Ухвала

від 05.01.2015 по справі 918/1498/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" січня 2015 р. Справа № 918/1498/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Канц"

про стягнення компенсації за порушення авторських прав

Представники:

Від позивача: Трачук Ю.М. (довіреність від 01 09.2014 року);

Від відповідача 1: не з'явився;

Від відповідача 2: не з'явився;

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Канц" про стягнення компенсації за порушення авторських прав в сумі 24 360 грн., позовні вимоги аргументувавши тим, що відповідачами порушено виключне авторське право позивача на аудіовізуальний твір (мультиплікаційний серіал "ІНФОРМАЦІЯ_2"), а саме за твердженнями позивача 19 жовтня 2014 року у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" (адреса: АДРЕСА_1) представниками позивача було придбано контрафактну продукцію - блокнот "ІНФОРМАЦІЯ_3" (артикул МА2967) 60 арк. за ціною 28,90 грн. за одиницю товару.

Факт продажу, на думку позивача, підтверджується товарним чеком від 19 жовтня 2014 року, а також чеком № 100488 від 19 жовтня 2014 року виданому терміналом Приватбанку S1R00А22, оскільки розрахунок проводився карткою. Крім того, факт купівлі контрафактного товару підтверджується відеофіксацією порушення авторського права.

Позивач стверджує, що на упаковці вказаного товару та на всіх його складових елементах використано зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_3" із аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_2". Зображення персонажу, що нанесені на контрафактному товарі відповідають зображенням з серій "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6", "ІНФОРМАЦІЯ_7", "ІНФОРМАЦІЯ_8" (назви вказані українською мовою), а також інших серій. Такі зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_3" нанесені на товар без дозволу позивача, як ліцензіата, якому передані виключні майнові авторські права на персонаж "ІНФОРМАЦІЯ_3".

30 жовтня 2014 року позивачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи речового доказу, а саме - блокнот "ІНФОРМАЦІЯ_3" (артикул МА2967), придбаний у магазині відповідача 1 за товарним чеком від 19 жовтня 2014 року.

06 листопада 2014 року відповідачем 2 (ТзОВ "Лідер-Канц") подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого ТзОВ "Лідер-Канц" позовні вимоги не визнає, та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 18 грудня 2014 року господарським судом в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) продовжено строк розгляду спору у справі № 918/1498/14 на 15 днів.

29 грудня 2014 року від Державної фіскальної служби України надійшов лист № 11041/5/99-99-18-06-02-16 від 26 грудня 2014 року, відповідно до змісту якого Державна фіскальна служба України зазначає, що згідно з даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи, станом на 25 грудня 2014 року ТОВ "Лідер-Канц" (код ЄДРПОУ 32234610) ніколи не перебувало на обліку в митницях ДФС як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача 1 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

В судове засідання представник відповідача 2 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

За приписами статті 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором.

08.06.2010 року ТОВ "Маша і Мєдвєдь" як ліцензіатом та ОСОБА_3 (ліцензіар), укладено договір № ЛД-1/2010 про надання права використання творів образотворчого мистецтва (виключна ліцензія) (далі - Договір), за умовами якого:

- ліцензіар має виключні права на використання створених одноособовою творчою працею ліцензіара малюнків "ІНФОРМАЦІЯ_3" і "ІНФОРМАЦІЯ_9", які використовуються у створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_2", ці малюнки, а також DVD-диск із записом сказаних малюнків та першої серії анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_2" слугують для ідентифікації предмета Договору і є його невід'ємною частиною, а ліцензіат зацікавлений у використанні зображень даних персонажів (за Договором далі - твори) в своїй комерційній діяльності та бажає придбати на умовах Договору виключне право на використання персонажів (преамбула Договору);

- ліцензіар надає ліцензіату на термін дії Договору за оплачувану ліцензіатом винагороду право використання творів у встановлених Договором межах на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів способами, передбаченими Договором, іншим особам (пункт 1.1 Договору);

- ліцензіар гарантує, що він особисто створив твори, є їх єдиним автором, на момент передачі прав за Договором ліцензіар є власником наданих ліцензіату прав на твори, при створенні творів ним дотримані охоронювані законом інтелектуальні права інших осіб (пункт 1.2 Договору);

- право використання творів способами, передбаченими Договором, надаються ліцензіаром ліцензіату на території всіх країн світу на термін з дати укладення Договору до 30.06.2025 року включно (пункт 2.1 Договору);

- ліцензіар надає ліцензіату право використовувати твори як разом, так і окремо такими способами:

- відтворювати твори, тобто виготовляти один чи більше екземпляри творів та (або) їх частини в будь-якій матеріальній формі, у тому числі шляхом візуального запису без обмеження тиражу; "будь-яка матеріальна форма" - це у тому числі будь-які промислові вироби (сувеніри, предмети галантереї, текстильні, трикотажні вироби, ігри, іграшки та ін.), пам'ять ЕОМ без залежності від способу дії, оптичні диски, цифрові диски, носії високої чіткості, машинозчитувальні носії, магнітні стрічки, фото-кіно плівки будь-яких форматів, а також інші носії як відомі на момент укладення Договору, так і ті, що стануть відомими протягом строку дії Договору з рівня техніки;

- розповсюджувати екземпляри творів;

- здійснювати публічний показ;

- імпортувати оригінали чи екземпляри творів;

- надавати в прокат оригінали чи екземпляри творів;

- публічно виконувати;

- сповіщувати в ефір чи по кабелю;

- здійснювати переклад чи іншу переробку;

- доводити до загального відома;

- використовувати шляхом включення до інших творів (підпункти 2.2.1 - 2.2.11 Договору);

Ліцензіат має право видавати субліцензії без попередньої згоди ліцензіара, реєструвати твори або їх частини, назви та персонажів як торговельні марки (пункти 2.5 - 2.7 Договору).

Якщо треті особи порушують виключне право ліцензіара, а таке порушення буде зачіпати права ліцензіата, то названі особи зобов'язуються разом захищати свої права; відмова ліцензіара від захисту своїх прав, як і його бездіяльність не є перепоною для самостійного вжиття ліцензіатом заходів захисту його прав в передбаченому законом порядку (пункт 2.10 Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє протягом всього строку надання прав на використання творів, встановлених пунктом 2.1 Договору, які діють протягом строку дії виключних прав на складені об'єкти, в які будуть включені твори (персонажі, частини, елементи) (пункт 9.1 Договору).

Отже, позивач є власником виключних майнових авторських прав на використання малюнків "ІНФОРМАЦІЯ_3" і "ІНФОРМАЦІЯ_9", які використовуються у створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_2" і має право захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.

У позовній заяві позивач вказав, що відповідачами порушено виключне авторське право позивача на аудіовізульний твір (мультиплікаційний серіал "ІНФОРМАЦІЯ_2"), а саме за твердженнями позивача 19 жовтня 2014 року у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" (адреса: АДРЕСА_1) представниками позивача було придбано контрафактну продукцію - блокнот "ІНФОРМАЦІЯ_3" (артикул МА2967) 60 арк. за ціною 28,90 грн. за одиницю товару.

Факт продажу на думку позивача підтверджується товарним чеком від 19 жовтня 2014 року, а також чеком № 100488 від 19 жовтня 2014 року виданий терміналом Приватбанку S1R00А22, оскільки розрахунок проводився карткою. Крім того, факт купівлі контрафактного товару підтверджується відеофіксацією порушення авторського права.

Позивач стверджує, що на упаковці вказаного товару та на всіх його складових елементах використано зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_3" із аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_2". Зображення персонажу, що нанесені на контрафактному товарі відповідають зображенням з серій "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6", "ІНФОРМАЦІЯ_7", "ІНФОРМАЦІЯ_8" (назви вказані українською мовою), а також інших серій. Такі зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_3" нанесені на товар без дозволу Позивача, як ліцензіата, якому передані виключні майнові авторські права на персонаж "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Відтак, як вважає позивач, відповідач 1- Фізична особа підприємець ОСОБА_1 незаконно здійснив розповсюдження товару (блокнот "ІНФОРМАЦІЯ_3", артикул МА2967, 60 арк.) із зображенням персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_3" із аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_2", виключні майнові права на який належать ТзОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2".

Відповідач 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-Канц", на думку позивача, незаконно здійснив поставку товару (блокнот "ІНФОРМАЦІЯ_3", артикул МА2967, 60 арк.), із зображенням персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_3" із аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_2", виключні майнові права на який належать ТзОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2", оскільки на придбаному позивачем блокноті вказано постачальником ТОВ "Лідер-Канц" (Україна, м.Одеса).

Представником позивача надано суду, для долучення до матеріалів справи в якості речового доказу, блокнот "ІНФОРМАЦІЯ_3" артикул МА2967.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, а саме товарного чеку від 19 жовтня 2014 року та чеку з терміналу Приватбанку № S1R00А22 від 19 жовтня 2014 року, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 19 жовтня 2014 року було здійснено продаж товару, а саме Блокнот "ІНФОРМАЦІЯ_3" за ціною 28,90 грн.

Вказані обставини відповідачем 1 (ФОП ОСОБА_1) не заперечувались, разом з тим, ухвалами суду від 06 листопада 2014 року та від 04 грудня 2014 року, судом було зобов'язано відповідача 1 надати докази, що підтверджують право на розповсюдження товарів що містять зображення аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_2".

Вимог ухвал суду відповідач 1 не виконав, витребуваних доказів суду не надав.

Відповідно до статті 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 435 ЦК України встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер.

За приписами частини першої статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Проаналізувавши умови ліцензійного договору, суд дійшов висновку про правомірність звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" до суду з відповідним позовом.

Як роз'яснено у пункті 29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", з огляду на приписи статі 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач, зокрема, повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем; 2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

Як визначено частиною 1 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Частиною 2 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 1 (ФОП ОСОБА_4) компенсації в сумі 12 180,00 грн.

Щодо позовних вимог до відповідача 2 (ТзОВ "Лідер-Канц") суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позов в частині вимог до ТзОВ "Лідер-Канц" позивач вважає, що відповідач 2 незаконно здійснив поставку товару (блокнот "ІНФОРМАЦІЯ_3", артикул МА2967, 60 арк.), із зображенням персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_3" із аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_2", виключні майнові права на який належать ТзОВ "Маша і Мєдвєдь", оскільки на придбаному позивачем блокноті вказано постачальником ТзОВ "Лідер-Канц" (Україна, м.Одеса).

Відтак, у зв'язку з тим, що на придбаному товарі відсутні відомості про його виробника, натомість зазначено дані про постачальника - ТзОВ "Лідер-Канц" (Україна, м.Одеса) позивач просить суд стягнути з ТзОВ "Лідер-Канц" 12 180,00 грн. компенсації за порушення авторських прав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення ТзОВ "Лідер-Канц" виключних майнових прав ТзОВ "Маша і Мєдвєдь" з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про авторське право і суміжні права" розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором. Об'єкти авторського права визначені у статті 8 Закону.

Згідно із положеннями статті 51 Закону України "Про авторське право і суміжні права", захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

В статті 50 цього Закону вказано, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:

а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40, 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;

б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;

е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

Аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що підставою для судового захисту може бути порушення авторського права, тобто, вчинення котроїсь із дій, вказаних у Законі.

Такий висновок викладений у підпункті 51.2 пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", в якому вказано, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків.

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем; мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

В своїх письмових поясненнях від 18 грудня 2014 року позивач зазначає, що відомості про постачальника (імпортера -виробника) продукції нанесені на товар поліграфічним способом при його виготовленні. Позивач також стверджує, що примірник контрафактної продукції є речовим доказом, що містить достовірну інформацію про товар (країну походження, виробника, імпортера), що не спростована ТзОВ "Лідер-Канц". Контрафактна продукція була придбана ФОП ОСОБА_1 в м.Одеса, де здійснює свою діяльність та зареєстроване ТзОВ "Лідер-Канц", отже ТзОВ "Лідер-Канц" є імпортером, що здійснив поставку розповсюдження контрафактної продукції і дані відомості підтверджуються речовим доказом.

Для встановлення факту ввезення на митну територію України ТзОВ "Лідер-Канц" блокноту ("ІНФОРМАЦІЯ_3", артикул МА2967, 60 арк.), що є речовим доказом по справі, господарський суд звернувся до Державної фіскальної служби України.

29 грудня 2014 року від Державної фіскальної служби України надійшов лист № 11041/5/99-99-18-06-02-16 від 26 грудня 2014 року, відповідно до змісту якого Державна фіскальна служба України зазначає, що згідно з даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи, станом на 25 грудня 2014 року ТзОВ "Лідер-Канц" (код ЄДРПОУ 32234610) ніколи не перебувало на обліку в митницях ДФС як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності.

З огляду на зазначені обставини, суд критично оцінює доводи позивача про ввезення (імпорт) ТОВ "Лідер-Канц" контрафактної продукції (блокнот "ІНФОРМАЦІЯ_3", артикул МА2967, 60 арк.).

Наданий позивачем речовий доказ не може підтверджувати факт порушення виключного майнового авторського права на персонаж "ІНФОРМАЦІЯ_3" аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_2" ТОВ "Маша і Мєдвєдь" оскільки позивачем не доведено факту розповсюдження чи виготовлення, імпорт ТзОВ "Лідер-Канц" вказаного товару. Саме лише зазначення на товарі як постачальника відповідача 2 (ТОВ "Лідер-Канц) не може слугувати належним доказом, що саме останнім виготовлено чи поставлено вказану продукцію, так як на наданому доказі відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки, використання яких може здійснювати тільки відповідач 2. Разом з тим, лист Державної фіскальної служби України від 26 грудня 2014 року спростовує доводи позивача про імпорт відповідачем 2 товару, що є речовим доказом по справі. Також в судовому засіданні представник відповідача 2 (ТзОВ "Лідер-Канц") зазначив, що вказана продукція його довірителем не виготовлялась та не розповсюджувалась, вказана позиція відображена у відзиві на позов від 03 листопада 2014 року.

Згідно зі cтаттею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 12 180,00 грн. компенсації є законними обґрунтованими, відповідачем 1 не спростованими, а відтак такими, що підлягають до задоволення.

Стосовно позовних вимог до відповідача 2 (ТзОВ "Лідер-Канц), суд приходить до висновку що позивачем не доведено факт порушення відповідачем 2 виключних майнових прав ТзОВ "Маша і Мєдвєдь", а відтак, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 12 180,00 грн. з ТзОВ "Лідер -Канц" компенсації за порушення авторських прав слід відмовити.

На підставі статті 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.к. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (129085, м. Москва, вул. Годовікова, буд. 9, будова 3, ІПН/КПП 7717673901/771701001 в ІФПС № 17 СВАО р/р 40702810900000013706 в ПАТ Банк "ОТКРЫТИЕ", м. Москва БІК 044585297, к/р 30101810500000000297) компенсацію у розмірі 12 180,00 грн., та витрати по сплаті судового збору на суму 913,50 грн.

3. В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Канц" - відмовити.

4. Судові витрати в розмірі 913,50 грн. залишити за позивачем.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.01.2015 р.

Суддя Качур А.М.