Рішення

від 14.01.2015 по справі 903/1237/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 січня 2015 р. Справа № 903/1237/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромаштранс»,м. Дніпропетровськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні Логістичні Рішення», м. Луцьк

про стягнення 14806,54грн.

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Коваль О. М.

За участю представників сторін:

від позивача : н/з.

від відповідача : Дубровська О.І. -керівник

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромаштранс», м. Дніпропетровськ звернувся в господарський суд з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні Логістичні Рішення», м. Луцьк , в якій просить стягнути 14 806,54грн, з яких: 14 100,00грн. -сума основної заборгованості, 68,37грн.-3% річних, 638,17грн.-пені.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих транспортних послуг, згідно умов договору № 15/09/2014 від 15.09.2014р..

23.12.2014р. в судовому засіданні керівник ТзОВ "Транспортні Логістичні Рішення" заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для подання pдоказів про оплату заборгованості.

12.01.2015р. на адресу господарського суду Волинської області від директора «Дніпромаштранс» -Кравченка С.В. надійшло клопотання №1 від 05.01.2015р. про зменшення позовних вимог, так як 24.12.2014р. відповідачем було сплачено основну суму заборгованості в розмірі 14 100.00грн..

Дослідивши матеріали справи суд

встановив:

15.09.2014р. між позивачем -ТзОВ «Дніпромаштранс», м. Дніпропетровськ та відповідачем -«Транспортні Логістичні Рішення», м. Луцьк був укладений договір про надання транспортних послуг № 15/09/2014 від 15.09.2014р..

Згідно договору №15/09/2014 від 15.09.2014р. та заявки № 39 позивач зобов'язувався перевезти вантаж, а відповідач провести розрахунок.

В силу ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Під час провадження у справі відповідачем було сплачено 14 100,00грн. заборгованості, що стверджується платіжним дорученням №264 від 24.12.2014р. призначення платежу - оплата згідно рахунку № сф-103-2 від 19.09.2014р..

Отже, в частині стягнення 14 100,00грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1 1 ч. 1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору (сплатою відповідачем заборгованості після звернення кредитора з позовом до суду).

Згідно із ст.ст. 230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За умовами договору №15/09/2014 від 15.09.2014р., а саме п.п. 5.2,5.3 у разі порушення споживачем терміну внесення платежів стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нараховано до стягнення пеню у розмірі 638,17грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012р.).

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення 68,37грн. 3% річних, суд вважає, що останні підставні та підлягають до задоволення.

Оскільки, спір до суду був доведений з вини відповідача, сплата основного боргу здійснена після звернення з позовом до суду, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. слід віднести на останнього відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 193, 230-232, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49 , п.1 1 ч. 1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні Логістичні Рішення» (43024,Волинська обл., м. Луцьк, пр-кт Відродження 43,102, код 38592701) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромаштранс» (49126,м. Дніпропетровськ, ж/м Сокол 1/1-9а-60, код 31181359) 638,17грн.- пені, 68,37грн.- 3% річних , а також 1 827,00 грн.- витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 14 100,00грн. боргу, припинити.

Повний текст рішення складено

14.01.2015

Суддя П. Р. Слободян