Рішення

від 13.01.2015 по справі 917/2378/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2015 р. Справа № 917/2378/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022 в особі Кременчуцької філії, вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39601

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничої фірми "Технохолод", вул. Цюрупи, 16, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення грошових коштів

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: Лещенко Г.М., довіреність № 01-11/4187 від 03.04.2014 р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суть спору : розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості по договору постачання електроенергії № 291 від 27.06.2007 р. у розмірі 2 582,30 грн.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягає, зокрема, посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині оплати спожитої понад договірну величину електричної енергії.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.11.2014 р. та про відкладення розгляду справи від 11.12.2014 р., від 13.01.2014 р., направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "адресат вибув".

Як роз'яснив Пленум у Постанові Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1.), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого позивачем на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2014 р. місцезнаходженням відповідача є: вул. Цюрупи, буд. 16, м. Кременчук, що співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

27.06.2007 р. між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії (надалі Постачальник, позивач) та ТОВ "ТВФ "Технохолод" (надалі Споживач, відповідач) укладено договір № 291 Про постачання електричної енергії з додатками до нього (а.с. 8 - 10).

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник продає електричну енергію (як різновид товару) споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 25,0 кВт, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно з п. 2.2 договору Постачальник зобов'язувався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії Споживачу та Субспоживачу").

Договірна величина електроспоживання для відповідача встановлена додатком № 1 до договору, яка складала на квітень 2012 року 300 кВт*год. на місяць. Фактично спожиті за квітень 2012 року - 3 063 кВт*год., різниця між договірною та плановою величиною склала 2 763 кВт на суму 2 582,30 грн.

Таким чином, відповідачем у квітні 2012 року допущені перевитрати договірних величин електроспоживання (різниця між плановими та фактично спожитими показниками) на загальну суму 2 582,30 грн ( розрахунок у матеріалах справи, а.с. 10 ).

Факт наявності перевищення відповідачем договірної величини споживання електроенергії в квітні 2012 року підтверджується актом про обсяги спожитої (переданої) електричної енергії від 27.06.2007 р. (а.с. 27), який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Відповідно до п. 6.16 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

На підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничої фірми "Технохолод", вул. Цюрупи, 16, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 (р/р 26003039482800, МФО 351005, АКІБ "Укрсиббанк", код 31020687) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022 в особі Кременчуцької філії, вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39601 (р/р 26002055234266 в ПГРУ КБ "Приватбанк", м. Полтава, МФО 331401, код 25717118) 2582,30 грн боргу, 1827,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.01.2015 р.

Суддя Сірош Д.М.