Ухвала

від 18.12.2014 по справі 804/4389/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 рокусправа № 804/4389/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року

у справі № 804/4389/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКІМ»

до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «АКІМ» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 жовтня 2013 року № 0004472202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 80574,00 грн. та № 0004462202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 70078,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі наказу від 30 липня 2013 року № 109, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, з урахуванням матеріалів перевірок, отриманих від інших державних податкових інспекцій, проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АКІМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з приватним підприємством «СВОРОГ» за листопад 2012 року, з товариством з обмеженою відповідальністю «Корпоративні системи безпеки «СПЕКТР» за періоди жовтень, листопад 2011 року, березень, квітень, травень 2012 року, з товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУДКОМПЛЕКТ ТМ» за періоди грудень 2011 року, квітень, травень 2012 року, з товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС БІЗНЕС ЛАЙН» за період серпень - листопад 2012 року, за результатами якої складено акт від 26 вересня 2013 року № 508/04-61-22-2/24612305.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, занижено доходи від придбання товару, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток за 2011 рік у сумі 3897,69 грн., за 2012 рік - 2912,12 грн.; підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, статей 138, 140, 142, 143 Податкового кодексу України, а саме неправомірно включено до складу витрат, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування витрати на придбання товару та послуг від контрагентів, що призвело до заниження податку на прибуток за 2011 рік на суму 3455,08 грн., за 2012 рік - 45901,50 грн.; статей 185, 188, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість на суму у 2011 році - 3004,42 грн., у 2012 році - 43715,72 грн.

При цьому, позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках Актів перевірок приватного підприємства «СВОРОГ», товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративні системи безпеки «СПЕКТР», товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУДКОМПЛЕКТ ТМ» та товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС БІЗНЕС ЛАЙН».

На підставі акту перевірки від 26 вересня 2013 року державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 14 жовтня 2013 року № 0004472202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 80574,00 грн., в тому числі 56167,00 грн. за основним платежем та 24407,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0004462202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 70078,50 грн., в тому числі 46719,00 грн. за основним платежем та 23359,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 14 жовтня 2013 року № 0004472202 та № 0004462202 залишено без змін.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «АКІМ» та приватним підприємством «СВОРОГ» укладено договір від 01 жовтня 2012 року № 5А, за умовами якого контрагентом виконано ряд дій щодо пошуку та вибору Орендодавця техніки, а саме: кранів та інших механізмів. Виконання умов договору підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними. Оплата проведена у безготівковій формі, що підтверджується відповідними банківськими документами.

Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Корпоративні системи безпеки «СПЕКТР» укладено договори від 20 жовтня 2011 року № КСБ-Л 1307, від 30 листопада 2011 року № Л 1485, від 22 березня 2012 року № Л 310; від 16 травня 2012 року № Л 611, від 22 травня 2012 року № Л 629, за умовами яких позивач отримав послуги з навчання працівників за програмою «Пожежно-технічний мінімум». Виконання умов договорів підтверджується актами виконаних послуг, податковими накладними. Розрахунки за надані послуги здійснені у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Також, товариством з обмеженою відповідальністю «АКІМ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС БІЗНЕС ЛАЙН» укладено договір від 31 липня 2012 року № 4А/12, за умовами якого контрагентом здійснено ряд дій щодо пошуку та вибору Орендодавця техніки, а саме: кранів та інших механізмів. Виконання умов договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними. Оплата проведена у безготівковій формі, що підтверджується відповідними банківськими документами.

Крім того встановлено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУДКОМПЛЕКТ ТМ» існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.

Так, товариством з обмеженою відповідальністю «АКІМ» придбано товари (відводи, переходи, фланці), що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними. Перевезення товару здійснювалось транспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними. Розрахунки між здійснені в повному обсязі на банківський рахунок контрагента, заборгованість відсутня.

Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

При цьому, відповідно до вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Факт виконання вимог зазначених договорів та рух активів підтверджується первинними документами, зокрема, договорами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними, актами виконаних робіт, що відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що придбані у контрагентів послуги та товари використані позивачем у власній господарській діяльності для виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, законодавством встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «АКІМ» формувало свої витрати та податковий кредит у перевіряємому періоді на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій, у зв'язку з чим позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не доведено безтоварність господарських операцій позивача по придбанню товарів та наданню послуг з контрагентами, а також недійсність укладених правочинів, а тому твердження відповідача в даному випадку є лише його припущенням.

При цьому, посилання податкового органу на акти перевірок контрагентів позивача не доводять обґрунтованість висновків, викладених в акті від 26 вересня 2013 року № 508/04-61-22-2/24612305, оскільки вони не спростовують дійсність укладених товариством з обмеженою відповідальністю «АКІМ» з контрагентами правочинів щодо поставки товарів, надання послуг та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що в акті перевірки від 26 вересня 2013 року відсутні посилання на будь-які порушення у веденні податкового або бухгалтерського обліку товариством з обмеженою відповідальністю «АКІМ».

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «АКІМ».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим