Рішення

від 16.12.2014 по справі 910/23897/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23897/14 16.12.14

за позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі

1) Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації

2) Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації

до Приватного підприємства "Євросмайл"

про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 1 948,56 грн. та виселення з нежилого приміщення

Суддя Полякова К.В.

Представники:

Від прокуратури: Кубишкінва С.С. (служб.посв.№029518 від 08.10.2014)

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Солом'янського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації із позовом до Приватного підприємства "Євросмайл" про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 1 948,56 грн. та виселення з нежилого приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 порушено провадження у справі №910/23897/14 та призначено її до розгляду на 27.11.2014 року.

26.11.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

До початку судового засідання 27.11.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації надійшли додаткові документи по справі.

За наслідками судового засідання 27.11.2014, суд відклав розгляд справи на 16.12.2014 року.

Позивач 2 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва 16.12.2014 подав до суду клопотання , в якому просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника КП «Дирекція».

У судовому засіданні 16.12.2014 представники прокуратури надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов.

Позивач1, відповідач не направили своїх представників для участі у судовому засіданні, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, шляхом направлення на юридичну адресу поштового відправлення.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що сторони не з'явились на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 121 Конституції України представництво інтересів громадянина або держави в суді покладено на органи прокуратури України.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист інтересів держави.

За приписами статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво інтересів або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави. З метою представництва держави прокурор має право, в порядку передбаченому законодавством звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями).

Згідно зі ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.99 у справі № З-рп/99 зазначив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

У кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Цей орган фактично є позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора.

Так, відповідно до п. 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації» № 1112 від 10.12.10 «Про питання організації управління районами в місті Києві» (далі - Розпорядження № 1112 від 10.12.10) та Додатку 9 до вказаного розпорядження до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації передається майно підприємств, організацій та установ згідно з переліком, в тому числі і майно КП «Дирекція».

Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація готує пропозиції щодо надання в оренду цілісних майнових комплексів, нерухомого майна підприємств, продовження договорів оренди та їх умов, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна. Крім того, забезпечує своєчасне та в повному обсязі надходження до міського бюджету відрахувань від орендної плати та від прибутку підприємств відповідно до диференційованих нормативів порядку нарахування та сплати частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до бюджету м. Києва підприємствами, організаціями та установами, що належать до комунальної власності м. Києва (п. 4.11 та п. 4.12 Розпорядження № 1112 від 10.12.2010 року).

Також, Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація забезпечує захист майнових та немайнових прав територіальної громади м. Києва (п. 4.15 Розпорядження № 1112 від 10.12.10).

Отже, саме Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 1.4 Статуту КП «Дирекція», затвердженого розпорядженням Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації №90 від 17.02.12 підприємство є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді (Власник) та Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації (Орган управління майном).

Предметом діяльності КП «Дирекція», крім іншого, є надання в орендне користування нежитлових приміщень, які перебувають у господарському віданні згідно рішень Власника або Органу управління майном, укладання договорів оренди нежитлових приміщень (продовження договорів оренди) на підставі рішень Власника та Органу управління майном та здійснення контролю за цільовим використанням нежитлових приміщень згідно договорів оренди (п. 3.3.1 Статуту).

Згідно з п. 4.1 майно підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Підприємство володіє, користується та розпоряджається набутим майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України, Статуту підприємства, рішенням Власника та Органу управління майном (п. 4.2 Статуту).

Так, Прокуратурою Солом'янського району проведено перевірку та встановлено, що 21.05.2008 Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування фонду Солом'янської районної у м. Києві ради» (Орендодавець) та Приватним підприємством «Євросмайл» (Орендар) укладено договір оренди №456/З нерухомого майна загальною площею 7,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шовкуненко,4.

Згідно п. 3.1. Договору за користуванням об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати затвердженої рішенням Солом'янської районної в м. Києві радою від 20.12.2006 № 101 або за результатами конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності. Орендна плата на момент укладення Договору встановлюється у розмірі 15 % від вартості майна і становить 328,85 грн. на місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць, (п.3.2 договору)

Відповідно до п. 3.3 Договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

За приписами п. 3.8 договору, орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Згідно п. 3.5 договору крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю.

Відповідно до п. 4.2. договору орендар зобов'язаний вносити орендні та інші передбачені Договором платежі своєчасно і в повному обсязі.

Орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується до дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві, або дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду (п.3.9.Договору).

Згідно акта приймання-передачі об'єкта оренди від 21.05.2008 орендодавець передає, а орендар приймає у орендне користування згідно з договором оренди № 456/3 від 21.05.2008 приміщення, загальною площею 7,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Шовкуненко, 4.

Відповідно до п.9.1. договору, строк дії договору встановлено з 21.05.2008 року до 21.04.2011 року.

Згідно п. 9.2 Договору, договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку Договору оренди та його умови, вирішується на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади ( орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну Договору оформляється письмовою угодою сторін, яка є додатком до цього Договору оренди, або укладенням нового договору.

У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження оренди об'єкту оренди, орендар повинен звільнити об'єкт оренди по закінченню терміну дії Договору та передати орендодавцю об'єкт оренди по акту прийому-передачі.

Однак жодних письмових звернень про продовження строку договору оренди від орендаря до орендодавця не надходило. Додаткові угоди та нові угоди між сторонами не укладалися.

Відповідно до п. 9.7 Договору, договір припиняє свою дію у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, договір оренди № 456/3 від 21.05.2008 припинив свою дію 21.04.2011, однак, орендар не виконав свої зобов'язання за договором та не повернув орендоване майно.

Згідно п. 7.5 Договору, у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом прийому-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому об'єкт оренди перебував на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкт оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору.

Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної у м. Києві ради» направлено заяву про припинення строку дії договору оренди № 456/3 від 21.05.2008 у зв'язку із закінченням його дії від 26.04.2011 за номером 1034/57, однак відповідач ухиляється від свого обов'язку звільнити приміщення та передати орендоване приміщення орендодавцю.

Враховуючи, що відповідачем фактично використовується приміщення за адресою м. Київ, вул. Шовкуненко, 4, загальною площею 7,4 кв.м., орендодавцем за період липень-вересень 2014 заявлено до стягнення заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 1 948,56 грн., з них: 1 901,49 грн. - основного боргу та 47,07 грн. - компенсації плати за землю. Також, Прокурором в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації заявив вимогу про виселення ПП «Євросмайл» та повернення шляхом підписання акту приймання-передачі приміщення орендодавцю.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

Як передбачено нормами ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, у відповідності до вищезазначених вимог законодавства, між сторонами укладено Договір №456/З оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва, який за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч.1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Згідно приписів ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Позивач - Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної у м. Києві ради», направивши лист на адресу відповідача 26.04.2011, тобто у межах строків передбачених законодавцем, вчинив дії, що свідчать про його відмову від продовження договору.

Згідно ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані,якій було обумовлено у договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частинами 2,3 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на якій його було укладено. Договір оренди може бути разірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймочем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

На даний час всупереч вимогам чинного законодавства та договору, після закінчення строку дії договору, Приватне підприємство «Євросмайл» об'єкт оренди за актом прийому-передачі орендодавцю не повернув та продовжує фактично використовувати приміщення.

Частиною 4 статті 631 Цивільного кодексу України унормовано, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З системного аналізу вищевикладеного, враховуючи, що відповідачем не спростовано належними та допустимим доказами доводи позивачів, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для стягнення з відповідача 1 948,56 грн., що фактично є орендною платою за використання приміщення у період липень-вересень 2014 року.

Згідно з ч.1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Норми ч. 3 ст. 133 Господарського кодексу України гарантують рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Положеннями статті 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З огляду на вищевикладене, оскільки умовами договору визначено, що строк його дії до 21.04.2011, тому між сторонами відсутні договірні відносини, то користування відповідачем нежилими приміщеннями за адресою м. Київ, вул. Шовкуненко,4, загальною площею 7,4 кв.м., які йому не належать, є протиправним.

Вказана позиція викладена у п. 5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 02.04.1994 № 02-5/225, у якому вказано, що незаконним є володіння чужим майном без законних підстав або коли такі підстави були, а потім відпали.

Таким чином, вимога позивачів про зобов'язання повернути, шляхом підписання акта прийому-передачі приміщення загальною площею 7,4 кв.м за адресою м. Київ, вул. Шовкуненко,4, є обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, виселення з приміщення та передачу майна підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації до Приватного підприємства "Євросмайл" про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 1 948,56 грн. та виселення з нежилого приміщення - задовольнити повністю .

Стягнути з Приватного підприємства «Євросмайл» (03186, місто Київ, бульвар Чоколовський, 22; ідентифікаційний код 31281104) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації (03186, місто Київ, вулиця Соціалістична,6; ідентифікаційний код 35756919) 1 901 (одну тисячу дев'ятсот одну) гривню 49 копійок основного боргу та 47 (сорок сім) гривень 07 копійок компенсації плати за землю.

Приватне підприємство «Євросмайл» (03186, місто Київ, бульвар Чоколовський, 22; ідентифікаційний код 31281104) із нежилого приміщення загальною площею 7,4 кв.м. у будинку № 4 на вулиці Шовкуненко виселити.

Зобов'язати Приватне підприємство «Євросмайл» (03186, місто Київ, бульвар Чоколовський, 22; ідентифікаційний код 31281104) нежиле приміщення загальною площею 7,4 кв.м. у будинку № 4 на вулиці Шовкуненко повернути Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації (03186, місто Київ, вулиця Соціалістична,6; ідентифікаційний код 35756919).

Стягнути з з Приватного підприємства «Євросмайл» (03186, місто Київ, бульвар Чоколовський, 22; ідентифікаційний код 31281104) на користь Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 16.12.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 22.12.2014 року

Суддя К.В. Полякова