Рішення

від 05.01.2015 по справі 918/1774/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 січня 2015 р. Справа № 918/1774/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М. "

до відповідача 1: Приватного підприємства " Дорбудресурси"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс"

про стягнення в сумі 273 771 грн. 72 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Дяденчук А.І., дов. від 28.02.2014 року

від відповідача 1 : не з'явився

від відповідача 2 : не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Дорбудресурси" (далі - відповідач-1), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" (далі - відповідач-2) про стягнення в сумі 244 037,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

30.05.2013 року між позивачем та відповідачем-1 укладено договір поставки № 19/13 (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу-1 товар, а відповідач-1 зобов'язався оплатити вартість та прийняти такий товар у власність.

На підтвердження факту поставки позивачем надано видаткову накладну № РН-0000 645 від 30.09.2013 року на суму 351 399,74 грн. та довіреність № 5 від 30.09.2013 року.

Відповідач-1, отримавши товар, його оплати не провів.

За порушення строків розрахунків за поставлений товар позивач нарахував пеню, розмір якої склав 9 363,99 грн., 30% річних в сумі 52 176,61 грн., 20% штрафу в розмірі 29 733,74 грн. та 33 555,67 грн. інфляційних.

30.05.2013 року між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки № 19-1/13, згідно з п. 1.1. якого відповідно до цього договору відповідач-2 зобов'язався частково відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-1, що виникли в результаті укладення договору поставки товару № 19/13 від 30.05.2013 року. Обсяг відповідальності відповідача-2 в разі невиконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань - 200,00 грн.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача-1 суму основного боргу в розмірі 148 468,71 грн., 9 363,99 грн. пені , 30% річних в сумі 52 176,61 грн., 20% штрафу в розмірі 29 733,74 грн. та 33 555,67 грн. інфляційних, а з відповідача-2 - 200,00 грн. основного боргу.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 22, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 631, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 232, 265, 266 ГК України.

Ухвалою суду від 12.12.2014 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 22.12.2014 року.

Ухвалою суду від 22.12.2014 року розгляд справи відкладено на 29.12.2014 року.

Ухвалою суду від 29.12.2014 року розгляд справи відкладено на 05.01.2015 року.

05.01.2015 року через службу діловодства господарського суду від позивача у порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача - 2 основної заборгованості в розмірі 200,00 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2015 року провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М. " до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" про стягнення в сумі 200,00 грн. припинено.

Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.05.2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем-1 (покупець) укладено договір поставки товару № 19/13 (договір), за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язався передати (поставити) у строки, встановлені договором, у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього суму відповідно до п. 2 договору (п. 1.1. договору).

Предметом поставки за умовами договору є фарба для розмітки доріг, склокульки, розчинник, пластик для розмітки доріг, затверджувач.

За п.п. 1.2., 1.3. договору сторони погодили, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються додатком до договору (специфікацією), який є невід'ємною частиною цього договору. Обов'язок щодо підготовки додатку до договору (специфікації) та визначенні роду товар, його кількості та характеристик покладаються на покупця.

Відповідно до п. 1.5. договору на кожну поставку товару за умовами цього договору складається окремий додаток (специфікація).

Пунктом 4.1. договору визначено, що замовлення товару здійснюється покупцем шляхом відправлення постачальнику додатку (специфікації) до договору на кожну партію поставки по цьому договору, засобами факсу, поштового або електронного листування. Додаток до цього договору, окрім інформації, визначеної в п. 1.2. договору, обов'язково повинен містити наступну інформацію: місце поставки, термін (строк) поставки, ціну та іншу суттєву для належного виконання додатку до договору інформацію.

Судом встановлено, що 30.09.2013 року сторонами підписано додаток (специфікацію) № 2 до договору поставки, згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу-1: фарбу білу дорожньої розмітки торгової марки "Сигнакул" в кількості 9 400,00 кг, вартістю 253 016,70 грн., мікрокульки скляні світлоповертаючі Class Beads 100-000 в кількості 2 350,00 кг, вартістю 32116,67 грн., розчинник фарби дорожньої розмітки "Сигнакул" в кількості 75 л, вартістю 1 749,75 грн. та фарбу жовту дорожньої розмітки торгової марки "Сигнакул" в кількості 210 кг, вартістю 5 950,00 грн.

Загальна вартість товару склала 351 399,75 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до п. 2 додатку № 2 (специфікації) до договору сторони погодили, що поставка товару буде здійснена 30.09.2013 року.

Передача товару проводиться з одночасною передачею відповідних товарно-супровідних документів (видаткових накладних, рахунку-фактури, сертифікату, специфікацій, товарно- транспортних накладних тощо). Підтвердженням факту прийняття товару та отримання документів є підпис уповноваженої особи покупця на видатковій накладній (п. 4.2. договору).

За п. 4.5. договору право власності на товар, ризики його втрати, пошкодження чи псування переходять до покупця в момент отримання ним товару.

Як встановлено п. 4.8. договору, відвантаження товару здійснюється автотранспортом покупця. За узгодженням між сторонами поставку товару може здійснити постачальник кур'єрською службою доставки або іншим транспортом згідно з додатками, укладеними до договору.

Свої зобов'язання по поставці товару позивач виконав належним чином, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000645 від 30.09.2013 року на суму 351 399,74 грн., яка підписана сторонами без будь-яких зауважень.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору загальна сума цього договору (тобто загальна вартість (ціна) усього поставленого за цим договором товару сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару та узгодження на нього ціни (відповідно до додатків до договору (специфікацій). Ціна (вартість) конкретної партії товару узгоджується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до цього договору. Ціна на товар поставки (передача у власність якого здійснюється відповідно до умов цього договору) встановлюється в національній валюті України - гривні. У ціну товару включено податок на додану вартість, завантаження в автотранспорт та вартість пакувальних матеріалів.

Пунктами 2.6., 2.7 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару. Моментом отримання товару є дата підписання сторонами та скріплення печатками видаткової накладної. Оплата товару проводиться покупцем по кожній окремій партії товару.

Усупереч умовам договору відповідач-1 свій обов'язок з оплати товару не виконав, оплати вартості отриманого товару не провів.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що позивач здійснив залік однорідних вимог на суму 202 731,01 грн., що стверджується заявою про припинення зобов'язання зарахуванням № 2 від 05.01.2015 року.

Відповідно до ст. 202, ч. 3 ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги. Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання, внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача-1 перед позивачем складає 148 668,71 грн., з яких позивач просить суд стягнути 148 468,71 грн.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача до відповідач-1 про стягнення 148 468,71 грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Крім того, позивачем нараховано пеню в розмірі 9 636,99 грн., 30% річних на суму 52 176,61 грн., 20% штрафу в розмірі 29 733,74 грн. та інфляційних в розмірі 33 555,67 грн.

У випадку прострочення (порушення, невиконання, протермінування, несвоєчасного виконання) покупцем строків (термінів) оплати товару, визначених умовами цього договору та додатків до нього, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (тобто у період, впродовж якого існувала заборгованість), від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення (порушення, невиконання, протермінування, несвоєчасного виконання), штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості та 30 % річних за прострочення виконання грошових зобов'язань у порядку ст. 625 ЦК України (п. 5.2 договору).

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів, ніж той, що визначений ч. 2 ст. 625 ЦК України, обумовлений п. 5.2. договору.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова Верховного Суд України від 27.04.2012 року № 3-24гс12).

У договорі сторонами передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу. Відтак, стягненню з відповідача-1 підлягає пеня та штраф.

Здійснивши перерахунок 30% річних за період з 11.10.2013 року по 12.12.2014 року, пені за період з 11.10.2013 року по 11.04.2014 року, штрафу та інфляційних за період з жовтня 2013 року по листопад 2014 року, суд встановив, що розмір перших складає 52 298,80 грн. (при заявленому - 52 176,61 грн.), другої - 9 689,94 грн. (при заявленому - 9 636,99 грн.), третього - 29 733,74 грн. (при заявленому - 29 733,74 грн.), четвертих - 33 599,13 грн. (при заявленому - 33 555,67 грн.), отже вказані вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі (розрахунок додається).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до відповідача-1 та наявність підстав для їхнього задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Дорбудресурси" (вул. Лейпцігська, 2/37, к. 4, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 34349835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» (вул. Центральна, 38, смт. Клевань-2, Рівненський район, Рівненська область, 35312, код ЄДРПОУ 31299514) 148 468,71 грн. основного боргу, 9 636,99 грн. пені, 52 176,61 грн. 30% річних, 29 733,74 грн. 20 % штрафу, 33 555,67 грн. інфляційних та 5 471,61 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 05.01.2015 року.

Суддя Андрійчук О.В.