Рішення

від 05.01.2015 по справі 911/4549/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2015 р. Справа № 911/4549/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донарго-2009";

Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромаркетинг";

про стягнення 334 520,18 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Вергелес П.В. (довіреність б/н від 02.01.2015р.);

від відповідача 1: Сбоєв А.І. (довіреність № 11 від 17.12.2014 р.);

від відповідача 2: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донарго-2009" (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромаркетинг" (далі - відповідач 2) про стягнення 334 520,18 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2014 року порушено провадження у справі № 911/4549/14 та призначено справу до розгляду на 18.11.2014 року.

В судові засідання, яке відбулись 18.11.2014 року та 02.12.2014 року представники відповідачів не з'являлися, відповідачі вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 24.10.2014 року не виконали, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 02.12.2014 року та 22.12.2014 року відповідно.

В судовому засіданні 22.12.2014 року оголошувалась перерва до 24.12.2014 року та ухвалою від 22.12.2014 року продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні 24.12.2014 року розгляд справи відкладався до 05.01.2015 року у зв'язку з необхідністю вивчення наданих сторонами пояснень та заперечень.

Представник позивача у судовому засіданні 05.01.2015 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відаовідач1 в ході розгляду спору проти позову заперечував в частині розрахунку штрафу та просив суд зменшити розмір штрафу.

Відповідач 2, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 05.01.2015 року без поважних причин повторно не з'явився, про причини неявки, суд не повідомив, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заявлене відповідачем1 клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої судової справи про визнання недійсним договору поруки було відхилено судом як безпідставне, оскільки позовні вимоги у справі, що розглядається, ґрунтуються на Договорі поставки № АП-15-0069 від 11.04.2014 року і в частині, що стосується відповідача 1 підлягає встановленню наявність заборгованості саме за таким Договором. Питання чинності договору поруки, укладеного між позивачем та відповідачем 2 жодним чином не стосуються прав та обов'язків відповідача 1 у даній справі і не перешкоджають встановленню відповідних обставин справи щодо порушення відповідачем 1, як основним боржником, господарського зобов'язання.

Також, судом було відхилено клопотання про витребування від відповідача доказів у справі, оскільки такі докази витребовувались ухвалою про порушення провадження у справі і наявність таких доказів не стосується суті спору в частині вимог до відповідача 1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донарго-2009" (далі - Відповідач-1) було укладено Договір поставки № АП-15-0069 від 11.04.2014 року про поставку засобів захисту рослин (далі - Договір поставки).

Відповідно до пункту 3.3 Договору поставки Позивач зобов'язався в строк до 20.04.2014 року поставити Відповідачу-1 наступні засоби захисту рослин: Резонанс у кількості 420,000 л.; Герсотил у кількості 11,000 кг; Амадор у кількості 4,000 кг; Підмарин у кількості 325,000 л.; Доктор Кроп у кількості 350,000 л.; Фітолікар у кількості 145,000 л.; Тотал К у кількості 1 260,000 л.; Оперкот Агро у кількості 150,000 л.; Супер ПАВ у кількості 200,000 л., що разом складає 383 666,25 грн., а Відповідач-1 відповідно до пункту 2.1 Договору поставки зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх в строк: до 15.04.2014 року в сумі 115 099,88 грн.; до 01.09.2014 року в сумі 76 733,25 грн.; до 01.10.2014 року в сумі 191 833,25 грн.

На виконання умов Договору поставки Позивачем було здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною № АП-15-0101 від 15.04.2014 року на суму 83 532,15 грн. та довіреністю № 16 від 15.04.2014 року; видатковою накладною № АП -15-0118 від 18.04.2014 на суму 104 485,60 грн. та довіреністю № 18 від 18.04.2014 року; видатковою накладною № АП-15-0119 від 18.04.2014 року на суму 80 106,50 грн. та довіреністю № 18 від 18.04.2014 року; видатковою накладною № АП-15-0129 від 22.04.2014 року на суму 115 542,00 грн. та довіреністю № 20 від 22.04.2014 року.Таким чином, загальна вартість поставлених засобів захисту рослин становить 383 666,25 грн.

Однак, Відповідач-1 свої зобов'язання з оплати отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не виконав, порушив погоджений Сторонами строк оплати за Товар, своєчасно оплативши лише частину поставленого товару на суму 115 099,88 грн. (14.04.2014 року, що підтверджується випискою по рахунку позивача (копія наявна в матеріалах справи).

Решта товару Відповідачем-1 своєчасно та в повному обсязі оплачена не була, у зв'язку з чим, за Відповідачем-1 рахується заборгованість в сумі 268566,37 грн.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, заборгованість Відповідача-1 станом на момент розгляду спору складає 268 566,37 грн., що Відповідачем-1 в ході розгляду спору не заперечено та не спростовано.

Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення виконання зобов'язання Відповідачем-1, 22.04.2014 року між ТОВ "Хімагромаркетинг" та ТОВ "Евромаркетинг" (далі - Відповідач-2) було укладено Договір Поруки № ПР-15-0069 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, ТОВ "Евромаркетинг" (Поручитель) є поручителем перед ТОВ "Хімагромаркетинг" (Кредитор) за належне виконання зобов'язань ТОВ "Донарго-2009" (Боржник) за Договором поставки.

Відповідно до п. 1.3 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання Боржником в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Кредитора тощо.

Таким чином, у разі порушення ТОВ "Донарго-2009" зобов'язань за Договором поставки, ТОВ "Евромаркетинг" та ТОВ "Донарго-2009" відповідають перед ТОВ "Хімагромаркетинг" як солідарні боржники.

У зв'язку з тим, що Відповідач-1 допустив прострочення виконання зобов'язання, Відповідачу-2 було пред'явлено Вимогу б/н від 03.10.2014 року про оплату суми боргу. Однак, вимога позивача залишена Відповідачем-2 без відповіді та задоволення.

У зв'язку з простроченням оплати поставленого товару Позивач просить солідарно стягнути з Відповідачів також пеню, штраф та річні відсотки.

Згідно з п. 5.2 Договору поставки відповідачі повинні сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано. Згідно з п. 5.3. Договору Сторони прийшли до згоди, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно бути виконане. Таким чином сума пені за період прострочення складає 3 232,26 грн.

Згідно з п. 5.5. Договору поставки Сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Відповідачем-1 та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів, що складає згідно розрахунку Позивача 5 171,61 грн.

Відповіно до п. 5.4. Договору поставки, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф в розмірі 15 % від ціни Договору, що складає 57 549,94 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи заперечення Відповідача-1 щодо наданого Позивачем розрахунку штрафу, судом встановлено, що платіж на суму 115099,88 грн. здійснений Відповідачем-1 14.04.2014 року вчасно (строк сплати відповідної суми припадав на 15.04.2014 року). Таким чином, прострочення Відповідача1 мало місце щодо суми 76733,25 грн. з 02.09.2014 року та щодо суми 191833,12 грн. з 02.10.2014 року.

Як вбачається з наданого Позивачем розрахунку, пеня нарахована на відповідні суми прострочення 76733,25 грн. з 02.09.2014 року та щодо суми 191833,12 грн. з 02.10.2014 року до 10.10.2014 року, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Таким чином, вимога про стягнення пені обґрунтована і підлягає задоволенню в заявленій сумі 3232,26 грн.

Щодо наведеного в позові розрахунку штрафу в сумі 57549,94 грн., суд вважає такий розрахунок необґрунтованим, оскільки на момент заявлення відповідної вимоги (позов подано 23.10.2014 року, позов датовано взагалі 10.10.2014 року), прострочення понад 30 днів мало місце лише щодо платежу в сумі 76733,25 грн. (прострочення з 02.09.2014 року), тому включення до розрахунку своєчасно сплаченої частини платежу в сумі 115099,88 грн. та частини платежу в сумі 191833,12 грн., щодо якої прострочення тривало менше 30 днів, є безпідставним. Таким чином, за розрахунком суду задоволенню підлягає штраф в розмірі 15 % від простроченої суми - 76733,25 грн., що складає 11509,99 грн. Застосування відповідальності щодо решти суми, відносної якої не було достатнього прострочення, чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, враховуючи, що за розрахунком суду штраф є значно менший в порівнянні з наведеним в позові розрахунком та більш ніж втричі менший, ніж наведено в розрахунку Відповідача1, клопотання Відповідача1 про зменшення суми штрафу не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового забов'язання, на вимогу кредитора забов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого Позивачем розрахунку, нарахування річних було проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату, і в розмірі, погодженому сторонами в Договорі. Таким чином, вимога Позивача про стягнення річних підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відтак, оскільки умовами Договору поруки відповідальність поручителя не обмежена певною сумою, позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості з Відповідачів, як з боржника, який прострочив сплату чергової частини боргу у встановлений договором строк, та з його поручителя, який не виконав пред'явлену вимогу, у відповідності до статей 525, 526, 530, 554, 555 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у встановленому судом обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р., у разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

У зв'язку з викладеним, витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом пропорційно задоволеним позовним вимогам на відповідачів порівну.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донарго-2009" (84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Соціалістична, буд. 1-А, код 36551436) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромаркетинг" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, п-т Воз'єднання, 15, код 30262667) 268 566 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень) 37 коп. основного боргу, 3 232 грн. (три тисячі двісті тридцять дві гривні) 26 коп. пені, 5 171 грн. (п'ять тисяч сто сімдесят одна гривня) 61 коп. відсотків річних, 11509 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот дев'ять гривень) 99 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донарго-2009" (84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Соціалістична, буд. 1-А, код 36551436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, п-т Воз'єднання, 15, код 30262667) 2884 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромаркетинг" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, п-т Воз'єднання, 15, код 30262667) 2884 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 13.01.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін