Рішення

від 29.12.2014 по справі 362/6032/14-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6032/14-ц

Провадження № 2/362/526/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2014 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі - Дрозденко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Васильків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділ державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про виключення майна з акту опису та звільнення його з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, йому стало відомо про накладення арешту відповідачем відповідно до постанов від 13.01.2014 року про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 15..09.2014 року на належні йому земельні ділянки в межах виконання виконавчого листа № 2-841 виданого 29.08.2003 року Васильківським міськрайонним судом Київської області по стягнення з нього на користь ОСОБА_2, аліментів на утримання дитини у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу), а тому він таке рішення відповідача вважає неправомірним та таким, що порушує його права та законні інтереси змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі та пояснив, що на час розгляду справи позивачем в повному обсязі погашена заборгованість по виплаті аліментів згідно виконавчого листа № 2-841 виданого 29.08.2003 року Васильківським міськрайонним судом Київської області по стягнення з нього на користь ОСОБА_2, аліментів на утримання дитини у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від заступника начальника відділу надійшов лист про розгляд справи у їх відсутності, при прийнятті рішення покладаються на думку суду.

Третя особа - ОСОБА_2 вимоги позову визнала частково, в зв'язку з відшкодуванням відповідачем заборгованості по аліментам в повному обсязі не заперечувала проти зняття арешту з земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до положень ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 60 Закону України " Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" від 27 серпня 1976 року № 6 за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядають вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Із наведенного законодавства випливає, що право на виключення майна з акта опису та звільнення його з-під арешту належить власнику.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначається, що вимоги осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішується шляхом пред'явлення ними позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Статтею 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу,ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, відповідно до постанов від 13.01.2014 року про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 15..09.2014 року на належні позивачу земельні ділянки в межах виконання виконавчого листа № 2-841 виданого 29.08.2003 року Васильківським міськрайонним судом Київської області по стягнення з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2, аліментів на утримання дитини у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу).

Згідно заяви ОСОБА_2, від 29.12.2014 року позивачем в повній мірі відшкодовано заборгованість по сплаті аліментів згідно виконавчого листа № 2-841 від 29.08.2003 року розмірі 55 000 гривень.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача щодо зняття арешту з належного йому на праві власності нерухомого майна частково, оскільки покладені на нього зобов'язання на час вирішення справи в повному обсязі не виконані, а саме аліменти, які утримуються з відповідача будуть стягуватися до повноліття дитини, яка станом на момент внесення рішення досягла лише 16 річного віку.

Керуючись ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 13, 41, 140, 144 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 16, 328, 324 Цивільного кодексу України, ст. 81 Земельного кодексу України 2001 року, Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 671, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 15, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Виключити земельну ділянку кадастровий номер 3221482103:02:009:0181, площею 0,1746 га, що розташована в с. Багрин Васильківського району Київської області з акту опису майна та звільнити її з-під арешту, накладеного постановою відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції в межах виконавчого провадження ВП № 31487888 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Корнієнко С.В.