Постанова

від 13.01.2015 по справі 804/19365/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 р. Справа № 804/19365/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Фірма «Монтажбуд» про накладення арешту на кошти платника податків, -

в с т а н о в и в :

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Фірма «Монтажбуд», в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банках, що його обслуговують.

В обґрунтування заявленого позову зазначалося, що за відповідачем наразі обліковується податковий борг з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств та єдиного податку з юридичних осіб на загальну суму 28069,57 грн., який утворився внаслідок несплати відповідачем у встановлений строк сум узгоджених грошових зобов'язань. При цьому позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України було виставлено податкову вимогу про сплату боргу від 17.01.2012р. №64 на наявний борг відповідача, який до теперішнього часу не був погашений. Зважаючи на те, що за ПП «Фірма «Монтажбуд» технологічні транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, земельні ділянки та об'єкти нерухомості не зареєстровані, а також у відповідача відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення податкового боргу, а інкасові доручення контролюючого органу про стягнення коштів з розрахункових рахунків підприємства в рахунок погашення податкових боргів, стягнення яких здійснювалося на підставі судових рішень, що набрали законної сили, були повернуті банківськими установами через неможливість виконання у зв'язку із відсутністю коштів, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області просить застосувати арешт коштів та інших цінностей на рахунку цього платника податків у банках, що його обслуговують.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, а також просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання його представник не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Фірма «Монтажбуд» (код ЄДРПОУ 31312907) (далі - ПП «Фірма «Монтажбуд») перебуває на обліку в Західно-Донбаській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків та є, зокрема, платником податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та єдиного податку з юридичних осіб.

На підставі договору про визнання електронних документів №091220131 від 09.12.2013р., укладеного між ПП «Фірма «Монтажбуд» та Західно-Донбаською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, податкова звітність була подана відповідачем у електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису через засоби телекомунікаційного зв`язку з метою спрощення надходження податкової звітності(а.с.26-28).

Так, з матеріалів справи вбачається, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість утворився внаслідок несплати ПП «Фірма «Монтажбуд» узгодженого грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у наступних податкових повідомленнях-рішеннях:

- форми «Ш» від 25.10.2013р. №0000092204, винесеному на підставі акту камеральної перевірки даних від 05.09.2013 року №2122.4-31312907, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за червень 2013 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00грн., які були зменшені внаслідок часткової сплати та складають 780,36грн. Означене податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку, проте поштове відправлення, яким воно надсилалося, повернулося на адресу контролюючого органу у зв'язку із закінченням терміну зберігання 10.11.2013р. (а.с.21-24);

- форми «Ш» від 14.01.2014р. №0000012204, винесеному на підставі акту камеральної перевірки даних від 19.12.2013 року №152/22.4-31312907, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за вересень 2013 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00грн. Означене податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 14.01.2014р.(а.с.26-27);

- форми «Ш» від 14.01.2014р. №0000022204, винесеному на підставі акту камеральної перевірки даних від 19.12.2013 року №152/22.4-31312907, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2013 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00грн. Означене податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 14.01.2014р. (а.с.28-29);

- форми «Ш» від 03.09.2014р. №0003091501, винесеному на підставі акту камеральної перевірки даних від 29.07.2014 року №86/04-10-15-01-21-31312907, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за період з грудня 2013 року по травень 2014 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 6120,00грн. Означене податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку, проте поштове відправлення, яким воно надсилалося, повернулося на адресу контролюючого органу у зв'язку із закінченням терміну зберігання 10.10.2014р. (а.с.32-34);

- форми «Ш» від 03.10.2014р. №0003491501, винесеному на підставі акту камеральної перевірки даних від 01.08.2014 року №113/04-10-15-01-21-31312907, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за період з квітня по серпень 2013 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 360,71грн. Означене податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 07.11.2014р. (а.с.36-37,42);

- форми «Ш» від 03.10.2014р. №0003481501, винесеному на підставі акту камеральної перевірки даних від 01.08.2014 року №113/04-10-15-01-21-31312907, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за період з квітня по серпень 2013 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 3687,02грн. Означене податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 07.11.2014р. (а.с.36-37,42).

Згідно абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, вищевказані податкові повідомлення-рішення у розумінні приписів абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України вважається врученим.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В порушення наведених приписів закону, відповідачем нараховані згідно вищевказаних податкових повідомлень-рішень грошові зобов'язання сплачені не були, через що у останнього утворився податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму означених штрафних санкцій - 12988,09грн.

Крім того, відповідачем були подані до Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

-№9079620987 від 11.12.2013 року, в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з цього податку, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2013 року у сумі 503,00грн., з граничним терміном сплати 30.12.2013 року(а.с.43-44);

-№1400016430від 20.10.2014 року, в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з цього податку, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2014 року у сумі 1667,00грн., з граничним терміном сплати 30.10.2014 року(а.с.43-44).

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Таким чином, відповідачем було самостійно задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість, які є узгодженими в розумінні приписів п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв'язку із несплатою ПП «Фірма «Монтажбуд» у встановлені законом строки самостійно задекларованих грошових зобов'язань з податку на додану вартість, у останнього утворився податковий борг на загальну суму 2170,00грн., який, з урахуванням наявного податкового боргу, що виник через несплату нарахованих згідно вищевказаних податкових повідомлень-рішень штрафних санкцій у розмірі 12988,09грн., становить 15158,09грн.

Разом з тим, відповідно до приписів ст.129 Податкового кодексу України, якою передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом, Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області нарахована пеня на суму податкового боргу відповідача у загальному розмірі 1695,24грн.

Отже, податковий борг ПП «Фірма «Монтажбуд» з податку на додану вартість становить 16853,33грн. (1695,24грн. + 15158,09грн.)

Також відповідачем була подана до Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкова декларація з податку на прибуток приватних підприємств №31827 від 07.11.2012 року, в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з цього податку, що підлягає сплаті до бюджету за 3 квартали 2012 року у сумі 2467,00грн., з граничним терміном сплати 19.11.2012 року(а.с.19-20).

У зв'язку із несплатою узгодженої суми цього грошового зобов'язання у ПП «Фірма «Монтажбуд» виник податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2467,00 грн., який був зменшений за рахунок переплати у сумі 01,72грн. та склав 2465,28грн.

Отже, податковий борг ПП «Фірма «Монтажбуд» з податку на прибуток приватних підприємств становить 2465,28 грн.

Крім того, ПП «Фірма «Монтажбуд» був поданий до Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області розрахунок сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - юридичною особою від 19.01.2012 року за IV квартал 2011 року, яким самостійно задекларовано суму грошового зобов'язання з цього податку у розмірі 30500,00грн. з граничним терміном сплати до 30.01.2014р.(а.с.47).

Таким чином, позивачем було самостійно задекларовано грошові зобов'язання з єдиного податку юридичної особи у сумі 30500,00грн., які є узгодженими в розумінні приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України.

У зв'язку із несплатою узгодженої суми цього грошового зобов'язання у ПП «Фірма «Монтажбуд» виник податковий борг у розмірі 30500,00грн., який було зменшено за рахунок часткової сплати у сумі 23352,04грн., після чого він склав 7147,96грн.

При цьому, з урахуванням приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, позивачем було нараховану пеню на суму податкового боргу відповідача у сумі 722,21грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена камеральна перевірка податкової звітності з єдиного податку з юридичних осіб, за результатами якої складено акт №129/04-10-15-02-31312907 від 09.07.2014 року, яким зафіксовано допущення ПП «Фірма «Монтажбуд» порушення приписів п.57.1 ст.57 ПК України, а саме відповідачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб (а.с.49).

Відповідно до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З урахуванням висновку означеного акту перевірки та вказаної вище норми Податкового кодексу України, контролюючим органом були застосовані до відповідача штрафні санкції на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 02.09.2014 року №0003061502 у сумі 880,79грн.(а.с.53).

З огляду на наведене, податковий борг відповідача з єдиного податку юридичних осіб склав 8750,96грн. (880,79грн. + 7147,96грн.).

Отже, загальна сума податкового боргу ПП «Фірма «Монтажбуд» з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств та з єдиного податку з юридичних осіб складає 28069,57грн. (16853,33 грн.+2465,28 грн.+8750,96грн.).

Означена сума податкового боргу відповідача підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи, та є узгодженою.

Враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідача є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, як наслідок ця сума є податковим боргом у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була виставлена податкова вимога форми «Ю» №64 від 17.01.2012р. про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу у сумі 150,50грн., яка була отримана особисто директором ПП «Фірма «Монтажбуд» - Носулько 19.01.2012 року(а.с.54).

При цьому пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки наявний податковий борг відповідача після виставлення йому податкової вимоги форми «Ю» №64 від 17.01.2012р. погашений не був нова податкова вимога додатково не надсилалась.

Судом встановлено, що у позовній заяві, що розглядається, Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вимоги щодо стягнення з відповідача в рахунок погашення його податкового боргу коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, а також про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не заявляються.

Вимоги у цій справі стосуються лише накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків - відповідача, що знаходять в банку, та заявлені контролюючим органом відповідно до права контролюючого органу, передбаченого п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, оскільки, згідно відомостей, наданих листом ЦНП, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування міст Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, Павлоградського, Юр`ївського та Петропавлівського районів, підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 11.06.2014 року №392, інформаційної довідки та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданої Реєстраційною службою Павлоградського міськрайонного управління юстиції від 14.10.2014 року, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 27.10.2014 року №07.2/13-26/6001, а також довідки Відділу Держземагенства у м.Павлограді Дніпропетровської області від 17.10.2014 року №2609/01-16, за ПП «Фірма «Монтажбуд» сільськогосподарська техніка, речові права на нерухоме майно, автотранспортні засоби та земельні ділянки не зареєстровані (а.с.72-77).

Крім того судом встановлено, що інкасові доручення контролюючого органу про стягнення коштів з розрахункових рахунків цього підприємства в рахунок погашення податкових боргів, стягнення яких здійснювалося на підставі судових рішень, що набрали законної сили, були повернуті банківськими установами через неможливість виконання у зв'язку із відсутністю коштів (а.с.55-71).

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.п.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підпунктом 94.4. ст.94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п.п. 94.6.2 п. 94.6. ст.94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом у розумінні п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України.

Крім того, п.п.10.1-10.3, 10.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004р. визначено, що виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Разом з тим, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Означені види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Так, приписи статті 94 Податкового кодексу України регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, при чому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

При цьому, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст.94 цього Кодексу, також визначені п.п.20.1.33пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, а саме означена норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п.п.20.1.33 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

З огляду на викладене приписи п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України є обов'язковими до виконання, зміст є самостійним, чітким і зрозумілим. Крім того, норми п.п.20.1.33 п.20.1 ст. 20 та п.94.2 ст.94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому за умови відсутності майна, достатнього для погашення податкового боргу.

Зважаючи на наведене, а також з урахуванням доведеності наявності у відповідача непогашеного податкового боргу та відсутності майна, яке може бути джерелом погашення такого податкового боргу, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає задоволенню в частині щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банках та належать Приватному підприємству «Фірма «Монтажбуд», саме у межах суми податкового боргу відповідача у розмірі 28069,57грн., а не взагалі як просив позивач.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Фірма «Монтажбуд» про накладення арешту на кошти платника податків - задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банках та належать Приватному підприємству «Фірма «Монтажбуд» (код ЄДРПОУ 31312907), у межах суми податкового боргу з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств та з єдиного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 28069,57грн. (двадцять вісім тисяч шістдесят дев`ять гривен п`ятдесят сім копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова