Рішення

від 15.07.2009 по справі 10/1237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/1237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2009 р.Справа № 10/1237

         за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Дует ЛТД" м. Хмельницький

до Підприємства споживчої кооперації "Маркет-Чемерівці" смт. Чемерівці

про  стягнення 3765,02 грн.

                                                                                                                                Суддя   Виноградова В.В.

Представники сторін:

         від позивача:  Чорний А. О. - за довіреністю №12 від 03.12.08р.            

         від відповідачів:  не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3862,74 грн. заборгованості (в тому числі 3586,57 грн. основного боргу, 276,17 грн. пені) за отриманий згідно договору поставки від 24.12.07р. товар.

В обґрунтування вимог посилається на положення договору, ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України.  

Позивач в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, та просить суд стягнути  з відповідача 3765,02 грн. заборгованості, з яких 3586,57 грн. основного боргу, 178,45 грн. пені.   Дана заява не суперечить чинному законодавству та приймається судом.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням доводів не надав, причини неявки в судове засідання та неподання доказів не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (поштове повідомлення                      № 4713405 від 08.07.09р.).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

     Між Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Дует ЛТД" м. Хмельницький (Постачальник) та підприємством споживчої кооперації "Маркет-Чемерівці" смт. Чемерівці (Покупець) 24.12.07р. було  укладено договір поставки, згідно якого позивач зобов'язується передати у встановлені даним договором строки певними партіями товар у власність відповідача, а останній зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( п.1.1. договору) .

      Згідно п. 3.1 договору загальна вартість товару, що повинен бути поставлений за цим договором, складає суму визначену у накладній.

   Відповідач зобов'язаний оплатити поставлену партію товару на протязі 14 днів з моменту підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін. (п.5.1 договору).

     Пунктом 6.1 договору передбачено, що сторони даного договору за прострочення виконання покладених на них зобов'язань несуть відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості (суми) невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

   На виконання вимог договору позивач згідно видаткової накладної №4988 від 31.03.09р. поставив відповідачу товар на загальну суму 4086,57 грн.

     Відповідач частково провів оплату отриманого товару. Сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків  від 30.06.2009р.., який підписано та скріплено печатками сторін, в котрому зазначено про наявну заборгованості відповідача в сумі 3586,57 грн.

     Оскільки Позивач в добровільному порядку заборгованість в сумі 3586,57 грн. не сплатив, позивач направив відповідачу претензію, яка залишена без відповіді та задоволення.   

   В зв'язку із несплатою заборгованості в добровільному порядку, Позивач просить суд стягнути з відповідача відповідно до договору , ст.625 ЦК України 3765,02 грн. заборгованості, з яких 3586,57 грн. основного боргу, 178,45 грн. пені (за період з 15.04.09р. по 14.06.09р. на суму 143,86 грн., за період з 15.06.09р. по 30.06.09р. -34,59 грн.).  

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

        У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

        Положеннями ст.173 Господарського кодексу України  передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

      Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

    Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

    Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

     Відповідно до п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у  зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)   виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

      Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару вчасно не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 3586,57 грн. Доказів, які б спростовували дане, суду не подано.

      Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському                (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

    Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  

      Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.6.1 договору від 24.12.2007р., дотримуючись положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, суд вважає, що  позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі  178,45 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару.

     З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача  3765,02  грн. заборгованості, з яких 3586,57 грн. основного боргу, 178,45 грн. пені  заявлені правомірно, підтверджені належними доказами та

підлягають задоволенню.

       Доказів , які б спростовували вимоги позивача суду не надано.

       У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

        Керуючись  ст.ст. 1,12, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського  процесуального кодексу України, суд -

                                                                                                                                                                                                                                                        В И Р І Ш И В:

       Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Дует ЛТД" м. Хмельницький до Підприємства споживчої кооперації "Маркет-Чемерівці" смт. Чемерівці про  стягнення 3765,02 грн. задоволити.

Стягнути з Підприємства споживчої кооперації "Маркет-Чемерівці" смт. Чемерівці, вул. Центральна,буд.45  (код 35180920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Дует ЛТД" м. Хмельницький, вул. Ватутіна,8 (код 23836037) 3586,57 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят шість гривень  57 коп.) основного боргу, 178,45 грн. (сто сімдесят вісім гривень 45 коп.) пені, 102 грн. (сто дві гривни) витрат по оплаті державного мита та 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                     Суддя                                                                      В.В. Виноградова

Віддруковано 3 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3- відповідачу