Постанова

від 25.12.2014 по справі 815/6957/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6957/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до Приватного підприємства «Партнер Плюсс» про накладення арешту на кошти та інші цінності,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - Білгород-Дністровська ОДПІ або позивач) до Приватного підприємства «Партнер Плюсс» (надалі - ПП «Партнер Плюсс» або відповідач), в якому позивач просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку підприємства-боржника Приватного підприємства «Партнер Плюсс», який має податковий борг в сумі 99047,08 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ПП «Партнер Плюсс» не сплачує суму податкового боргу відповідно до податкової вимоги та станом на 01.12.2014р. у ПП «Партнер Плюсс» утворилася податкова заборгованість з податку на додану вартість в сумі 99047,08.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Жодних заяв про визнання позовних вимог чи заперечень на адміністративний позов до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак суд ухвалив про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП «Партнер Плюсс» зареєстровано 06.11.2009р. за №15521020000001425 (а.с.6-8).

Згідно довідки Білгород-Дністровської ОДПІ про взяття на облік платника податків від 01.08.2011р. №503, ПП «Партнер Плюсс» узяте на облік в органах державної податкової служби як платник податків 09.11.2009 за №3374 (а.с.28).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Партнер Плюсс» подає податкову звітність до Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області.

Податкова заборгованість ПП «Партнер Плюсс» виникла в результаті самостійно визначених підприємством зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до поданих податкових декларацій на додану вартість у період з травня по червень 2014 року, згідно з якими ПП «Партнер Плюсс» має податкову заборгованість у загальній сумі 99047,08 грн. (а.с.16-27).

Згідно облікових карток платника податків станом на 30.11.2014р. заборгованість ПП «Партнер Плюсс» перед Державним бюджетом з платежу №14010100 (Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 99047,08 грн.(а.с.12-15).

З метою погашення податкового боргу Білгород-Дністровською ОДПІ сформовано податкову вимогу форми «Ю» №2050-25 від 02.07.2014р. та направлено на адресу відповідача 14.07.2014р. (а.с.10-11). Поштове відправлення, яке містило зазначену вимогу, повернуто до Білгород-Дністровської ОДПІ у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Судом встановлено, що відповідач має відкриті рахунки: в АБ «Південний» (МФО 328209) - №26004311937601; АТ «ІМЕКСБАНК» (МФО 328384) - №2600710865600; ЧОРН ФПАТ«КИЇВСЬКА РУСЬ» м. Іллічівськ (МФО 388562) - №2600500698001; ЧОРН ФПАТ«КИЇВСЬКА РУСЬ» м. Іллічівськ (МФО 388562) - №2600700698003 (а.с.30).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 20.1.19. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 14.1.39. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ч.1 ст. 59 ПК України 59.1 у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

В силу пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим Кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 Податкового Кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового Кодексу України, п. 7.1 Порядку № 1398).

Арешт майна та коштів на рахунках платника податків застосовується тільки у разі, якщо з'ясовується одна з обставин, передбачених ст. 94 Податкового Кодексу України та п. 3.1.1 Порядку № 1398.

Пунктом 7.3. вказаного Порядку № 1398 від 07.11.2011 року передбачено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

З системного аналізу зазначених норм законодавства, суд дійшов висновку, що підставою для вжиття такого заходу, як арешт коштів на рахунках платника податків є наявність належної підстави для застосування такого арешту, яка вказана у ст. 94 Податкового кодексу України та одночасно з цим, наявність достатніх даних вважати, що незастосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів.

Відповідно до листа Вищого Адміністративного Суду України від 02.02.2011 року № 149/11/13-11 в п.12 «Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків. Судам варто мати на увазі, що застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 статті 94 Податкового кодексу України). У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається. Тому реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. За таких обставин вимоги податкового органу про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків можуть бути розглянуті виключно в загальному порядку позовного провадження і не підлягають розгляду в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України».

Крім цього, суд зазначає, що Постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004 року затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).

Пунктом 10.10 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-11, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до Приватного підприємства «Партнер Плюсс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, - задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Партнер Плюсс» (код ЄДРПОУ 36680249, адреса: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Островського, буд.23, кв.92) з метою погашення податкового боргу на суму 99 047,08 (дев'яносто дев'ять тисяч сорок сім гривень вісім копійок), що знаходяться на наступних рахунках в банківських установах: в АБ «Південний» (МФО 328209) - №26004311937601; АТ «ІМЕКСБАНК» (МФО 328384) - №2600710865600; ЧОРН ФПАТ«КИЇВСЬКА РУСЬ» м. Іллічівськ (МФО 388562) - №2600500698001; ЧОРН ФПАТ«КИЇВСЬКА РУСЬ» м. Іллічівськ (МФО 388562) - №2600700698003.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Токмілова

Адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до Приватного підприємства «Партнер Плюсс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, - задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Партнер Плюсс» (код ЄДРПОУ 36680249, адреса: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Островського, буд.23, кв.92) з метою погашення податкового боргу на суму 99 047,08 (дев'яносто дев'ять тисяч сорок сім гривень вісім копійок), що знаходяться на наступних рахунках в банківських установах: в АБ «Південний» (МФО 328209) - №26004311937601; АТ «ІМЕКСБАНК» (МФО 328384) - №2600710865600; ЧОРН ФПАТ«КИЇВСЬКА РУСЬ» м. Іллічівськ (МФО 388562) - №2600500698001; ЧОРН ФПАТ«КИЇВСЬКА РУСЬ» м. Іллічівськ (МФО 388562) - №2600700698003.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.