Рішення

від 11.01.2015 по справі 904/9432/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.01.15р. Справа № 904/9432/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-1", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 8 580,86 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Шаровський С.А. - юрисконсульт (дов. № 164/1001 від 12.05.14р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-1" (далі-відповідач) про стягнення 8 580,86 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 8 156,51 грн. - основний борг (6 496,81 грн. - активна електроенергія + 1 659,70 грн. - перевищення договірної величини споживання електричної енергії), 287,99 грн. - пеня, 102,79 грн. - інфляційні втрати, 33,57 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 2569 від 15.11.06р., в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту активну електричну енергію та перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Представником позивача в судовому засідання подано клопотання про долучення до матеріалів справи копію витягу з Держреєстру на відповідача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 19852460 станом 29.12.2014 року юридичне місцезнаходження відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-1") - 49024, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Архангельська, буд. 45 - куди і направлялись ухвали суду.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-1", як споживач, було укладено договір про постачання електричної енергії № 2569, згідно п. 1.1. даного договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 59,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка (точки) продажу електричної енергії визначається (визначаються) за додатком "Загальна схема електропостачання", який є невід'ємною частиною даного договору.

Цей договір набирає чинності з дня підписання і укладається на строк до 31 грудня 2006 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодної із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п. 9.8., 9.8.1. договору).

31 березня 2011 року відбулися Загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", за рішенням яких Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" з 11.04.2011р. було перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".

Протоколом річних Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" від 26.06.2012р. затверджена заміна найменування підприємства з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго".

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, що підтверджується актами про використану електричну енергію споживача за липень - вересень 2014 року.

Згідно п. 4.2. додатку № 3 до договору, остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі згідно з умовами цього договору, здійснюється на рахунки постачальника, вказані у розділі 10 договору, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом десяти операційних банківських днів з дня їх отримання.

Пунктом 2.2. додатку № 3 до договору встановлено, підтвердження фактично використаного обсягу електричної енергії за звітній розрахунковий період що належить до сплати споживачем здійснюється сторонами за формою акту про використану електричну енергію, погодженого сторонами, що відображена у додатку № 5 цього договору, який споживачем надає постачальнику протягом доби після завершення розрахункового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу рахунки на оплату за поставлену активну електроенергію, що підтверджується корінцями до цих рахунків на якому стоїть підпис уповноваженого представника споживача виписані на підставі актів про використану електричну енергію, які були надані споживачем у липні, серпні, вересні 2014р.

Відповідач виставлені рахунки за спожиту активну електроенергію сплачував частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у відповідача перед позивачем за поставлену у липні, серпні, вересні 2014р. активну електроенергію у розмірі 6 496,81 грн., що підтверджується рахунками та даними розрахунку суми заборгованості, які додаються до позовної заяви.

У відповідності до п. 5.1. договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формулою додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам".

Додатком 1 до договору № 2569 від 15.11.2006р. сторонами погоджено обсяги постачання електричної енергії споживачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮГ-1" на 2014 рік, зокрема, у липні 2,5 тис. кВт год., у вересні 2,5 тис. кВт год.

Пунктом 4.4. ПКЕЕ встановлено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії (п. 5.4. договору).

Даним правом споживач скористався у червні 2014 року. Споживач звернувся із заявою до енергопостачальника вхід. № 30166/РВЕ133000 від 13.06.2014р. про коригування величини електроспоживання на липень 2014р. з 2500кВт год. на 0 кВт год., у зв'язку із зменшенням потреб виробництва.

У відповідь на цю заяву, енергопостачальник повідомив листом № 21742/РВЕ133000 від 16.06.2014р., що споживачу було скориговано енергоспоживання на липень 2014р. у розмірі 0,0 тис. кВт год.

Згідно абзацу статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини (п. 4.2.2. договору, п. 5 додатку № 3 до договору).

Позивач зазначає, що на підставі п.п. 6.13 - 6.16 ПКЕЕ, п. 5.5. договору було визначено фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу електричної енергії, також визначено відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактичної величини і обсягом договірної величини електричної енергії.

Згідно з наданим електропостачальнику актом про використану електричну енергію, споживачем було перевищено погоджену договірну величину споживання електричної енергії за липень 2014р. на 1138 кВт год. та вересень 2014р. на 27 кВт год.

Постачальник електричної енергії видавав споживачу рахунки на оплату коштів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за липень, вересень 2014р., які були отримані споживачем 14.07.2014р.та 06.10.2014р.

Відповідно до пункту 5 додатку № 3 до договору, оплата рахунків за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності здійснюється на рахунки енергопостачальника на підставі рахунку постачальника протягом десяти операційних днів з дня їх отримання.

Позивач стверджує, що станом на теперішній час, споживач не оплатив виставлені рахунки за перевищення договірної величини споживання електроенергії, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 1659,70 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 6 496,81 грн. та заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 1 659,70 грн.

На час розгляду справи доказів оплати спірної суми та відзив на позов відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до пункту 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. (з подальшими змінами та доповненнями), споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 6 496,81 грн. та заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 1 659,70 грн.

Частиною 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. - 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На підставі п. 4.2.1. договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за активну електроенергію у сумі 287,99 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 24).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені за активну електроенергію у сумі 287,99 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача за активну електроенергію інфляційні втрати у сумі 102,79 грн. та 3% річних у сумі 33,57 грн., згідно доданого розрахунку (а.с. 22 - 23).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 102,79 грн. та 3% річних у сумі 33,57 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись Правилами користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. (з подальшими змінами та доповненнями), ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 229 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-1" (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Архангельська, 45; код ЄДРПОУ 33183709) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22; код ЄДРПОУ 23359034) - заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 6 496 (шість тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 81 коп. , заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 1 659 (одна тисяча шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 70 коп., пеню у сумі 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 99 коп., інфляційні втрати у сумі 102 (сто дві) грн. 79 коп., 3% річних у сумі 33 (тридцять три) грн. 57 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.01.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін