Рішення

від 10.12.2014 по справі 921/1289/14-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2014 р.Справа № 921/1289/14-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ястрем", вул. Галицька, 182, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400

до Озерянської сільської ради, вул. Шевченка, 22, с. Озеряни, Бучацький район, Тернопільська область, 48422

про стягнення заборгованості в сумі 31330,65 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Гузовський М.І., довіреність № б/н від 24.07.14 р.

Винниченко М.П., довіреність № б/н від 08.09.14 р.

відповідача: Семанишин В.А., паспорт № МС 063022 від 22.10.99 р.

Григоришин А.І., довіреність № б/н від 09.12.14 р.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника сторін.

Суть справи: За результатами розгляду заявленого ТОВ "Ястрем" позову до Озерянської сільської ради про стягнення грошових коштів в сумі 31 330,65 грн., господарський суд Тернопільської області визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви і, як наслідок, ухвалою суду від 21.11.2014р. порушив провадження у справі та призначив її до розгляду на 10.12.2014р.

Заявлені вимоги, підтримані в судовому засіданні повноважними представниками, позивач мотивує неналежним виконанням його контрагентом умов договору про виконання робіт № 49 від 28.12.2012р. в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, суму якої з урахуванням втрат від інфляційних процесів та 3% річних просить стягнути в судовому порядку.

У запереченнях на позовну заяву № 298 від 09.12.2014р. та наданих в судовому засіданні усних поясненнях уповноважених представників, орган місцевого самоврядування наведені господарюючим суб'єктом доводи спростовує, посилаючись на помилкове визначення його як належного відповідача. При цьому пояснює, що оплата за спірним правочином, згідно затвердженого Плану асигнувань від 28.12.2012р., повинна була здійснюватись за рахунок державних капітальних видатків, однак зазначені кошти на рахунок сільської ради не надходили. Водночас, звертає увагу суду, що стягнення з нього коштів суперечитиме положенням ст. 85 Бюджетного кодексу України. Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, оцінивши представлені докази в їх сукупності та дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

28.12.2012р. між Озерянською сільською радою та ТОВ "Ястрем" було укладено договір про виконання робіт № 49, згідно п.1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання власними силами і засобами всі передбачені замовленням роботи згідно акту виконаних робіт.

За умовами пунктів 2.1.-2.5. укладеного правочину, договірна ціна встановлюється в твердих цінах (для виконання робіт тривалістю 1,5 років) на весь обсяг виконання робіт і становить 25 052,77 грн. Виконані роботи приймаються замовником на підставі акту виконаних робіт (п.5.1 договору).

В свою чергу, у відповідності до п. 2.4 угоди, взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт встановлюються щомісячно.

Відносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору будівельного підряду, які регулюються главою 61 ЦК України.

Так, за приписами ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Таким чином, укладений учасниками спору 28.12.2012р. правочин слугує підставою для виникнення між ними господарських зобов'язань, та за вказівками ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509, 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов даної угоди, позивачем здійснено будівельні роботи з капітального ремонту приміщення дитячого садка в с. Озеряни, на загальну суму 25 052,77 грн., які прийняті відповідачем, як замовником, без будь-яких претензій і зауважень.

Факт виконання зазначених робіт та прийняття їх відповідачем підтверджується актом приймання виконаних робіт за грудень 2012 року форми № КБ-2в, який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріпленим їх печатками 28.12.2012р.

Втім, як стверджує підрядник, незважаючи на досягнуті домовленості, вартість будівельно-ремонтних робіт останньому не оплачена.

З метою досудового врегулювання спірних відносин, господарюючим суб'єктом направлено на адресу замовника претензію щодо оплати спірної заборгованості до 01.10.2014р., яка залишена без реагування та задоволення. Наведене стало підставою для звернення товариства із позовом до суду.

За правилами, що викладені у ст. 879 ЦК України та п. 99 затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 Загальних умов укладення та виконання договорів у капітальному будівництві, розрахунки за виконані роботи повинні проводитись на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Останній перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на наведене, враховуючи п. 2.4 укладеного контрагентами правочину та дату підписання акту приймання виконаних будівельних робіт, суд констатує, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті їх вартості настав, а відтак, на час розгляду справи, борг відповідача перед позивачем становить 25 052,77 грн.

Вказана сума заборгованості не заперечується самим органом місцевого самоврядування через своїх уповноважених представників, та, окрім іншого, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків 12.09.2014р. підписаним обома сторонами без заперечень.

Слід зазначити, що відсутність бюджетного фінансування, на яке посилається відповідач, не може слугувати перешкодою для стягнення даної суми в судовому порядку. Так, у п. 1.10 постанови № 14 від 17.12.2013р. Пленум Вищого господарського суду України зазначив, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Крім того, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст. 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 ГКУ встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За даних обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ястрем" про стягнення з Озерянської сільської ради 25 052,77 грн. боргу підлягають до задоволення, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не заперечені відповідачем.

Поряд з цим, за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної правової норми, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 01.01.2013р. по 31.10.2014р. 4 900,32 грн. інфляційних втрат та 3% річних за користування коштами в сумі 1 377,56 грн.

Перевіривши відповідність здійснених позивачем обчислень, суд констатує, що дані нарахування проведені в межах встановлених законодавством строків, їхній розмір не перевищує максимально допустимий, а відтак, заявлені вимоги щодо стягнення з органу місцевого самоврядування господарських санкцій підлягають до задоволення у визначеному товариством розмірі.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Озерянської сільської ради, вул. Шевченка, 22, с. Озеряни, Бучацький район, Тернопільська область, 48422 (ідент. код 04392787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ястрем", вул. Галицька, 182, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400 (ідент. код 31878024) 25 052 (двадцять п'ять тисяч п'ятдесят дві) грн. 77 коп. боргу; 4 900 (чотири тисячі дев'ятсот) грн. 32 коп. втрат від інфляційних процесів; 1 377 (одну тисячу триста сімдесят сім) грн. 56 коп. річних за користування коштами та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. в повернення сплаченого судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 16.12.2014р.