Рішення

від 24.12.2014 по справі 921/1259/14-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2014 р.Справа № 921/1259/14-г/14 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське спеціалізоване підприємство "Агромаш", вул. Д. Нечая, 2, с.Красне, Тиврівський район, Вінницька область, 23342

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропост-Тернопіль", вул. Чернівецька, 44-Б, м.Тернопіль, Тернопільська область, 46400

про стягнення заборгованості в сумі 397 416,02 грн.

за участю представника позивача: Пономар М.Ю., довіреність від 22.09.14 р.

Суть справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське спеціалізоване підприємство "Агромаш" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропост-Тернопіль" про стягнення заборгованості в сумі 397 416,02 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на неналежне виконання його контрагентом договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, зважаючи на що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з урахуванням штрафних санкцій, заявлена до стягнення в судовому порядку.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов не подав, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.64 ГПК України та п.3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. Зокрема, поштова кореспонденція направлялась судом за адресою , що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), однак повернена відділенням зв"язку без вручення адресату "за закінченням терміну зберігання". З огляду на наведене, справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався, з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

Технічна фіксація (звукозапис) не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника товариства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

27 лютого 2013р. між ТОВ "Краснянське СП "Агромаш" (Продавець) та ТОВ "Агропост-Тернопіль" (Покупець) було укладено договір поставки №78, за умовами п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець у порядку і на умовах передбачених даним правочином зобов'язується прийняти і оплатити сільськогосподарську техніку.

Кількість товару визначається сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною договору (Додаток №1).

У відповідності до п.2.1. правочину, загальна вартість товару за даним договором становить 377 150 грн.

Укладений договір, згідно п.8.1. набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р., але в кожному разі протягом часу достатнього для реального та належного його виконання контрагентами.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору, згідно видаткової накладної №-00566 від 17.04.2013р. передано, а відповідачем, згідно довіреності №4 від 16.04.2013р. прийнято сільськогосподарську техніку на загальну суму 377 150 грн.

Однак, відповідач лише частково оплатив її вартість, допустивши при цьому заборгованість у розмірі 357 150 грн.

З метою досудового врегулювання спору, товариством на адресу контрагента 03.06.2013р. направлено претензію із вимогою у 10-денний строк погасити допущену заборгованість, яка, проте, останнім залишена без виконання.

Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого, та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, укладеною угодою, а саме п.2.1., контрагентами узгоджено порядок розрахунків за поставлений товар, зокрема, передбачено здійснення покупцем оплати у два етапи:

- попередня оплата в розмірі 20 000 грн. сплачується покупцем не пізніше 21.03.2013р.,

- остаточна оплата в розмірі 357 150 грн. сплачується покупцем не пізніше 29.04.2013р.

Проте, відповідачем прострочено здійснення остаточної оплати в розмірі 357 150 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, підписаним обома сторонами актом звірки розрахунків від 18.06.2013р.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що станом на час вирішення справи в суді заявлена до стягнення сума основного боргу в розмірі 357 150 грн. приватним підприємцем сплачена не була, позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, який встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 наведеного нормативно-правового акту обумовлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2. Договору, за порушення строків оплати товару Покупець оплачує Продавцеві пеню за кожний день прострочки в розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від несвоєчасно оплаченої суми.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу за період з 30.04.2013р. по 29.10.2014р. нараховано пеню в сумі 24 561,20 грн.

Перевіривши правильність даних нарахувань та відповідність останніх вимогам ст. 232 ГК України та ст.ст. 549, 550 ЦК України, а також приписам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд вважає, що до задоволення підлягає пеня в сумі 24 452,54 грн. В решті суми слід відмовити за безпідставністю.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до поданого позивачем розрахунку, відповідачу за період з 30.04.2013р. по 16.10.2014р. визначено 15 704,82 грн. - 3% річних.

Оцінивши вказаний розрахунок, перевіривши відповідність нарахувань приписам ч.2 ст.625 ЦК України, суд вважає, що заявлена до стягнення сума трьох процентів річних підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно із ст.44,49 ГПК України, судовий збір відшкодовується позивачу пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропост-Тернопіль" (вул. Чернівецька, 44-Б, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, код ЄДРПОУ 38535270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське спеціалізоване підприємство "Агромаш" (вул. Д. Нечая, 2, с.Красне, Тиврівський район, Вінницька область, 23342, код ЄДРПОУ 00902501) - 357 150 (триста п'ятдесят сім тисяч сто п'ятдесят) грн. - суми основного боргу; 24 452 (двадцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят дві) грн. 54 коп. - пені; 15 704 (п'ятнадцять тисяч сімсот чотири) грн. 82 коп. - 3% річних та 7946 (сім тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 14 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

підписано 29.12.14р.