Рішення

від 22.12.2014 по справі 910/24449/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/24449/14 22.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ КОМПАНІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет»

про стягнення 95 458,32 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Гуйда Д.М. дов. №1162 від 10.07.2013р. від відповідача -не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРЕЛЬ КОМПАНІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Маркет" про стягнення з останнього заборгованості за Договором поставки №Т0329/12 від 04.07.2012 у розмірі 95 458,32 грн., крім того просили судові витрати у розмірі 1909,17 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.07.2012 між сторонами укладено Договір поставки №Т0329/12, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити і передати у власність відповідача товари, а останній - прийняти та оплатити вказані товари. Проте, як вказує позивач, в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 95 458,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2014 порушено провадження у справі №910/24449/14 та призначено розгляд справи на 03.12.2014.

01.12.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові документи на виконання виог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/24449/14 від 07.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 розгляд справи №910/24449/14 відкладався на 22.12.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання 22.12.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких повністю підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання 22.12.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/24449/14 від 07.11.2014 не виконали, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.12.2014 розглядалося клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечує, стверджує, що відповідач не виконує свої зобов'язання щодо добросовісного користування належними йому процесуальними правами, не виявляє взаємну повагу до прав и охоронюваних законом інтересів позивача, навмисно затягує розгляд справи по суті своїм необгрунтованими заявами про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає, що вимоги відповідача є необґрунтованими, безпідставними, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки у відповідача було достатньо часу для забезпечення участі свого представника у судовому засіданні 22.12.2014, крім того, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України суд обмежений в процесуальних строках вирішення спорів.

Відповідно до абзацу 3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/24449/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.12.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» та Закритим акціонерним товариством «Ритейлінгова компанія «Євротек» укладено Договір поставки №Т0329/12 (далі - Договір).

30.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» (далі - Позивач, Постачальник), Закритим акціонерним товариством «Ритейлінгова компанія «Євротек» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» укладений Договір №АТ0329/12 про заміну сторони у зобов'язанні, яким у Договорі поставки №Т0329/12 від 04.07.2012 замінили сторону покупця з Закритого акціонерного товариства «Ритейлінгова компанія «Євротек» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» (далі - Покупець, Відповідач).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати товари (далі - Товари) за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в комерційних специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Договору і в кількості, предбаченій Замовленнями та Товар.

Сторони погодили, що кількість, асортимент і ціна Товару, що поставляється, повинні відповідати умовам, зазначеним в замовленні. Замовлення на Товар оформлюється Покупцем в письмовій формі в повній відповідності до комерційної специфікації (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.2.6. Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний оплачувати вартість Товару в порядку, передбаченому даним Договором.

Згідно з п. 6.3. Договору Товар, що поставляється Покупцеві за даним Договором, підлягає оплаті в національній валюті - гривні, у безготівковій формі. Оплата Товару здійснюється в перший (найближчий) понеділок або четвер («платіжні дні»), який настає за днем закінчення терміну відстрочки оплати.

Відповідно до п. 1 Додатку №7 до Договору Покупець зобов'язується оплачувати Товари, поставлені Постачальником з відтермінуванням платежу 1 раз на 30 (тридцять) днів за реалізований товар з правом обміну та повернення товару.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку Позивача, виконанням Відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору Товару, у зв'язку з чим Позивач вказує на існування заборгованості за поставлений Товар у розмірі 95 458,32 грн.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача Відповідачу Товару в кількості, асортименті та ціні, визначеній сторонами у Договорі.

Так, у період з 04.07.2012 по 02.07.2014 Позивачем було поставлено на адресу Відповідача Товару на загальну суму 296 535,18 грн. (що підтверджується копіями видаткових накладних, наявних у матеріалах справи).

Як вказує у своїх письмових поясненнях Позивач, зобов'язання з оплати поставленого Товару Відповідачем були виконані частково, у результаті чого в останнього утворилася заборгованість у розмірі 95 458,32 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 31.08.2014 підписаного та скріпленого печатками сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, п. 1. Додатку №7 до Договору Покупець зобов'язується оплачувати Товари, поставлені Постачальником з відтермінуванням платежу 1 раз на 30 (тридцять) днів за реалізований товар з правом обміну та повернення товару.

Таким чином, після спливу указаного п. 1 Додатку №7 до Договору Покупець вважається таким що прострочив грошове зобов'язання.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи, а саме банківською випискою по особовому рахунку Позивача від 13.08.2013, Актом звірки взаєморозрахунків від 31.08.2014, який підписаний та скріплений печатками сторін) підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь Позивача на підставі Договору за переданий Товар суми заборгованості у розмірі 95 458,32 грн.

Відповідачем указана сума заборгованості не спростована, доказів її погашення суду не надано.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Факт невиконання Відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем не спростований.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 95 458,32 грн. заборгованості за Договором поставки №Т0329/12 від 04.07.2012 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої прийнято рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 5, корп. 2; код ЄДРПОУ 38316777) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 12; код ЄДРПОУ 35920561) заборгованість за Договором поставки №Т0329/12 від 04.07.2012 у розмірі 95 458,32 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1909,17 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 30.12.2014.

Суддя А.В.Яковенко