Ухвала від 16.07.2009 по справі 37/51-63

37/51-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         16.07.09 р.                                                                                               № 37/51-63                                                                                                                                                                 

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., розглянувши матеріали за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк, м. Донецьк

до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Медфармсервіс”, м. Донецьк

до Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Примула”, м. Донецьк

до Відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юрія-Фарм”, м. Київ

про: визнання договору оренди №01/01 від 18.11.2008р. та договору суборенди №3 від 17.12.2008р. недійсними, зобов'язання відповідачів повернути один одному у натурі все, що вони одержали при виконанні договору оренди №01/01 від 18.11.2008р. та договору суборенди №3 від 17.12.2008р.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк, м. Київ в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк, м. Донецьк (далі – Позивач)  звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Медфармсервіс”, м. Донецьк (далі – Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю „Примула”, м. Донецьк (далі – Відповідач 2), та Товариства з обмеженою відповідальністю „Юрія-Фарм”, м. Київ (далі – Відповідач 3) про визнання договору оренди №01/01 від 18.11.2008р. та договору суборенди №3 від 17.12.2008р. недійсними, зобов'язання відповідачів повернути один одному у натурі все, що вони одержали при виконанні договору оренди №01/01 від 18.11.2008р. та договору суборенди №3 від 17.12.2008р.

При поданні позову Позивачем допущено порушення вимог, встановлених  розділом VIII Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі. Такий порядок та розмір визначається положеннями Декрету КМУ „Про державне мито”,  норми якого визначають ставки державного мита як для майнових, так і немайнових вимог.

Як вбачається із позову, Позивачем заявлено дві вимоги: майнову – зобов'язання відповідачів повернути один одному у натурі все, що вони одержали при виконанні договору оренди №01/01 від 18.11.2008р. та договору суборенди №3 від 17.12.2008р., та  немайнову – про визнання договору оренди №01/01 від 18.11.2008р. та договору суборенди №3 від 17.12.2008р. недійсними. Виходячи із змісту п.п. а) і б) п.2 ст.3 Декрету КМУ „Про державне мито”, п. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15 та п.4.5. Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” одночасне висування цих вимог зумовлює необхідність сплати державного мита за кожною із вимог.

Правомірність віднесення позовної вимоги про повернення Відповідачами одне одному всього отриманого  за спірними договорами в контексті приписів ст. 216 Цивільного кодексу України до майнової узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, сформульованою в п.13 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”.

Всупереч п.п.а) п.2 ст.3 Декрету КМУ „Про державне мито”, Позивачем не надано не надано доказів сплати державного мита за майновою вимогою у розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

За таких обставин позовна заява та додані до неї документи підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1  ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 61, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю Медфармсервіс”, м. Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю „Примула”, м. Донецьк, та Товариства з обмеженою відповідальністю „Юрія-Фарм”, м. Київ про визнання договору оренди №01/01 від 18.11.2008р. та договору суборенди №3 від 17.12.2008р. недійсними, зобов'язання відповідачів повернути один одному у натурі все, що вони одержали при виконанні договору оренди №01/01 від 18.11.2008р. та договору суборенди №3 від 17.12.2008р., з додатками без розгляду.

2. Роз'яснити Позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

3. Ухвала може бути оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її винесення.

                  Суддя