Рішення

від 17.12.2014 по справі 905/3886/14-908/4703/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/105/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2014 Справа № 905/3886/14-908/4703/14

за позовом: Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат", (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 89-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТОЛ", (93076, м. Донецьк, вул. Дружби Народів, 9)

про стягнення 118746,69 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: Отрощенко Ю.М., довіреність б/н від 16.12.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ підсудних господарському суду Донецької області здійснюються господарським судом Запорізької області.

До господарського суду Запорізької області звернулось Промислово-технічна компанія у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТОЛ" про стягнення 118746,69 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу копії матеріалів № 905/3886/14 передано на розгляд судді Колодій Н.А.. та присвоєно справі № 905/3886/14-908/4703/14.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.11.2014 р. прийняті подані матеріали до розгляду, порушено провадження у справі № 905/3886/14-908/4703/14, присвоєно справі номер провадження 32/105/14 з призначенням судового засідання на 10.12.2014 р.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 10.12.2014 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 17.12.2014 р.

Позивач в судовому засіданні 17.12.2014 р. надав заяву, якою зменшив розмір позовних вимоги. Просить суд стягнути з відповідача 110575,26 грн. основного боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством (п. 3.10. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

При цьому в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом, в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом. Суд розглядає позовні вимоги про стягнення 110575,26 грн. основного боргу.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 10.11.2014 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 17.12.2014 року за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 17.12.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, протягом 2011- 2013 роках між Промислово-технічною компанією у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат", (позивачем у справі) та ТОВ "РУТОЛ" (відповідачем у справі) була досягнута домовленість щодо поставки товару.

Позивач передав відповідачу товар, а саме керамічну плитку на загальну суму 167103,51 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 16279 від 04.02.2011 р. (3166,62 грн.), № 80100 від 19.05.2011 р. (на суму 1917,26 грн.), № 99780 від 17.06.2011 р. (на суму 3371,02 грн.), № 99781 від 17.06.2011 р. (на суму 5013,12 грн.) № 107532 від 29.06.2011 р. (на суму 1032,96 грн.), № 119829 від 14.07.2011 р. (на суму 10962,43 грн.), № 190550 від 12.10.2011 р. (на суму 15145,14 грн.), № 230987 від 28.11.2011 р. (на суму 122,24 грн.), № 157575 від 06.07.2012 р. (на суму 13804,99 грн.), № 159800 від 10.07.2012 р. (на суму 6902,50 грн.), № 181650 від 31.07.2012 р. (на суму 11706,04 грн.), № 197128 від 16.08.2012 р. (на суму 15834,77 грн.), № 233866 від 21.09.2012 р. (на суму 7289,69 грн.), № 30868 від 15.02.2013 р. (на суму 11935,32 грн.), № 64335 від 27.03.2013 р. (на суму 58899,41 грн.), (копії містяться в матеріалах справи).

Поставлений товар був отриманий відповідачем, що підтверджується довіреностями: № 213 від 03.02.2011 р., № 240 від 19.05.2011 р., № 252 від 16.06.2011 р., № 254 від 29.06.2011 р., № 257 від 14.07.2011 р., № 287 від 11.10.2011 р., № 422 від 05.07.2012 р., № 426 від 31.07.2012 р., № 434 від 15.08.2012 р., № 442 від 20.09.2012 р., № 15 від 14.02.2013 р., № 36 від 26.03.2013 р. (копії містяться в матеріалах справи).

Позивачем були надані відповідачу для оплати товару рахунки на загальну суму 167103,51 грн., копії залучені до матеріалів справи.

Поставлений товар відповідачем оплачений частково в сумі 56528,25 грн., що підтверджується банківськими виписками , копії яких містяться в матеріалах справи.

18.04.2014 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу (вих. № 390) про оплату заборгованості в сумі 118746,69 грн. за поставлений товар. Відповідач отримав претензію 07.05.2014 р., що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (копія міститься в матеріалах справи).

Таким чином, як стверджує позивач, на момент звернення до суду заборгованість відповідача по оплаті за отриманий товар складає 110575,26 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, пояснення сторін, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов'язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимогу позивача про оплату товару.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість за поставлений товар в сумі 110575,26 грн., доказів її погашення не надав та визнав актом звірки існуючий борг, то вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 110575,26 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, в частині задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТОЛ" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТОЛ", (93076, м. Донецьк, вул. Дружби Народів, 9, код ЄДРПОУ 30871866) на користь Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат", (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 89-А, код ЄДРПОУ 21509937) 110575 (сто десять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 26 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 2211 (дві тисячі двісті одинадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "18" грудня 2014 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.