Рішення
від 12.01.2015 по справі 910/25042/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25042/14 12.01.15 За позовом Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Промтехзбут"

про стягнення 9068,02 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Гайдамеченко Т. М. - представник за довіреністю б/№ від 01.12.2014р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Промтехзбут" заборгованості за Типовим договором оренди № 10/11 від 01.03.2011 в розмірі 9 068,02 грн., в тому числі 7927,25 грн. основного боргу, 962,33 грн. пені, 178,44 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування об'єктом оренди згідно умов Типового договору оренди № 10/11 нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій та підприємств від 01.03.2011.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 7927,25 грн. основного боргу, 962,33 грн. пені, 178,44 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 порушено провадження по справі № 910/25042/14, розгляд справи призначено на 08.12.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2014 розгляд справи відкладено до 12.01.2015 у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23Б, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 05.12.2014 та вказано в позові.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.01.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 року між Інститутом проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є.Пухова НАН України (далі по тексту - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Промтехзбуд" (далі по тексту - орендар, відповідач) було укладено Типовий договір оренди № 10/11 нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій та підприємств (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2011 року, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно площею 8,5 кв.м, розміщене за адресою: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 15, на 2 поверсі адміністративної будівлі кімн. 214а, що перебуває на балансі ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 31.12.2010 року і становить станом на 01.12.2011 року 37868,98 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акту приймання-передачі майна.

Згідно з п. 3.1 Договору оренди, в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2011 року, орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - на листопад 2011 року 61,99 грн. за 1 кв.м., а за всю орендовану площу 526,92 грн. та ПДВ 105,38 грн., а всього 632,30 грн. Крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю по розрахункам Орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю; витрати на утримання прилеглої території; інші витрати.

Орендна плата перераховується Орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

На виконання умов Договору 01.03.2011 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення площею 8,5 кв.м., розміщене за адресою: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 15, на 2 поверсі адміністративної будівлі кімн. 214а, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.03.2011 р.

Згідно з п.п. 3.6, 3.7 Договору оренди, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

Пунктом 3.11 Договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендарю плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, Балансоутримувачу.

Умовами Договору оренди передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі за цим Договором (п. 5.1.4. Договору).

Пунктом 10.1 Договору оренди встановлено строк дії договору з 01.03.2011 року по 31.12.2012 року.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди № 10/11 від 01.03.2011 року строк договору продовжено до 31.12.2012 року.

Чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.6 Договору).

Згідно з п. 10.10 Договору оренди, майна вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на Орендаря.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі нерухомого майна від 14.10.2014 року відповідач повернув позивачу орендоване приміщення.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з квітня 2012 року по грудень 2012 року виникла заборгованість по орендній платі з урахуванням відшкодувань комунальних платежів за період з 23.12.2011 року по 31.12.2012 року, податку на землю за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, витрат на утримання будинку та прилеглої території з 23.12.2011 року по 31.12.2012 року в розмірі 7927,25 грн. За порушення строків сплати орендної плати та інших платежів позивач також нарахував та просить стягнути з відповідача 962,33 грн. пені та 178,44 грн. штрафу згідно з п.п. 3.6, 3.7 договору оренди.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Договір є договором оренди державного майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі майна від 01.03.2011 р.) підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за Договором у період з березня 2011 року по грудень 2012 року. За цей період позивачем нараховувалась орендна плата та інші платежі (експлуатаційні витрати, комунальні послуги та відшкодування податку за землю).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату та інші платежі щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідач частково сплатив орендну плату та інші платежі (експлуатаційні витрати, комунальні послуги та відшкодування податку за землю), що підтверджується довідками-розрахунками заборгованості та актами звірки взаємних розрахунків.

За таких обставин, заборгованість відповідача з орендної плати та інших платежів (експлуатаційні витрати, комунальні послуги та відшкодування податку за землю) за період з квітня 2012 року по грудень 2012 року становить 7927,33 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 7927,25 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7927,25 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення судом в повному обсязі.

Позивач за прострочення строків сплати орендних платежів, керуючись пунктами 3.6, 3.7 Договору оренди, нарахував та просить стягнути з відповідача 962,33 грн. пені, нарахованої за період з 20.03.2011 року та 31.12.2012 року та 178,44 грн. штрафу, нарахованого з 20.03.2011 року по 31.12.2012 року.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 3.6, 3.7 Договору оренди передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки, позивач при нарахуванні пені не вірно визначив дату виникнення права на нарахування пені, не врахував вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, а при нарахуванні штрафу не врахував, що штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, за розрахунком суду, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 736,31 грн. в межах шестимісячного періоду нарахування (по кожному простроченому платежу окремо), а штраф у розмірі 158,54 грн. у зв'язку з чим позовні вимоги Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Промтехзбут" в частині стягнення пені в розмірі 962,33 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 736,31 грн., а вимоги в частині штрафу в розмірі 178,44 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 158,54 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Промтехзбут" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23Б, код ЄДРПОУ 32424627) на користь Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова Національної академії наук України (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 15, код ЄДРПОУ 05516949) 7927 (сім тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 25 коп. основного боргу, 736 (сімсот тридцять шість) грн. 31 коп. пені, 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 54 коп. штрафу та 1777 (одну тисячу сімсот сімдесят сім) грн. 45 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.01.2015 р.

Суддя О.А.Грєхова

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення12.01.2015
Оприлюднено15.01.2015
Номер документу42293574
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/25042/14

Ухвала від 08.12.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Грєхова О.А.

Рішення від 12.01.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Грєхова О.А.

Ухвала від 13.11.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Грєхова О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні