Рішення

від 21.07.2009 по справі 15/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.09                                                                                 Справа № 15/201

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДКА-Україна», м. Івано-Франківськ

до приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ

про стягнення 117 129 грн. 15 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

          Представники сторін:

від позивача: Небогатих В.М., представник по довіреності від 07.07.2009 р. № 7;

від відповідача: не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 105 696 грн. 00 коп. –суми основного боргу за договором купівлі-продажу № 10/05-08 від 19.05.08, три відсотки річних у сумі 1 603 грн. 42 коп., суми інфляційних втрат в розмірі  9 829 грн. 73 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Ухвали суду не поверталися підприємством поштового зв'язку без вручення адресату.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу №10/05-08 від 19.05.2008 р., за яким позивач зобов'язався поставити товар –термопластичний поліуретан, а відповідач, як покупець, за договором зобов'язався прийняти товар та вчасно сплати його.

На виконання даного договору позивач продав відповідачу товар на суму      132 120 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000080 від 01.07.2008р.

Прийняття товару уповноваженим представником відповідача підтверджується довіреністю серії ЯОХ №552832 від 01.07.2008р.

Факт передачі товару по вказаному договору підтверджується поясненнями позивача та не заперечується відповідачем. Доказів укладення інших договорів на підставі, яких міг бути переданий вказаний товар, суду не надано.

Відповідно до п. 6.1 договору відповідач зобов'язаний був здійснити попередню оплату товару в розмірі 20% від вартості товару, а решту 80% по факту відвантаження товару, але не пізніше 40-ка календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідач грошові зобов'язання зі сплати за одержану продукцію станом на день подачі позовної заяви до суду у повному обсязі не виконав.

Розмір боргу станом на день подання позову до суду та на час прийняття даного рішення складає 105 696 грн. 00 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Вимога позивача по стягненню з відповідача заявленої за позовною заявою суми інфляційних втрат у сумі 9829 грн. 73 коп. задовольняється повністю, враховуючи що обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 10 075 грн. 94 коп., тобто більше аніж заявлено позивачем.

Обґрунтований розмір 3% річних за визначений позивачем період становить 1 586 грн. 39 коп. Тому, вимоги по стягненню 3 % річних у заявленій позивачем сумі 1603 грн. 42 коп. підлягають задоволенню частково –в розмірі 1 586 грн. 39 коп. У задоволенні решти вимог по стягненню 3% річних слід відмовити за необґрунтованістю.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню борг у сумі 105 696 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 9 829 грн. 73 коп., 3% річних у сумі 1 586 грн. 39 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у складі: 1171 грн. 12 коп.  державного мита, а також 312 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Платіжним дорученням № 917 від 25.02.09 позивач при подачі позову сплатив витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. 00 коп.

Проте, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.09 №361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ», яка набрала чинності 27.04.09, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ, встановлено у розмірі 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

          Згідно із приписами із Законом України від 26.12.2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено, що з 01.04.2009 року розмір мінімальної заробітної плати складає 625 грн. 00 коп. Таким чином, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу станом на день подачі позову підлягали сплаті у розмірі 312 грн. 50 коп.

У зв'язку з вищевикладеним, з позивача слід стягнути в доход Державного бюджету України витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 194 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ, вул. Луначарського, б. 34, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05389497, на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДКА-Україна», м. Івано-Франківськ, вул. Зорія, б. 29, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32872882: борг у сумі 105 696 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 9829 грн. 73 коп., 3% річних у сумі 1 586 грн. 39 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 1 171 грн. 12 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  312 грн. 45 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДКА-Україна», м. Івано-Франківськ, вул. Зорія, б. 29, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32872882, у доход державного бюджету України, рахунок 31211259700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 194 грн. 50 коп. Видати наказ органу державної виконавчої служби.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 22.07.2009р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко