Рішення

від 05.01.2015 по справі 920/1896/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.01.2015 Справа № 920/1896/14

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА

Страхування", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "Сумщина", м. Суми,

про стягнення 13 863 грн. 50 коп.

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

При секретарі судового засідання Куриленко О.В.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 3 924 грн. 10 коп. заборгованості, з яких: 13 863 грн. 50 коп. основного боргу, відповідно до договору обов'язкового страхування № АВ/9886952 від 04.11.2012 року, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте надіслав клопотання № 786 АГ від 16.12.2014 року про розгляд справи без його участі. Окрім цього, на виконання вимог ухвали суду від 17.12.2014 р. надав витребувані документі, які судом були оглянуті та приєднані до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву не надав. Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі від 13.11.2014 р. була повернута на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

В дане судове засідання відповідач не прибув, правом подати додаткові заперечення проти вимог позивача, контррозрахунок або докази сплати суми заборгованості відповідач не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвали по справі № 920/1896/14 направлялись судом відповідачу на зазначену адресу, були повернуті поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19852201, відповідно до якої станом на 29.12.2014 р., відповідач знаходиться за адресою: 40007, м. Суми, вул. Воєводіна, буд. 27. Тому, суд направляв відповідачу ухвали на вказані адреси позивачем та згідно витягу з ЄДРЮФП.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив:

04.11.2012 р. між АТ Страхова компанія «АХА Страхування» (позивач) та ТОВ ВКП «Сумщина» (відповідач) було складено договір обов'язкового страхування № АВ/9886952, за умовами якого позивач застрахував майнові інтереси відповідача, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «JAC YFC 1045К», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і який був у володінні ОСОБА_1 та під керуванням ОСОБА_2.

Як зазначає позивач, 19 лютого 2012 року о 18 год. 15 хв.в м. Донецьк по вул. Червоноармійське шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: 1) «JAC YFC 1045К», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і який був у володінні ОСОБА_1 та під керуванням ОСОБА_2; 2) «Субару» д.н. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_3

Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження відповідно до Довідки ДАЇ.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до постанови Ковпаківськоного районного суду м. Суми від 21.02.2013 року по справі № 592/1682/13-п визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та судом було встановлено, що ОСОБА_4 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Дане підтверджується висновком № 1831 від 19.12.2012 р. Обласного наркологічного диспансеру м. Донецька та наданими в ходи розгляду адміністративної справи поясненнями ОСОБА_4, якими останній визнав свою провину.

Виходячи з вищевикладеного, як зазначає позивач, потерпілий своєчасно звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, встановлено в висновку експерта № 231/06 від 11.06.2013 року. На підставі заяви про виплату страхового відшкодування позивача нарахував та виплатив потерпілому суму страхового відшкодування, яка склала 13 863 грн. 50 коп., що підтверджується доданими до позовної заяви документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідний правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 р. передбачено, що відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійно, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Позивач зазначає, що на час скоєння ДТП ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Сумщина».

Матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується, що дійсно, на час скоєння ДТП ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Сумщина». Дане підтверджується постановою Ковпаківськоного районного суду м. Суми від 21.02.2013 року по справі № 592/1682/13-п.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" відповідно до вимог яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування, за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за заподіяний збиток.

Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України суд може зобов'язати особу, яка спричинила збитки, відшкодувати їх у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення речі.

Позивач зазначає, що у встановлений законодавством строк йому не було компенсовано відповідачем страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13 863 грн. 50 коп.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 15, 993, 1172, 1187, 1191, 1192 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Сумщина" (40007, м. Суми, вул. Воєводіна, буд. 27, код 37283290) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код 20474912) 13 863 грн. 50 коп. заборгованості, 1 827 грн. 00 коп . відшкодування витрат зі сплати судового збору.

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.01.2015 року.

СУДДЯ Ю. А. ДЖЕПА