Постанова

від 28.07.2009 по справі 26/18-09-106

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/18-09-106

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" липня 2009 р. Справа № 26/18-09-106

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.                     

                   Суддів:  Гладишевої Т.Я.

                                  Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 28.07.2009 р.

від позивача: Михайленко О.Ю., довіреність №215 від 10.04.2009р.;

від відповідача: Родіонов А.В., довіреність №69-01-18/469 від 28.05.2009р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку „Промінівестбанк” (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Южне Одеської області”

на рішення господарського суду Одеської області

від 15 червня 2009 року

по справі №26/18-09-106

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Одеської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

до відповідача: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку „Промінівестбанк” (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Южне Одеської області”

про стягнення 32208,80 грн..

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 28.07.2009р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.06.2009р. по справі №26/18-09-106 (суддя Никифорчук М.І.) задоволено уточнені позовні вимоги ВАТ „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Одеської філії ВАТ „Укртелеком” до АКПІБ „Промінівестбанк” (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Южне Одеської області” про стягнення штрафу у сумі 188,50 грн. та пені у розмірі 5428,80 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 188,50 грн. та пеню у розмірі 5428,80 грн., з посиланням на те, що відповідач своєчасно не виконав умови договору –не здійснив перерахунок грошових коштів в розмірі 26000 грн. у строки передбачені договором, у зв'язку з чим позивачем правомірно нараховано пеню у розмірі 5428,80 грн. та штраф у сумі 188,50 грн., розрахунок пені та штрафу є обґрунтованим, а отже уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося АКПІБ „Промінівестбанк” (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Южне Одеської області” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №26/18-09-106 від 15.06.2009р., прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення 5428,80 грн., судові витрати покласти на позивача, мотивуючи це тим, що: 1) господарським судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, оскільки Постановою Правління Національного банку України №308 від 07.10.2008р. „Про призначення тимчасової адміністрації в АКПІБ (ЗАТ)” призначено у вказаному банку тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008р. по 06.04.2009р., який відповідно до ст. 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність” поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, тобто до 07.10.2008р., ст. 58 вказаного Закону визначено, що банк не несе відповідальності за невиконання, або несвоєчасне виконання будь-яких зобов'язань, грошового чи не грошового характеру у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів; 2)оплата платіжного доручення, за прострочення виконання якого позивач має намір стягнути пеню, не відноситься до переліку операцій, передбачених ст. 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, на які не розповсюджується дія мораторію; 3)господарським судом вказано в рішенні, що зобов'язання банку переказати кошти за платіжним дорученням не являються майновим зобов'язанням, тоді позивач не може бути кредитором по вказаному зобов'язанню банку в разі ліквідації банку, крім того, вказане твердження суду не відповідає чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги АКПІБ „Промінівестбанк” (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Южне Одеської області”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду –скасувати, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 06.02.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ), далі банк, в особі керуючого філією „Відділення Промінвестбанку в м. Южне Одеської області”, та ВАТ „Укртелеком”, далі клієнт, в особі виконуючого обов'язки начальника Центру телекомунікаційних послуг Одеської філії ВАТ „Укртелеком”, укладено договір №69-03-55 з приймання платежів установами Промінвестбанку на користь ВАТ „Укртелеком”, відповідно до умов якого клієнт доручає, а банк зобов'язується приймати через філії та відділення банку у робочі дні прийом готівкових коштів (виручки) із зарахуванням на поточний рахунок клієнта, зазначений в реквізитах цього договору.

Пунктом 2.1.2. договору сторони встановили, що суму платежів, які прийняті на користь клієнта, перерахувати не пізніше наступного робочого дня з дня приймання грошових коштів на поточний рахунок клієнта.

Згідно з п. 2.4.1. та п. 3.4. договору у випадку затримки з вини банку перерахування коштів, адресованих клієнту, вимагати від банку сплати пені в розмірі, передбаченому чинним законодавством України, у випадку порушення строку перерахування коштів, передбаченого п. 2.1.2 цього договору, банк сплачує клієнту за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від не перерахованої суми.

06.02.2008р. між сторонами за договором укладено договір №69-03-55/1 про внесення змін до договору №69-03-55 з приймання платежів установами Промінвестбанку на користь ВАТ „Укртелеком”, в якому сторони внесли зміни до п. 1.2. договору.

01.10.2008р. банк прийняв від клієнта 10000 грн. за квитанцією №3 для перерахування на розрахунковий рахунок клієнта.

02.10.2008р. банк прийняв від клієнта 6000 грн. за квитанціями №17 (4000 грн.) та №1 (2000 грн.) для перерахування на розрахунковий рахунок клієнта.

03.10.2008р. банк прийняв від клієнта 5000 грн. за квитанціями №3 (3000 грн.) та №8 (2000 грн.) для перерахування на розрахунковий рахунок клієнта.

04.10.2008р. банк прийняв від клієнта 5000 грн. за квитанціями №2 (3500 грн.) та №1 (1500 грн.) для перерахування на розрахунковий рахунок клієнта.

Як свідчать матеріали справи, банк не перерахував на розрахунковий рахунок клієнта вказані грошові кошти у розмірі 26000 грн..

Постановою Правління Національного банку України №308 від 07.10.2008р. „Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство) призначено в банку тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 07.10.2008р. до 06.10.2009р., з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку увести мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008р. до 06.04.2009р..

Оскільки філією „Відділення Промінвестбанку в м. Южне Одеської області” не виконано зобов'язань за договором №69-03-55 від 06.02.2008р. щодо перерахування на розрахунковий рахунок ВАТ „Укртелеком” 26000 грн., ВАТ „Укртелеком” в особі філії Центру телекомунікаційних послуг Одеської філії ВАТ „Укртелеком” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до АКПІБ „Промінівестбанк” (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Южне Одеської області” про стягнення 32208,80 грн..

Під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції позивачем неодноразово змінювалися позовні вимоги, остаточно позивач просив стягнути з відповідача 6057,30 грн.: штраф у сумі 188,50 грн. (ст. 625 Цивільного кодексу України) та пеню у розмірі 5428,80 грн., оскільки відповідач 05.02.2009р. заборгованість у сумі 26000 грн. оплатив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання зобов'язань АКПІБ „Промінівестбанк” (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Южне Одеської області” по перерахування грошових коштів клієнт на його розрахунковий рахунок.

Між тим, слід звернути увагу на те, що Постановою Правління Національного банку України №308 від 07.10.2008р. „Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство) призначено в банку тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 07.10.2008р. до 06.10.2009р., з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку увести мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008р. до 06.04.2009р..

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність” мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 85 названого Закону визначено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію: 1)забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку. Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та чинне законодавство, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що грошові кошти, які банком було прийнято від клієнта готівкою для перерахування у безготівковій формі на рахунок позивача, є майновим –грошовим зобов'язанням банку, строк якого настав до призначення тимчасової адміністрації та на яке можливе нарахування штрафних санкцій лише до введення мораторію.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 5428,80 грн. та штраф у вигляді 3% річних –188,50 грн. (за період з 06.10.2008р. по 31.12.2008р.), при цьому позивачем до вказаної заяви надано розрахунки пені та 3% річних.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положеннями п. п. 2.4.1 та 3.4 договору сторони встановили, що у випадку порушення строку перерахування коштів, передбаченого п. 2.1.2 цього договору, банк сплачує клієнту за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від не перерахованої своєчасно суми.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем визначено період нарахування пені 87 днів з 06.10.2008 року по 31.12.2008 року, між тим колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає визначення початку строку нарахування пені  та 3% річних помилковим, оскільки як вбачається з матеріалів справи:

1) 01.10.2008р. банк прийняв від клієнта для перерахування на його розрахунковий рахунок 10000 грн., проте не виконав свого зобов'язання та грошові кошти у строк, передбачений п. 2.1.2 не перерахував, у зв'язку з чим строк нарахування пені та 3% річних розпочався з 03.10.2008р. та продовжувався до 07.10.2008р. (моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів), що становить 5 днів, отже розмір пені за період з 03.10.2008р. по 07.10.2008р. становить 232,79 грн.; (10000 грн. * 12% *2: 365 дн.*5 дн. = 32,79 грн.), а розмір 3% річних -4,10 грн.;

2) 02.10.2008р. банк прийняв від клієнта для перерахування на його розрахунковий рахунок 6000 грн., проте не виконав свого зобов'язання та грошові кошти у строк, передбачений п. 2.1.2 не перерахував, у зв'язку з чим строк нарахування пені та 3% річних розпочався з 04.10.2008р. та продовжувався до 07.10.2008р. (моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів), що становить 4 дні, отже розмір пені за період з 04.10.2008р. по 07.10.2008р. становить15,74 грн.; (6000 грн. * 12% *2: 365 дн.*4 дн. = 15,74 грн.), а розмір 3% річних -1,97 грн.;

3) 03.10.2008р. банк прийняв від клієнта для перерахування на його розрахунковий рахунок 5000 грн., проте не виконав свого зобов'язання та грошові кошти у строк, передбачений п. 2.1.2 не перерахував, у зв'язку з чим строк нарахування пені та 3% річних розпочався з 05.10.2008р. та продовжувався до 07.10.2008р. (моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів), що становить 3 дні, отже розмір пені за період з 05.10.2008р. по 07.10.2008р. становить 9,84 грн.; (5000 грн. * 12% *2: 365 дн.*3 дн. = 9,84 грн.), а розмір 3% річних - 1,23 грн.;

4) 04.10.2008р. банк прийняв від клієнта для перерахування на його розрахунковий рахунок 5000 грн., проте не виконав свого зобов'язання та грошові кошти у строк, передбачений п. 2.1.2 не перерахував, у зв'язку з чим строк нарахування пені та 3% річних розпочався з 07.10.2008р. (оскільки 06.10.2008р. –неділя) та продовжувався до 07.10.2008р. (моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів), що становить 1 день, отже розмір пені за 07.10.2008р. становить 3,28 грн.; (5000 грн. * 12% *2: 365 дн. * 1 дн. = 3,28 грн.), а розмір 3% річних -0,41 грн..

За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку щодо часткового задоволення уточнених позовних вимог ВАТ „Укртелеком” в особі філії Центру телекомунікаційних послуг Одеської філії ВАТ „Укртелеком про стягнення пені, стягнувши з відповідача на користь позивача 61,65 грн., та 3% річних у розмірі 7,71 грн..

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області змінити.

Керуючись ст. ст. 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2009р. по справі №16/18-09-106 змінити, виклавши в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку „Промінвестбанк” (закрите акціонерне товариство) (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12,код банку 300012, код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Южне Одеської області” (65481, Одеська область, м. Южне, пров. Леніна, 7/7, код ЄДРПОУ 24543389, р/р №61105901141563 –БВ №63 код банку 388625) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 254252218) в особі Центру телекомунікаційних послуг Одеської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (65045, м. Одеса, вул. Катеринінська, 37, код ЄДРПОУ 01186691, р/р №26001262 Од ОД „Райфайзен Банк” Аваль”, МФО 328351) пеню у розмірі 61 (шістдесят одна) грн. 65 коп., 3% річних у розмірі 7 (сім) грн. 71 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 260 (двісті шістдесят) грн. 69 коп., витрати на ІТЗ судового процесу 95 (дев'яносто п'ять) грн.51 грн..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 254252218) в особі Центру телекомунікаційних послуг Одеської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (65045, м. Одеса, вул. Катеринінська, 37, код ЄДРПОУ 01186691, р/р №26001262 Од ОД „Райфайзен Банк” Аваль”, МФО 328351) на користь акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку „Промінвестбанк” (закрите акціонерне товариство) (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12,код банку 300012, код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Южне Одеської області” (65481, Одеська область, м. Южне, пров. Леніна, 7/7, код ЄДРПОУ 24543389, р/р №61105901141563 –БВ №63 код банку 388625) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 30 (тридцять) грн. 55 коп..

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                             Савицький Я.Ф.

Суддя                                                                                                                   Гладишева Т.Я.

          Суддя                                                                                              Лавренюк О.Т.