи станом на початок грудня 2014 року склав 99483,57 гривень, з яких 85314,39 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2907,64 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 18,83 гривень - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 29,72 гривень - 30% річних від простроченої суми відсотків (штраф), 4286,42 гривень - 30% річних від простроченої суми тіла кредиту (штраф), 2611,91 гривень - пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 4314,66 гривень - інфляційні втрати. (а.с.8, 33-39, 111-113)

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України), а також договір поруки (ст.553 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня та штраф (ст.549 ЦК України).

За змістом ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Аналогічна вимога щодо сплати боргу з урахуванням індексу інфляції передбачена і п.8.2 кредитного договору №73932-41.4-13-2 від 03 вересня 2013 року.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором №73932-41.4-13-2 від 03 вересня 2013 року, договорами поруки №73933-41.4-13-5 та №73935-41.4-13-5 від 03 вересня 2013 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між позивачем, як кредитодавцем, та відповідачами даних договорів із дотриманням вимог законодавства щодо їх змісту та форми, а також встановлено невиконання відповідачами, на відміну від кредитодавця, своїх зобов'язань за даними договорами, що зумовило виникнення в них заборгованості перед позивачем в загальному розмірі 99483,57 гривень, а у позивача - права вимагати від відповідачів дострокове повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

До заперечень сторони відповідача ОСОБА_3 суд ставиться критично та не приймає до уваги, оскільки відсутність у боржника коштів (неможливість ними розпоряджатись тощо) за законом не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. Крім того, враховуючи, що позивач заявив вимоги про стягнення з відповідачів кредитної заборгованості саме на підставі свого права як кредитора вимагати дострокове повернення кредиту, і судом встановлено наявність всіх передбачених законом і кредитним договором умов для реалізації такого права позивачем і обов'язковості його виконання відповідачами, в суду відсутні будь-які законні підстави для часткового задоволення позову - шляхом стягнення з відповідачів лише простроченої заборгованості, про що просила суд сторона відповідача ОСОБА_3

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним при зверненні до суду із даним позовом судові витрати в розмірі 994,84 гривень в рівних частках, тобто по 331,62 гривень з кожного з відповідачів (а.с.1).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 546, 547, 553, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Імперія» (ЄДРПОУ 30325611) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), а також солідарно з Приватного підприємства «Імперія» (ЄДРПОУ 24214088) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (ЄДРПОУ 24214088) заборгованість за кредитним договором №73932-41.4-13-2 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 03 вересня 2013 року в сумі 99483,57 гривень, з яких 85314,39 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2907,64 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 18,83 гривень - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 29,72 гривень - 30% річних від простроченої суми відсотків, 4286,42 гривень - 30% річних від простроченої суми тіла кредиту, 2611,91 гривень - пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 4314,66 гривень - інфляційні втрати.

У рахунок відшкодування судових витрат стягнути з Приватного підприємства «Імперія» (ЄДРПОУ 30325611), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (ЄДРПОУ 24214088) в рівних частках судовий збір в розмірі 994,84 гривень, а саме по 331,62 гривень з кожного.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур