Постанова

від 23.07.2009 по справі 14/150-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/150-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2009 р.                                                           Справа № 14/150-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Камишева Л.М. ,  Сіверін В. І.

при секретарі Єгоровій А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Заворотній А.В., дор. від 01.04.2008 р.

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 1818С/1-9 на рішення господарського суду Сумської області від 28.05.09 по справі № 14/150-09

за позовом ТОВ "Техноторг-Лізинг", м. Миколаїв

до  ТОВ "Агрофірма Калинівська-2005", смт. Жовтневе

про стягнення 30057,09 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.05.2009 р. по справі № 14/150-09 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено повністю. Стягнено з ТОВ Агрофірми "Калинівська–2005"  на користь ТОВ "Техноторг-Лізинг" 19758 грн. 50 коп. основної заборгованості, 205 грн. 63 коп. пені, 1580 грн. 68 коп. штрафу, 928 грн. 97 коп. 3% річних, 7584 грн. 12 коп. інфляційних збитків, 300 грн. 58 коп. державного мита, 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення в частині стягнення 928,97 грн. 3% річних та 7584,12 грн. інфляційних збитків.

Позивач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутнього в судовому засіданні представника позивача і встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2007 р. між позивачем та відповідачем  був укладений договір фінансового лізингу № 062/01, відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець (позивач) зобов`язаний набути у власність та передати у користування лізингоодержувачу (відповідачу) на визначений у договорі строк, за умовами сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу оприскувач ОГП-2000 4 одиниці.

Відповідно до п. 2.2.  договору фінансового лізингу розмір, склад та графік сплати лізингових платежів визначається у відповідності до додатку № 1 до цього договору. Лізингові платежі сплачуються в безготівковій формі шляхом переказу на рахунок позивача.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема, факт передачі чотирьох одиниць оприскувача ОГП-2000 за договором фінансового лізингу № 062/01 від 11.04.2007 р. підтверджується актами прийому-передачі у фінансовий лізинг сільськогосподарської техніки № 062/01-1 від 22.05.2007р., № 062/01-2 від 22.05.2007р., № 062/01-3 від 22.05.2007р., № 062/01-4 від 22.05.2007р., підписаними повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

  Відповідно до п. 9.1.1  договору фінансового лізингу позивачем 18.10.2007 р. за несплату лізингових платежів були вилучені у відповідача 4 одиниці оприскувачі ОГП-2000, що підтверджується Актами прийому –передачі № 062/01і1 від 18.10.2007р., № 062/01і2 від 18.10.2007р., № 062/01і3 від 18.10.2007р., № 062/01і4 від 18.10.2007р.

 Відповідач свої зобов`язання щодо сплати лізингових платежів не виконав, у зв`язку з чим його заборгованість перед позивачем по сплаті за наданий у тимчасове користування предмет лізингу склала 19758,50 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Враховуючи, що відповідачем не подано ні доказів  сплати боргу, позовні вимоги щодо стягнення 19758,50 грн. основного боргу обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Крім того, відповідальність відповідача за порушення строків виконання зобов'язань зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів у вигляді стягнення пені та штрафу передбачена п. 10.5 договору фінансового лізингу № 062/01 від 11.04.2007р., за яким у випадку порушення строків сплати лізингових платежів, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми простроченої заборгованості за лізинговими та іншими передбаченими цим договором платежами за кожен календарний день прострочення, а також сплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми усієї заборгованості за лізинговими платежами, що існувала на день виникнення такого порушення. Оскільки права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 205,63 грн. та штрафу в сумі 1580,68 грн. передбачені умовами договору, пеня та штраф  нараховані в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується  заперечень відповідача, викладених в апеляційній скарзі стосовно необґрунтованості стягнення з ТОВ Агрофірми "Калинівська-2005" 928,97 грн. 3% річних та 7584,12 грн. інфляційних збитків, то вони не можуть бути підставою для скасування рішення в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, ст. 611 ЦК України (сплата неустойки).

Згідно зі ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Ст. 625 ЦК України зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, діюче законодавство не виключає нарахування штрафних санкцій та стягнення боргу з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції. Дане нарахування здійснюється відповідно до норм Цивільного кодексу України і не передбачає обов'язкового зазначення про це в договорі.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 28.05.2009 р. по справі № 14/150-09 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права,  підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Сумської області від 28.05.2009 р. по справі № 14/150-09  залишити без змін.

         Головуючий суддя                               (підпис)                       Бондаренко В.П.  

                                 Судді                               (підпис)                       Камишева Л.М.  

                                                                          (підпис)                        Сіверін В. І.  

Постанову підписано 23.07.2009 р.