Рішення

від 06.01.2015 по справі 525/1402/14-ц

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1402/14-ц

Провадження № 2/525/28/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.01.2015 року Великобагачанський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Хоролець В.В., при секретарі Пилипенко П.І., з участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Як вбачається з позову ОСОБА_3, вона проживає в АДРЕСА_1 та яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями - житлового будинку, погреба з шийкою, веранди, сараю - прибудови, сараю, гаража, сараю, споруди №1 та №2 та яке на підставі ст.ст.120,123 ЦК України (в редакції 1963 року) станом на 15.04.1991 року відносилося до господарства типу «колгоспний двір». В даному господарстві на вказану дату проживали і були членами колгоспного двору: її чоловік - голова двору ОСОБА_4, вона - ОСОБА_3, які перебували в зареєстрованому шлюбі.

Позивачка ОСОБА_3 вказує, що виходячи з принципу рівності долей всіх членів колгоспного двору на майно на вказану дату, кожен із них мав право на 1/2 частину майна даного колгоспного двору, а отже і на 1/2 частину вказаного вище домоволодіння.

ОСОБА_3 зазначає, що після смерті чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року відкрилася спадщина на належну йому 1/2 частину домоволодіння. Спадкоємцями першої черги за законом на спадкове майно є їх з чоловіком спільний син - ОСОБА_2, який прийняв спадщину після смерті батька шляхом подання заяви до нотаріальної контори та оформив свідоцтво про право на спадщину на земельну частку пай. Як така, що спільно постійно проживала разом із спадкодавцем (чоловіком) на час відкриття спадщини позивачка ОСОБА_3 вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, від спадщини вона не відмовлялась і не оформляла, своєї долі за життя чоловіка позивачка не виділяла, проживала в цьому домоволодінні постійно, з дня укладення шлюбу з 1945 року. Тільки в 2012 році її через похилий вік забрав до себе син і вона два роки проживає за адресою АДРЕСА_2. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає. Син як спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_2 на даний житловий будинок не претендує, та не заперечує проти позову.

Житловий будинок з господарськими будівлями розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, яка належить позивачці ОСОБА_3 на праві власності відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.11.2014 року, який був виданий їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ №667631 виданий 25.12.2003 року на її ім'я.

Позивачка ОСОБА_3 вказує, що все життя вона прожила в домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 з дня укладення шлюбу (з 1945 року) та на 15.04.1991 року мала долю на дане домоволодіння. Позивачка звернулася до державного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на житловий будинок з господарськими будівлями, нотаріус відмовила мені у видачі свідоцтва в зв'язку з тим, що на даний житловий будинок немає правовстановлюючих документів.

Позивачка ОСОБА_3 зазначає, що не може одержати в державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на спадкові частини житлового будинку та одержати свідоцтво про право власності на належні їй частини домоволодіння як бувшому члену бувшого колгоспного двору через те, що при житті спадкодавця технічна інвентаризація домоволодіння не проводилася, правоустановчі документи на нього відсутні (свідоцтво про право власності), а голова колгоспного двору помер. Ні позивачка, ні спадкодавець при його житті не виділяли своїх долей з майна бувшого колгоспного двору, з домоволодіння і до цього часу воно рахується як домоволодіння колгоспного двору лише по даних по господарського обліку Білоцерківської сільської ради. Згідно діючого законодавства при набутті права власності на житлові будинки з господарськими будівлями і спорудами введення їх в експлуатацію не є необхідним. Саме через це в позасудовому порядку позивачка не може одержати документи про право власності спадкодавця на частини домоволодіння та на домоволодіння в цілому та оформити право власності за позивачкою на спадкові його частини та на все домоволодіння. Будь-які об'єктивні дані про самочинне зведення будівель відсутні. Побудоване домоволодіння не на самочинно відведеній для будівництва та обслуговування житлового будинку земельній ділянці.

Посилаючись на вищевикладені обставини, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд визнати, що на момент смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, останнім постійним місцем проживання якого було с. Сидорівщина Великобагачанського району Полтавської області йому належало на праві власності ? частина домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями - житлового будинку, загальною площею 54,5 м. кв., житловою площею 21,4 м. кв., погреба, веранди, сараю - прибудови, сараю, гаража, сараю, споруди №1та №2; в порядку спадкування та з врахуванням належної позивачці як члену колгоспного двору частини зазначеного домоволодіння, визнати за позивачкою право власності на все домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку, загальною площею 54,5 м. кв., житловою площею 21,4 м. кв., погреба, веранди, сараю - прибудови, сараю, гаража, сараю, споруди №1та №2 .

В судове засідання 06.01.2015 року позивачка ОСОБА_3 не з'явилась, її представник адвокат ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі, в своїх поясненнях посилалась на обставини, що викладені в позові і просила його задовольнити. Третя особа у справі ОСОБА_2 не заперечив проти задоволення позову, вказавши, що він не претендує на житловий будинок з господарськими будівлями, його мати ОСОБА_3 постійно в ньому проживала, в т.ч. і після смерті його батька, а її чоловіка ОСОБА_5 і від спадщини не відмовлялась, своєї долі у майні колгоспного двору не виділяла.

Представник відповідача по справі Білоцерківська сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, Білоцерківська сільська рада направила до суду лист про те, що справу просить розглядати без представника відповідача, Білоцерківська сільська рада позов визнає в повному обсязі (а.с.37).

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України "у разі визнання відповідачем позову суд за наявності передбачених законом підстав ухвалює рішення про задоволення позову."

Суд, заслухавши пояснення та міркування представника позивача адвоката ОСОБА_1, пояснення третьої особи ОСОБА_2, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 до Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Судом встановлено, що чоловік позивачки по справі ОСОБА_3 (а.с.6) - ОСОБА_5 (як встановлено судом з матеріалів справи) ОСОБА_5, останнім постійним місцем проживання якого було с. Сидорівщина Великобагачанського району Полтавської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, про що виконавчим комітетом Білоцерківської сільської ради видано свідоцтво про смерть (а.с.5).

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №1222 від 24.11.2014 року, згідно запису в погосподарській книзі №9 за 1991-1995 р.р. станом на 15.04.1991 року домогосподарство АДРЕСА_1 відносилося до колгоспного двору, членами колгоспного двору на 15.04.1991 року були: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 - голова колгоспного двору; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 - дружина (а.с.10); ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року), на день смерті був зареєстрований і постійно проживав в домогосподарстві АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).

Частиною 2 ст. 123 ЦК України (в редакції 1963 року), чинного на той час визначено, що розмір частки члена колгоспного двору встановлюється, виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

З проекту технічного паспорта та характеристики будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 вбачається, що дане домоволодіння складається з житлового будинку, загальною площею 54,5 м. кв., житловою площею 21,4 м. кв., погреба з шийкою, веранди, сараю - прибудови, сараю, гаража, сараю, споруди №1та №2, самовільно збудовані об'єкти відсутні (а.с.а.с.13-17).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ №667631, виданого на ім'я ОСОБА_3 25.12.2003 року, вона є власником земельної ділянки площею 0,5200 га в АДРЕСА_1, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,2500 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,2700 га (а.с.11).

В даний час, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.11.2014 року, виданого реєстраційною службою Великобагачанського районного управління юстиції, за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,25 га, що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських і будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5320281200:00:001:0604 (а.с.12). Аналогічна інформація вбачається і з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна від 13.12.2014 року (а.с.29).

З повідомлення завідувача Великобагачанської державної нотаріальної контори державного нотаріуса ОСОБА_7 та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що згідно даних Спадкового реєстру спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_5, останнім місцем проживання якого було АДРЕСА_1, була заведена спадкова справа №427, по якій 25.10.2001 року були видані свідоцтва про право на спадщину. Великобагачанська ДНК не має можливості надати матеріали спадкової справи оскільки архівні справи за 2001 рік передані до Державного нотаріального архіву у Полтавській області (а.с.а.с.33-35).

Позивачка ОСОБА_3 не може одержати в державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на спадкову частину житлового будинку та одержати свідоцтво про право власності на належну їй частину домоволодіння як бувшому члену бувшого колгоспного двору через те, що при житті спадкодавця технічна інвентаризація домоволодіння не проводилася, правоустановчі документи на нього відсутні (свідоцтво про право власності), а голова колгоспного двору помер. Ні позивачка, ні спадкодавець при їх житті не виділяли своїх долей з майна бувшого колгоспного двору, з домоволодіння і до цього часу воно рахується як домоволодіння колгоспного двору лише по даних по господарського обліку Білоцерківської сільської ради; ОСОБА_3 також не відмовлялась від спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_5 і відповідно до ст.549 ЦК України в редакції 1963 року вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 Житловий будинок побудований в 1936 році, господарські будівля та споруди - в період 1968-1969 років. Згідно діючого законодавства при набутті права власності на житлові будинки з господарськими будівлями і спорудами введення їх в експлуатацію не є необхідним.

Відповідно до пунктів 4-5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року), який набрав чинності 01.01.2004 року, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для визнання того, що станом на момент смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, останнім постійним місцем проживання якого було с. Сидорівщина Великобагачанського району Полтавської області йому належала на праві власності 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку (літ.-А-1), загальною площею 54,5 м. кв., житловою площею 21,4 м. кв., погреба з шийкою (літ.-б-1), веранди (літ.-а), сараю - прибудови (літ.-б), сараю (літ.-Б), гаража (літ.-В), сараю (літ.-Г), споруди №1 та №2; в порядку спадкування та з врахуванням належної позивачці як члену колгоспного двору частини зазначеного домоволодіння, є підстави для визнання за позивачкою права власності на все домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку (літ.-А-1), загальною площею 54,5 м. кв., житловою площею 21,4 м. кв., погреба з шийкою (літ.-б-1), веранди (літ.-а), сараю - прибудови (літ.-б), сараю (літ.-Б), гаража (літ.-В), сараю (літ.-Г), споруди №1та №2.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, є підстави для задоволення позову ОСОБА_3 до Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.120,123, 549 ЦК України (в редакції 1963 р.), пунктами 4-5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.3,10,11,60,174,179,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Визнати, що на момент смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, останнім постійним місцем проживання якого було с. Сидорівщина Великобагачанського району Полтавської області йому належала на праві власності 1/2 (одна друга) частина домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку (літ.-А-1), загальною площею 54,5 м. кв., житловою площею 21,4 м. кв., погреба з шийкою (літ.-б-1), веранди (літ.-а), сараю - прибудови (літ.-б), сараю (літ.-Б), гаража (літ.-В), сараю (літ.-Г), споруди №1та №2.

В порядку спадкування за законом визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину вищевказаного домоволодіння, та з врахуванням належної ОСОБА_3 як члену колгоспного двору ? частини зазначеного домоволодіння, визнати за позивачкою ОСОБА_3 в цілому право власності на все домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку (літ.-А-1), загальною площею 54,5 м. кв., житловою площею 21,4 м. кв., погреба з шийкою (літ.-б-1), веранди (літ.-а), сараю - прибудови (літ.-б), сараю (літ.-Б), гаража (літ.-В), сараю (літ.-Г), споруди №1та №2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 09.01.2015 року.

Суддя