Рішення

від 12.01.2015 по справі 907/1107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.2015 Справа № 907/1107/14

Розглянувши матеріали справи

За позовом Прокурора Свалявського району, м. Свалява

в інтересах держави в особі Свалявської міської ради, м. Свалява

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Драчино, Свалявський район

Про розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення Свалявській міській раді

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

Від прокуратури - Домніцький Ю.В., прокурор прокуратури м. Ужгорода ;

від позивача - Бомбушкар Е.С., довіреність від 26.11.2014 №2153/02-9;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Прокурор Свалявського району, м. Свалява звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Свалявської міської ради, м. Свалява, до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Драчино, Свалявський район, про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути Свалявській міській раді земельну ділянку площею 1,2109 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 59458,06 грн.

Прокурор позовні вимоги підтримав повністю, з підстав наведених у позовній заяві.

Стверджує, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасності та повноти розрахунку за користування земельною ділянкою у зв'язку з чим заборгованість за використання земельної ділянки за період 2011-2014 роки складає 87,1 тис. грн.

Крім того, Закарпатським окружним адміністративним судом позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 92 000 грн. задоволено повністю. Оскільки така неналежна оплата за оренду земельної ділянки завдає істотної шкоди місцевому бюджету Свалявської міської ради та інтересам територіальної громади міста Свалява та с. Драчино, прокурор ставить вимогу розірвати договір оренди земельної ділянки та зобов'язати відповідача повернути Свалявській міській раді земельну ділянку площею 1,2109 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 59458,06 грн.

Прокурор нормативно обґрунтовує поставлені вимоги ст. ст. 526, 610, 611, 629 651 Цивільного кодексу України, Законом України „Про оренду землі".

У ході судового розгляду позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених прокурором у позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, тому суд розглядає справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши прокурора та представника позивача,

вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Свалявською міською радою (орендодавець за договором, позивач у справі) та фізичною особою - підпиємцем ОСОБА_1 (орендар за договором, відповідач у справі) 19.02.2008 укладено договір оренди земельної ділянки для виробничої діяльності, а саме для обслуговування деревообробних цехів, який зареєстровано 27.02.2008 Закарпатською регіональною філією ДП „Центр державного земельного кадастру" за №2124010100-0408070700002.

Предметом договору є земельна ділянка загальною площею 1,2109 га, яка розташована за адресою: Закарпатська область, АДРЕСА_1 (п.п.1,2 договору).

Згідно п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 597458,06 грн. Кадастровий номер земельної ділянки: 2124010100:01:035:0010.

На підтвердження передачі земельної ділянки в оренду сторонами складено акт про передачу та прийом земельної ділянки від 20.08.2008, який підписаний сторонами договору.

Вказана земельна ділянка відповідно до договору оренди землі від 19.02.2008 передана в оренду на 10 років (п. 7 договору).

Пунктом 8 та 9 договору оренди земельної ділянки встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на розрахунковий рахунок орендодавця у розмірі 1493,65 грн. щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п.27 договору орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; після закінчення строку договору продовжити його або повернути земельну ділянку орендодавцю в належному стані; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, передбачені Земельним кодексом України.

Даний спір виник внаслідок того, що за період з 2011 року до дня подачі позову орендарем заборговано 87,1 тис. грн. орендної плати. Крім того, постановами Закарпатського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, від 22.11.2010, 12.10.2011, 31.07.2013 з відповідача стягнено заборгованість по орендній платі на загальну суму 92 тис. грн.

Вказаними діями відповідача (орендаря) порушено п. 27 договору оренди.

Предметом спору у даній справі є вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного Кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 651 Цивільного Кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Згідно з п. д) ч. 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6 роз'яснено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Господарським судом встановлено і матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання зобов'язань орендарем щодо сплати орендних платежів, зокрема, постановами Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.11.2010, 12.10.2011 та 31.07.2013.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Положеннями ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже, суд вважає позовні вимоги законними і обгрунтованими з огляду на те, що систематична несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою є порушенням істотної умови договору оренди та в силу приписів ст. 32 Закону України "Про оренду землі" і ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для розірвання Договору оренди землі від 19.02.2008, укладеного між сторонами.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість розірвати договір за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом та повернути орендодавцю орендовану земельну ділянку.

З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення повністю.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч. ч. 4, 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Договір оренди земельної ділянки від 19.02.2008, укладений між Свалявською міською радою, м. Свалява та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, с. Драчино, зареєстрованого Закарпатською регіональною філією ДП „Центр державного земельного кадастру", про що зроблено запис в Державному реєстрі земель від 27.02.2008 за №2124010100-0408070700002, розірвати.

3.Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ідент номер:НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді м. Сваляви в особі Свалявської міської ради (Закарпатська область, м. Свалява, вул. Духновичаа, 2, код ЄДРПОУ:04053884 ) земельну ділянку, площею 1,2109 га, нормативно грошовою оцінкою 597458,06 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2124010100:01035:0010).

4 . Стягнути з ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ідент номер:НОМЕР_1 ) в доход Державного бюджету України, а саме (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.01.2015.

Суддя Л. М. Якимчук