Постанова

від 10.12.2014 по справі 826/16123/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2014 року 16:10 № 826/16123/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Дорош К.А., відповідача - Головіни О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Природні продукти» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, - На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в судовому засіданні 10 грудня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20 жовтня 2014 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідністю «Природні продукти» (далі - ТОВ «Природні продукти», позивач) з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відповідач) про:

- зобов'язання відповідача надіслати на адресу позивача повідомлення про виявлення сум платежів, надміру сплачених позивачем внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову та рішення про коригування, визнаних судом нечинними та скасованих на підставі постанови суду;

- зобов'язання відповідача виконати вимоги Розділу ІІІ Порядку № 618, що полягають, зокрема, у підготовці та направленні висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи;

- стягнути з відповідача на користь ТОВ «Природні продукти» (код за ЄДРПОУ: 32913292) суму платежів, надміру сплачених позивачем внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову та рішення про коригування, визнаних судом нечинними та скасованих на підставі постанови суду, у розмірі 33 234,84 грн. (тридцять три тисячі двісті тридцять чотири гривні 84 копійки).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що рішення про коригування митної вартості товарів імпортованих ТОВ «Природні продукти» від 02 жовтня 2013 року № 100250000/2013/600793/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 02 жовтня 2013 року № 100250000/2013/01776 скасовано рішенням суду, проте в порушення норм чинного законодавства, митним органом у встановленому законом порядку не надано висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів у розмірі 33 234,84 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Київська міжрегіональна митниця Міндоходів подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначила, що сплачені позивачем кошти за ВМД № 100250000/2013/072696 є передоплатою в розумінні контролюючого органу, а ні надміру сплаченими грошовими коштами або помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2013 року позивач подав до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів МД № 100250000/2013/071983 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом від 10 вересня 2013 року № SO034219.

Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 жовтня 2013 року № 100250000/2013/01776.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів 02 жовтня 2013 року № 100250000/2013/600793/2, відповідно до якого, митна вартість визначена 9,4400 USD/одиницю із застосуванням резервного методу.

Задекларовані товари були випущені у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до Державного бюджету України 33 234,84 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року по справі № 826/20371/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Природні продукти» задоволено, визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 жовтня 2013 року № 100250000/2013/01776 та рішення про коригування митної вартості товарів 02 жовтня 2013 року № 100250000/2013/600793/2.

27 серпня 2014 року позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із заявою вих. № 54 про повернення надмірно сплачених до Державного бюджету України податків і зборів у розмірі 33 234,84 грн., за результатами розгляду якої, відповідач, листом від 08 вересня 2014 року вих. № 10052/1/26-70-52-02 відмовив у її задоволені.

Вважаючи протиправними дії суб'єкта владних повноважень щодо відмови в поверненні надмірно сплачених коштів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Природні продукти», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Митного кодексу України (далі - МК України) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 1 МК України передбачено, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини 7 статті 298 МК України, порядок нарахування, обліку та перерахування до державного бюджету сум митних платежів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частини 1 статті 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (ч. 2 статті 301 МК України).

Частинами 3 та 4 статті 301 МК України передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до частини 5 статті 301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Згідно із частиною 6 статті 301 МК України, повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

При цьому, суд зазначає, що порядок повернення вказаних вище платежів регулюються, зокрема, Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (далі - Порядок № 618).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 618 передбачено, що заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 618).

Так, згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 618, для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (далі - Порядок № 611/147).

Вказаний Порядок № 611/147 втратив чинність внаслідок набуття чинності спільним Наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України № 882/1188 від 30 грудня 2013 року, яким затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок № 882/1188).

Таким чином, підготовка висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення) регулюється Порядком № 882/1188.

Відповідно до пунктів 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618, супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до Порядком № 882/1188 (далі - Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.

Також, відповідно до пунктів 5 та 7 Порядку № 882/1188, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 882/1188, орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Пунктом 9 Порядку № 882/1188 встановлено, що висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Згідно до пункту 10 Порядку №882/1188 на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку. Орган Казначейства протягом п'яти робочих днів повідомляє відповідний орган Міндоходів про перерахування сум помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань на рахунки банків та через підприємства поштового зв'язку, уповноважені здійснювати готівкові розрахунки з платниками податків, зазначені у висновку, після чого орган Міндоходів у строк не пізніше п'яти робочих днів повідомляє платників податків про можливість отримання належних їм коштів.

Таким чином, наведені вище норми свідчать, що підставою для виплати Державним казначейством України надмірно сплачених позивачем коштів є висновок митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково і/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із заявою від 27 серпня 2014 року вих. № 54 про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 33 234,84 грн.

До вказаної заяви було додано копії:

- МД від 27 вересня 2013 року № 100250000/2013/071983;

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 жовтня 2013 року № 100250000/2013/01776;

- рішення про коригування митної вартості товарів від 02 жовтня 2013 року № 100250000/2013/600793/2;

- МД від 03 жовтня 2013 року № 100250000/2013/072696;

- постанови Окружного адміністративного суду міста Києві від 03 лютого 2014 року по справі № 826/20371/13-а;

- ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року по справі № 826/20371/13-а.

За наслідками розгляду вказаної заяви позивача, відповідач в своєму листі від 08 вересня 2014 року № 10052/1/26-70-52-02 відмовив в поверненні надмірно сплачених податків і зборів ТОВ «Природні продукти», мотивуючи це відсутністю правових підстав для повернення коштів.

При цьому, суд звертає увагу, що 01 вересня 2014 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист № 826/20371/13-а 2013 р., щодо примусового виконання рішення суду, яким визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 жовтня 2013 року № 100250000/2013/01776 та рішення про коригування митної вартості товарів 02 жовтня 2013 року № 100250000/2013/600793/2.

26 вересня 2014 року позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві із заявою вих. № 68 про повернення надмірно сплачених коштів.

До вказаної заяви було додано: копію ВМД від 27 вересня 2013 року № 100250000/2013/071983; копію картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 жовтня 2013 року № 100250000/2013/01776; копію рішення про коригування митної вартості товарів від 02 жовтня 2013 року № 100250000/2013/600793/2; копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києві від 03 лютого 2014 року по справі № 826/20371/13-а; копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року по справі № 826/20371/13-а; оригінал виконавчого листа від 01 вересня 2014 року №826/2037113-а 2013 р.; копію платіжного доручення від 03 жовтня 2013 року № 590 на суму 32 500,00 грн.

Проте, своїм листом від 30 вересня 2014 року № 05-08/2702-14538 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернуло позивачу пакет документів у зв'язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органом казначейства.

У той же час, при вирішення вказаної адміністративної справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Положеннями частини 1 статті 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України

Таким чином, враховуючи викладене постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року набрала законної сили 24 липня 2014 року, а тому є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За вказаних вище обставин, суд вважає, що у відповідача у відповідності до вказаних вище норм законодавства виник обов'язок щодо підготовки та надання висновку про повернення позивачу надмірно зарахованих до бюджету митних платежів.

У той же час з матеріалів справи вбачається, що митним органом, на час розгляду даної справи, не вжито жодних передбачених чинним законодавством дій щодо підготовки відповідного висновку, а лише надано письмову відмову про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.

А тому, з огляду на наведене, суд приходить до висновку про безпідставність відмови в поверненні позивачу надмірно сплачених коштів у розмірі 33 234,84 грн.

Разом з тим, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів виконати вимоги Розділу ІІІ Порядку № 618, що полягають, зокрема, у підготовці та направленні висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, у зв'язку із чим відповідна вимога позивача має бути задоволена.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Природні продукти» суму платежів, надміру сплачених позивачем внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову та рішення про коригування, визнаних судом нечинними та скасованих на підставі постанови суду, у розмірі 33 234,84 грн., суд зазначає наступне.

Повернення вказаної суми грошових коштів можливо лише за умови надання відповідачем органу державної казначейської служби відповідного висновку.

При цьому, повернення таких коштів здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, п. 10 Порядку № 882/1188 органами казначейства.

З урахуванням того, що до компетенції відповідача не віднесено вчинення дій щодо повернення надміру сплачених коштів з Державного бюджету України, вимога позивача про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Природні продукти» (код за ЄДРПОУ: 32913292) суму платежів, надміру сплачених позивачем внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову та рішення про коригування, визнаних судом нечинними та скасованих на підставі постанови суду, у розмірі 33 234,84 грн. (тридцять три тисячі двісті тридцять чотири гривні 84 копійки) задоволена бути не може.

Також, суд зазначає, про те що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача надіслати на адресу позивача повідомлення про виявлення сум платежів, надміру сплачених позивачем внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову та рішення про коригування, визнаних судом нечинними та скасованих на підставі постанови суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина 1 статті 2 КАС України).

Водночас, пунктом 8 частини 1 статті 3 КАС України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначає Порядок № 618.

При цьому, чинне законодавство передбачає, як обов'язкову умову повернення органами казначейства платнику податків надміру сплачених митних платежів-складання відповідного висновку митним органом, а не повідомлення платника податку про виявлення переплати.

Отже, у спірних правовідносинах вимога позивача про зобов'язання відповідача надіслати на адресу позивача повідомлення про виявлення сум платежів, надміру сплачених позивачем внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову та рішення про коригування, визнаних судом нечинними та скасованих на підставі постанови суду не буде мати на меті захист його прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку із чим в її задоволені слід відмовити.

За правилами частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 94 КАС України та частину 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 1 571, 22 грн. судового збору.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Природні продукти» задовольнити частково.

2. Зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів виконати вимоги Розділу ІІІ Порядку № 618, що полягають, зокрема, у підготовці та направленні висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

3. В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Природні продукти» - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Природні продукти» судовий збір у розмірі 1 571,22 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів ІДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 грудня 2014 року.