Рішення

від 17.07.2009 по справі 42/187-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

42/187-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2009 р.                                                            Справа № 42/187-09

вх. № 5364/1-42

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Криса О.В. (дов.)

 відповідача - Горбань Р.М. (дов.)

розглянувши справу за позовом ПП "Аверс-Ізюм-Плюс", м. Ізюм  

до  Ізюмської міської Ради, м. Ізюм  

про зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій неправомірними

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Аверс – Ізюм - Плюс” звернулося до суду з позовом до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання неправомірними дій Ізюмської міської ради Харківської області по відмові ПП “Аверс – Ізюм - Плюс” в затвердженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду на 30 років, що розташована за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Ростовський Шлях, 12 - “В”, площею 1200кв.м. під будівництво об'єкту комерційного призначення – автозаправна станція та визнання права ПП “Аверс-Ізюм-Плюс” на отримання земельної ділянки в оренду строком на 30років, для будівництва об'єкту комерційного призначення – автозаправна станція площею 1200,0кв.м. шляхом підписання договору оренди з Ізюмської міською радою Харківської області в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Крім того, позивач просить зобов'язати Ізюмську міську раду Харківської області вчинити дії направлені на прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ПП “Аверс-Ізюм-Плюс” в оренду на 30 років, що розташована за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Ростовський Шлях, 12 - “В”, площею 1200кв.м. під будівництво об'єкту комерційного призначення – автозаправна станція та стягнути з Ізюмської міської ради Харківської області на користь ПП “Аверс-Ізюм-Плюс” державне мито в сумі 85грн.00коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 315грн.00коп.

17.07.2009 р. представником позивача в порядку статті 22 ГПК України було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить визнати право позивача на отримання земельної ділянки, розташованої за адресою : Харківська область, м.Ізюм, вул.Ростовський шлях, 12-В, площею 1200,0 кв.м., в оренду строком на 30 років, для будівництва об'єкту комерційного призначення – автозаправна станція шляхом підписання договору оренди з Ізюмської міською радою Харківської області в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" та зобов'язати відповідача вчинити дії направлені на прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки відповідачу в оренду на 30 років, що розташована за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Ростовський Шлях, 12 - “В”, площею 1200 кв.м. під будівництво об'єкту комерційного призначення – автозаправна станція.

Позивач також просить віднести судові витрати на його рахунок.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, а також перевіривши повноваження представника на подання уточнень позовної заяви, суд вважає, що заяву позивача про уточнення позовних вимог слід прийняти до розгляду.

Таким чином, судом розглядається вимога про визнання права позивача на отримання земельної ділянки в оренду строком на 30 років, для будівництва об'єкту комерційного призначення – автозаправна станція площею 1200,0кв.м. шляхом підписання договору оренди з Ізюмської міською радою Харківської області в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" та зобов'язання відповідача вчинити дії направлені на прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки відповідачу в оренду на 30 років, що розташована за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Ростовський Шлях, 12 - “В”, площею 1200кв.м. під будівництво об'єкту комерційного призначення – автозаправна станція.  

17.07.2009р. представники сторін в судовому засіданні звернулися до суду із клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, а тому приймається судом та підлягає задоволенню.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити повністю з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.07.2009р.

          Представником Ізюмської міської ради Харківської області, через канцелярію суду було подано заяву, за змістом якої останній в вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено, що 30.10.2007р. рішенням Відповідача №1350 було оголошено конкурс на право забудови земельної ділянки під будівництво об'єкту комерційного призначення - автозаправна станція, що розташована за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Ростовський Шлях 12 - “В”, загальною площею 1200кв.м.

У відповідності до правил проведення конкурсу визначених Положенням про проведення конкурсів на право забудови земельних ділянок на території м. Ізюм, учасник конкурсу повинен подати на адресу відповідача відповідну заяву про бажання приймати участь у конкурсі, укласти договір про участь у конкурсі, сплатити кошти за право участі у конкурсі.

          Як вбачається з матеріалами справи та не спростовується поясненнями представників сторін, позивачем на адресу відповідача було подано заяву про участь у конкурсі, між позивачем та відповідачем укладено договір про участь позивача у конкурсі, а також згідно квитанції №6061/з195 від 05.02.2008р. позивачем сплачено на користь відповідача 5000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, витяг з протоколу засідання конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право забудови земельних ділянок на території м. Ізюм від 26.12.2007р., відповідачем 26.12.2007р. було проведено конкурс на право забудови спірної земельної ділянки.

          14.01.2008р. відповідачем було прийнято рішення №1700 “Про затвердження Протоколу засідання конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право забудови земельних ділянок на території м. Ізюм”, яким затверджено Протокол засідання конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право забудови земельних ділянок від 26.12.2007р. та визначено позивача як переможця в отриманні спірної земельної ділянки в оренду.

Крім того, рішенням відповідача №1700 від 14.01.2008р. було надано дозвіл позивачу розробляти проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду строком на 30 років, під будівництво об'єкту комерційного призначення – автозаправної станції.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного рішення відповідача, 14.01.2008р., між позивачем та Фізичною особою – підприємцем Безкорсим Л.Є. (ліцензія серії АБ №107836) було укладено договір на виконання робіт зі складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду, який після виготовлення було направлено на затвердження відповідачу.

          Суд приходить до висновку, що позивачем належним чином та в строки виконані як приписи Положення про проведення конкурсів на право забудови земельних ділянок на території м. Ізюм, так і рішення відповідача №1700 від 14.01.2008р.

          Як було встановлено, в судовому засіданні підставою для відмови позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду на підставі Закону України №509-VI "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо сприяння будiвництву" від 16 вересня 2008р., яким було внесено ряд змін до чинного законодавства України в сфері земельних відносин.

Однак, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на положення Закону України №509-VI "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо сприяння будiвництву" від 16 вересня 2008р., як на підставу для відмови позивачу в затвердженні проекту землеустрою спірної земельної ділянки виходячи з наступного:

Як вбачається з рішення відповідача № 1700 від 14.01.2008р. дозвіл на набуття права оренди спірної земельної ділянки позивачу було надано на підставі протоколу засідання конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право забудови земельних ділянок на території м. Ізюма від 26.12. 2007р.  

          На момент проведення конкурсу, тобто 26.12.2007р. положення ст.124 ЗК України (в редакції від 25.12.2001р.), визначали, що передача в оренду земельних дiлянок, що перебувають у державнiй або комунальнiй власностi, здійснюється на пiдставi рiшення вiдповiдного органу виконавчої влади або органу мiсцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної дiлянки.  

Виходячи зі змісту ст.116 Земельного кодексу України  підставою для набуття права власностi або права користування земельними дiлянками iз земель державної або комунальної власностi є відповідне рiшення органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого самоврядування, або державних органiв приватизацiї, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсiв, в межах їх повноважень.

          16.09.2008р. набув чинності Закон України №509-VI "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо сприяння будiвництву", яким до ст.124 ЗК України було внесено зміни, зокрема, дана норма, після внесення змін (16.09.2008р.) визначала, що набуття права оренди земельних дiлянок, що перебувають у державнiй або комунальнiй власностi, здiйснюється виключно на аукцiонах (крiм земельних дiлянок, на яких розташованi об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власностi громадян i юридичних осiб).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України.

Тобто, суд зазначає, що в даній нормі Конституції України закріплений принцип, за яким держава є гарантом належної реалізації громадянами своїх прав та інтересів, що надані діючим законодавством, а також принцип за яким органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов'язанi дiяти в у відповідності до діючого законодавства.

          У відповідності до ст.58 Конституції України, норми якої відповідно до ст.8 Конституції України є нормами прямої дії, встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

          У розумінні вищезазначеної норми Конституції України, закони та інші нормативно-правові норми не мають зворотної сили, тобто їх дія не поширюється на правовiдносини, якi виникли до їх видання (оприлюднення) та до конкретного факту чи випадку необхiдно застосовувати закон, який дiяв у момент, коли відбувся або мав мiсце даний факт.

          За вищевикладених обставин відповідач при вирішенні питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду зобов'язаний був керуватися положеннями ст.124 ЗК України  в редакції від 25.10.2001р.

          У відповідності до ст.152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осiб на земельнi дiлянки здiйснюється шляхом: визнання прав, вiдновлення стану земельної дiлянки, який iснував до порушення прав, i запобiгання вчиненню дiй, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недiйсною, визнання недiйсними рiшень органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого самоврядування, вiдшкодування заподiяних збиткiв, застосування iнших, передбачених законом, способiв.

У відповідності до ст.16 ЦК України, визначено, що способами захисту цивiльних прав та iнтересiв можуть бути: визнання права, визнання правочину недiйсним, припинення дiї, яка порушує право, вiдновлення становища, яке iснувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурi, тощо.

За вищевикладених обставин, а також враховуючи неправомірність дій позивача, суд приходить до висновку про повне задоволення уточнених позовних вимог позивача, оскільки останні нормативно обґрунтовані та документально підтверджені.

Судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44-49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду.

Позов задовольнити повністю.

Визнати право Приватного підприємства “Аверс-Ізюм-Плюс” (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Куйбишева, буд.11 “А”, п/р 260004688, в філії “Відділення Промінвестбанку м. Ізюм Харківської області”, МФО 351492, код за ЄДРПОУ 34079225) на отримання земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Ростовський Шлях, 12 - “В”, площею 1200кв.м.,  в оренду строком на 30 років, для будівництва об'єкту комерційного призначення – автозаправна станція шляхом підписання договору оренди з Ізюмської міською радою Харківської області в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Зобов'язати Ізюмську міську раду Харківської області (64300, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, буд.1, п/р 35417001002028 в Ізюмському УДК ГУДКУ, МФО 851011, код за ЄДРПОУ 04058806) вчинити дії направлені на прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству “Аверс-Ізюм-Плюс” (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Куйбишева, буд.11 “А”, п/р 260004688, в філія “Відділення Промінвестбанку м. Ізюм Харківської області”, МФО 351492, код за ЄДРПОУ 34079225) в оренду на 30 років, що розташована за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Ростовський Шлях, 12 - “В”, площею 1200кв.м., під будівництво об'єкту комерційного призначення – автозаправна станція.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 22.07.2009р.