Ухвала

від 04.12.2014 по справі п/811/1108/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2014 рокусправа № П/811/1108/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

третіх осіб: - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року

у справі № П/811/1108/14

за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Боківський»

до реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області

треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К», ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року сільськогосподарський виробничий кооператив «Боківський» звернувся у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К», ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 січня 2014 року № 10371771.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі або прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У письмових запереченнях представник сільськогосподарського виробничого кооперативу «Боківський» просить апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» залишити без задоволення, постанову без змін.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між сільськогосподарським виробничим кооперативом «Боківський» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди землі від 03 січня 2010 року № 59 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,49 га, яка належить їй на праві приватної власності, строком на 10 років.

29 листопада 2010 року зазначений договір зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Долинського районного відділу Кіровоградської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за № 041037000059.

Пунктами 37, 38, 39, 40 договору від 03 січня 2010 року № 59 встановлено умови припинення або розірвання даного договору, а саме дія Договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; в інших випадках встановлених законом. Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Також допускається розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку. При цьому, дострокове розірвання договору може здійснюватися за умови письмового попередження зацікавленої в цьому сторони не пізніше ніж за шість місяців. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов договору або його розірвання.

10 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки сількогосподарського призначення № 707 площею 6,49 га., кадастровий номер №3521984400:02:000:0707 строком на 10 років. Факт передачі земельної ділянки між сторонами посвідчується відповідними актами прийняття-передачі об'єкта оренди та межових знаків на зберігання.

28 січня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області Кравчиною Сергієм Миколайовичем, на підставі заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права), проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, розташованої на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, площею 6,49 га кадастровий номер №3521984400:02:000:0707, яка оформлена відповідним рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №10371771. Реєстрація проведена на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К».

Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Абзацом 3 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11 лютого 2010 року №1878-VІ визначено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що реєстрація договору оренди землі від 03 січня 2010 року № 59, укладеного між сільськогосподарським виробничим кооперативом «Боківський» та ОСОБА_1 проводилась територіальними органами Держкомзему відповідно до Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021.

Разом з тим, рішенням від 28 січня 2014 року № 10371771 державним реєстратором реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області проведено державну реєстрацію права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» щодо земельної ділянки, яка відповідно до договору від 03 січня 2010 року № 59 перебуває в оренді у сільськогосподарського виробничого кооперативу «Боківський», у зв'язку з чим оскаржуване рішення стосується прав, свобод та інтересів позивача - сільськогосподарського виробничого кооперативу «Боківський».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що суд в межах розгляду даної адміністративної справи не вправі надавати оцінку законності договору оренди земельної ділянки від 03 січня 2010 року № 59 та вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Долинським районним відділом Кіровоградської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», оскільки такі дії не є предметом оскарження у даній справі, а обставини щодо їх правомірності виходять за межі предмету доказування у справі.

Отже, право користування земельною ділянкою, зареєстроване за сільськогосподарським виробничим кооперативом «Боківський», було чинним на момент прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно з пунктом 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 33 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (чинного на час прийняття оскаржуваного рішення), для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).

Частинами 1, 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з пунктами 1, 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до пункту 8 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Таким чином, до проведення державної реєстрації права, державний реєстратор був зобов'язаний з'ясувати у відповідних органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання можливих, вже зареєстрованих, наявних прав на дану земельну ділянку.

Судом встановлено, що на час проведення реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 10 жовтня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К», державним реєстратором здійснено пошук інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного земельного кадастру. Разом з тим, державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області не запитував інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Обов'язок у витребуванні такої інформації зумовлений тим, що згідно пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор повинен відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Крім того, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року «Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами», з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що державний реєстратор реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області даних обов'язків не виконав, а тому прийняв рішення, за яким зареєстрував право оренди третьої особи на дану земельну ділянку, всупереч тому, що право на оренду позивача на дану земельну ділянку не припинилося.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що державний реєстратор, не перевіривши факт існування договірних відносин між сільськогосподарським виробничим кооперативом «Боківський» і ОСОБА_1 та реєстрації договору оренди від 03 січня 2010 року № 59, діяв необґрунтовано та в порушення приписів статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», прийнявши рішення про державну реєстрацію права оренди та їх обтяжень за новим орендарем, тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим