Ухвала

від 17.07.2009 по справі 3/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"17" липня 2009 р.                                                                            Справа  № 3/109

За позовом  Приватного підприємства «Велена»

до відповідача  Приватного підприємства «Продовольча компанія «Десна»

про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 17 958 грн. 44 коп.

                                                                                                           Суддя  Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник  Воробйов М.І. (довіреність №б/н від 05.01.2009 року) ;    

від відповідача : представник не з'явився.   

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ  СПОРУ :

Приватне підприємство «Велена»звернулося до  господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Продовольча компанія «Десна»про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 17958 грн. 44 коп., з них 11508 грн. 86 коп. основний борг, 1843 грн.16 коп. пеня за прострочення розрахунків,  523 грн. 14 коп. 3% річних та 4083 грн. 28 коп. інфляційних витрат.  В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві.            

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №4972726.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами. Явка сторін визнавалась судом обов'язковою.     

          Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Велена»з 03 грудня 2007 року по 18 грудня 2008 року поставила Приватному підприємству Продовольча компанія «Десна»склобанку.

Приватне підприємство «Велена»відповідно до умов вищезгаданого Договору свої зобов'язання виконала у повному обсязі, здійснивши поставку скло продукції відповідно до видаткових накладних: №003.112 від 03.12.2007р. на суму 42120,00 гривень; №043.112 від 20.12.2007р. на суму 43056,00 гривень; №036.112 від 18.12.2008р. на суму 19193,26 гривень.

Загальна вартість поставленого товару 104369,26 гривень.

Відповідач виконав свій обов'язок частково, сплативши на розрахунковий рахунок ПП «Велена»кошти за видатковою накладною №003.112 від 03.12.2007року : 13.12.2007 року - 11031,00 грн.; 14.12.2007 року - 14000,00 грн.; 19.12.2007 року - 6000,00 грн.; 20.12.2007 року - 6000,00 грн.; 21.12.2007 року - 4000,00 грн.; 18.03.2008 року - 1000,00 грн..

На загальну суму - 42031,00 грн.

За видатковою накладною №043.112 від 20.12.2007року відповідач розрахувався: 11.01.2008 року - 2 014,40 грн.; 17.01.2008 року - 2 000,00 грн.; 18.01.2008 року - 5 000,00 грн.; 21.01.2008 року-6 000,00 грн.; 14.02.2008 року - 4 041,60 грн.; 06.03.2008 року - 4 000,00 грн.; 11.03.2008 року - 2000,00 грн.; 13.03.2008 року-5 000,00 грн.; 24.03.2008 року - 6 000,00 грн.; 31.03.2008 року - 6 000,00 грн.; Загалом - 42 056,00 грн.

За видатковою накладною №036.112 від 18.12.2008року відповідач розрахувався: 23.01.2009 року - 4000,00 грн.; 28.01.2009 року - 3 000,00 грн.; 14.04.2009 року - 1 173,40 грн.; 13.05.2009 року - 600,00 грн..  На загальну суму - 8 773,40 грн..

Станом на 19.06.2009 року заборгованість відповідача перед Приватним підприємством «Велена»з врахуванням часткової оплати становить 11508 грн. 86 коп.. Відповідач не надав суду доказів оплати боргу.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1  цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.639 Цивільного Кодексу України  договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.     

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед Приватним підприємством «Велена».

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Згідно ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За прострочення виконання зобов'язання по оплаті заборгованості позивачем на суму боргу на період з 03.12.2007 року по 19.06.2009 року нараховано пеню в розмірі 1843 грн. 16 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем за прострочення виконання зобов'язання по оплаті заборгованості за період з 03.12.2007 року по 19.06.2009 року нараховано 3% річних в розмірі 523 грн. 14 коп. та інфляційних збитків в розмірі 4083 грн. 28 коп.   

Відповідно до п.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 статті 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до п.2 статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п.1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 230 ГК України визначає штрафними санкціями господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 11508 грн. 86 коп., пені 1843 грн.16 коп., 3% річних 523 грн. 14 коп. та 4083 грн. 28 коп. інфляційних витрат  підтверджується матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Продовольча компанія «Десна»(33000, м.Рівне провулок Робітничий, 5,  р/р 260063014434 в філії Рівненського обласного УП ВАТ Ощадбанк, МФО 333368, код ЄДРПОУ 30352137) на користь Приватного підприємства «Велена»(04080, м.Київ, вул.Костянтинівська, 59/5, кв.15, код ЄДРПОУ 32251552, р/р 26005116290101 в ЗАТ «Сведбанк Інвест», МФО 320650) заборгованість за поставлений товар в розмірі 11508 грн. 86 коп., пеню в сумі 1843 грн. 16 коп., інфляційні витрати в сумі 4083 грн.,28 коп., 3% річних 523 грн. 14 коп., 180 грн. 00 коп. витрат по оплаті держмита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Велена»(04080, м.Київ, вул.Костянтинівська, 59/5, кв.15, код ЄДРПОУ 32251552, р/р 26005116290101 в ЗАТ «Сведбанк Інвест», МФО 320650) на користь державного бюджету  62 грн. 50 коп. державного мита.  

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                           Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «21»липня 2009 року.