Постанова

від 22.12.2014 по справі 804/17195/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 р. Справа № 804/17195/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши у скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративний позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Науково-виробничого приватного підприємства "МЕРКУРІЙ ГОЛДЕН-УКРАЇНА" про стягнення 8373,03грн.,-

ВСТАНОВИВ :

22 жовтня 2014 року Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернувся з позовом до Науково-виробничого приватного підприємства "МЕРКУРІЙ ГОЛДЕН-УКРАЇНА" та просить стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача на користь бюджету суму податкового боргу в розмірі 8373,03грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та має податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 8373,03грн., який виник внаслідок несплати грошових зобов'язань визначених самостійно платником податків по деклараціях з ПДВ від 05.05.2014р. №1400014925 та від 10.08.2014р. №9045996189. У зв'язку з тим, що відповідачем не погашено податковий борг з податку на додану вартість, позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою суду від 27.10.2014р. було відкрито скорочене провадження та зобов'язано відповідача у 10-денний строк після отримання ухвали про відкриття провадження надати до суду письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову (а.с. 1).

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та її розгляд у скороченому провадженні повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 18).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Науково-виробниче приватне підприємство "МЕРКУРІЙ ГОЛДЕН-УКРАЇНА" 18.12.2001р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 49101, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, проспект Кірова, буд.40 та з 18.12.2001р. знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за №6307, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.08.2014р. та довідкою позивача від 07.11.2014р. №7 (а.с.3-4).

Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач подав до Державної податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

- 05.05.2014р. за січень 2014р. на суму ПДВ 5425,00грн. (а.с. 9-10);

- 10.08.2014р. за лютий 2014р. на суму ПДВ 5218,00грн. (а.с. 7-8).

За п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

П.203.2 ст.204 Податкового кодексу України передбачає, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Таким чином, з урахуванням зазначених норм відповідач повинен був сплатити суми самостійно визначених грошових зобов'язань за вказаними деклараціями за січень 2014р. - 05.05.2014р., за лютий 2014р. - 10.08.2014р. Отже, податковий борг виник відповідно 06.05.2014р. та 11.08.2014р.

Відповідач у вказані строки суму узгодженого грошового зобов'язання не сплатив, податковий борг становить 8373,08грн, що підтверджується даними облікової картки (а.с.11).

Податковим органом на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога № 1036-25 від 02.06.2014р. на суму 3645,03грн., яка була вручена відповідачеві 30.07.2014р. у відповідності до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що підтверджується копією корінця відповідної податкової вимоги та копією конверта (а.с.5-6).

Зазначена податкова вимога також залишилася невиконана відповідачем у встановлені строки.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі від 23.04.2012р. №1044/11/13а.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в загальній сумі 8373,03грн. суду не надав.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Науково-виробничого приватного підприємства "МЕРКУРІЙ ГОЛДЕН-УКРАЇНА" про стягнення 8373,03грн. - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, що обслуговують Науково-виробниче приватне підприємство "МЕРКУРІЙ ГОЛДЕН-УКРАЇНА" (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, проспект Кірова, буд.40, код ЄДРПОУ 31824817) на користь бюджету (р/р35210001086208, УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38753177) - в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у загальній сумі 8373грн. 03 коп. (вісім тисяч триста сімдесят три гривні 03 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва