Постанова

від 27.03.2012 по справі 2а-0870/12257/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року (о 15 год. 05 хв.) Справа № 2а-0870/12257/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Тєтєрєвої К.О.

за участю представника позивача Ткач Д.М.

представника відповідача Черніковій В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетик - 21»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетик - 21» (далі - ТОВ «Енергетик - 21», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000412302 від 16.12.2011.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (далі ЦК України). Зокрема зазначає, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Рембудпостач-2008» за серпень 2011, за наслідками якої складено акт № 2541/2302/33700749 від 02.12.2011. За результатами акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення № 0000412302 від 16.12.2011, яким ТОВ «Енергетик - 21» було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37803,75 грн. Позивач вважає, що дії відповідача по визнанню нікчемними правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Рембудпостач-2008» та стосовно коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податкового кредиту з податку на додану вартість, валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств, є протиправними та ґрунтуються на неправомірних висновках та порушеннях, зроблених при проведенні податкової перевірки позивача. Вказує, що відповідачем не було додержано вимог діючого законодавства при проведенні документальної невиїзної перевірки позивача, а при оформленні її результатів не було дотримано вимог податкового та цивільного законодавства, висновки акту перевірки містять необґрунтовані висновки, базуються на припущеннях і не підтверджуються жодними доказами та даними господарської діяльності позивача та зроблені посадовими особами відповідача з перевищенням власних повноважень. Зазначає, що надані на перевірку документи відповідно до чинного законодавства є достатніми для підтвердження дійсності та реальності господарських операцій позивача. У зв'язку з вищевикладеним, просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000412302 від 16.12.2011.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у наданих запереченнях (вх. № 3370 від 26.01.2012). Зокрема, зазначає, що в ході перевірки не підтверджено фактичне здійснення поставки товару з боку ТОВ «Рембудпостач-2008» у серпні 2011, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Енергетик - 21» та підприємством-постачальником здійснено без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини, відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Вказує, що позивач на порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України за серпень 2011 завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Рембудпостач-2008» на суму 63243,00 грн. Зазначає, що ТОВ «Енергетик - 21» в результаті отримання документів (накладних, податкових накладних), які не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів від ТОВ «Рембудпостач-2008» в серпні 2011, здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Таким чином, перевіркою ТОВ «Енергетик - 21» встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України. З урахуванням вищевикладеного, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 № 0000412302 законним та обґрунтованим. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Енергетик - 21» в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Енергетик - 21» (ідентифікаційний код 33700749) є юридичною особою, яка зареєстрована 08.08.2005 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 200132 та довідкою № 15/3310 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, які свідчать про можливе порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні господарських операцій за серпень 2011 з постачальником ТОВ «Рембудпостач-2008».

Відповідачем направлено на адресу позивача запит про надання письмових пояснень та їх документальних підтверджень від 14.10.2011 № 9174/10/23-217 з питань придбання товарів (послуг) у ТОВ «Рембудпостач-2008» у серпні 2011 та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо). Пояснення та документальні підтвердження (копії документів), які необхідно було надати позивачу, містяться в зазначеному запиті. Також ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя просило надати пояснення та документальне підтвердження використання придбаних у ТОВ «Рембудпостач-2008» у серпні 2011 товарів (послуг) в оподаткованих операціях ТОВ «Енергетик - 21» у межах господарської діяльності.

Супровідним листом від 05.12.2011 № 32 на адресу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ТОВ «Енергетик - 21» були надані копії документів, що підтверджують придбання товарів у ТОВ «Рембудпостач-2008» в серпні 2011, а саме видаткові накладні, податкові накладні, довіреності, банківські виписки (всього 64 арк.).

Матеріалами справи встановлено, що на підставі службового посвідчення серія НОМЕР_1 від 20.06.2011, виданого ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, Мащенко Ольгою Анатоліївною, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, інспектором податкової служби II рангу, на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.1 ст. 79 ПК України, та відповідно до наказу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 17.11.2011 № 1943, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Енергетик - 21» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Рембудпостач-2008» за серпень 2011.

За результатами перевірки відповідачем складений Акт від 02.12.2011 № 2541/2302/33700749 (далі - Акт). Згідно Акту перевіркою встановлено порушення:

1. пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за серпень 2011 на суму 30243,00 грн.

2. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищені податкові зобов'язання на суму ПДВ 33000,00 грн. по взаємовідносинах з суб'єктами господарювання - покупцями товару (в частині придбання даних товарів).

3. п. 135.1, 135.2 ст. 135, ст. 137, пп. 138.1.1, пп. 138.1.4, пп. 138.1.9 п. 138.1 ст. 138 ПК України, в результаті чого завищені Доходи та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (в частині придбання товарів у ТОВ «Рембудпостач-2008») за II-III квартали 2011 на суму 165000,00 грн.

На підставі Акта та виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 № 0000412302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 37803,75 грн., в тому числі за основним платежем 30243,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7560,75 грн.

Судом встановлено, що на поставку товару постачальником ТОВ «Рембудпостач-2008» було виписано на адресу покупця ТОВ «Енергетик - 21» наступні документи, а саме:

- рахунок-фактура № СФ-0108-6 від 01.08.2011, видаткову накладну № РН-0108-3 від 01.08.2011, податкову накладну № 3 від 01.08.2011 на суму 16070,59 грн., в т.ч. ПДВ 2678,43 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-0108-7 від 01.08.2011, видаткову накладну № РН-0108-4 від 01.08.2011, податкову накладну № 4 від 01.08.2011 на суму10708,93 грн., в т.ч. ПДВ 1784,82 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-0308-1 від 03.08.2011, видаткову накладну № РН-0308-1 від 03.08.2011, податкову накладну № 9 від 03.08.2011 на суму 20262,89 грн., в т.ч. ПДВ 3377,15 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-0408-2 від 04.08.2011, видаткову накладну № РН-0408-2 від 04.08.2011, податкову накладну № 12 від 04.08.2011 на суму 25518,82 грн., в т.ч. ПДВ 4253,14 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-1108-1 від 11.08.2011, видаткову накладну № РН-1108-1 від 11.08.2011, податкову накладну № 20 від 11.08.2011 на суму 39298,81 грн., в т.ч. ПДВ 6549,80 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-1108-2 від 11.08.2011, видаткову накладну № РН-1108-2 від 11.08.2011, податкову накладну № 21 від 11.08.2011 на суму 41310,00 грн., в т.ч. ПДВ 6885,00 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-1708-1 від 17.08.2011, видаткову накладну № РН-1708-1 від 17.08.2011, податкову накладну № 36 від 17.08.2011 на суму 34263,00 грн., в т.ч. ПДВ 5710,50 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-1808-1 від 18.08.2011, видаткову накладну № РН-1808-1 від 18.08.2011, податкову накладну № 41 від 18.08.2011 на суму 20766,00 грн., в т.ч. ПДВ 3461,00 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-2308-3 від 23.08.2011, видаткову накладну № РН-2308-1 від 23.08.2011, податкову накладну № 49 від 23.08.2011 на суму 18704,30 грн., в т.ч. ПДВ 3117,38 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-2408-1 від 24.08.2011, видаткову накладну № РН-2408-1 від 24.08.2011, податкову накладну № 52 від 24.08.2011 на суму 35721,00 грн., в т.ч. ПДВ 5953,50 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-2508-2 від 25.08.2011, видаткову накладну № РН-2508-1 від 25.08.2011, податкову накладну № 54 від 25.08.2011 на суму 39679,75 грн., в т.ч. ПДВ 6613,29 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-2908-1 від 29.08.2011, видаткову накладну № РН-2908-1 від 29.08.2011, податкову накладну № 57 від 29.08.2011 на суму 9923,28 грн., в т.ч. ПДВ 1653,88 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-3008-1 від 30.08.2011, видаткову накладну № РН-3008-1 від 30.08.2011, податкову накладну № 64 від 30.08.2011 на суму 25920,00 грн., в т.ч. ПДВ 4320,00 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-3108-2 від 31.08.2011, видаткову накладну № РН-3108-2 від 31.08.2011, податкову накладну № 75 від 31.08.2011 на суму 41310,00 грн., в т.ч. ПДВ 6885,00 грн.

Згідно вищезазначених документів позивачем придбано товару на загальну суму 379457,40 грн., в т.ч. ПДВ 63242,89 грн. Розрахунки проводились у безготівковій формі. У розрахунок за товари сплачено 840000,00 грн., в т.ч. ПДВ 140000,00 грн. згідно банківської виписки від 30.09.2011.

З листів ТОВ «Рембудпостач-2008» від 25.10.2011 № 2510-1, № 2510-2, від 17.11.2011 № 1711-1, від 05.12.2011 № 0512-2 вбачається, що на адресу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя підприємством були надані первинні документи на придбання та перевезення ТОВ «Рембудпостач-2008» товарів, які підприємство в подальшому поставило позивачу, а також були надані пояснення про наявність у штаті ТОВ «Рембудпостач-2008» працівників та орендованих автомобілів.

На спростування твердження відповідача про безтоварність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Рембудпостач-2008», в матеріалах справи міститься акт інвентаризації від 31.08.2011, який підтверджує наявність на складі позивача частини поставлених ТОВ «Рембудпостач-2008» товарно-матеріальних цінностей.

ТОВ «Енергетик - 21» відповідно до договору від 10.01.2011 № 02 орендує нерухоме майно, а саме контрольно-пропускний пункт (площа 78,8 кв.м.), гараж на 5 автомобілів, ремонтно-технічну майстерню (площа 745,5 кв.м.), складські приміщення (площа 545 кв.м.) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зійська, 6 та частину нежитлового приміщення (площа 98,1 кв.м.) за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45.

На підтвердження реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ «Енергетик - 21» та ТОВ «Рембудпостач-2008», в матеріалах справи містяться також пояснення кладовщика ТОВ «Енергетик - 21» ОСОБА_5, водія-експедитора ТОВ «Енергетик - 21» ОСОБА_6, водія ТОВ «Рембудпостач-2008» ОСОБА_7 стосовно відомих їм обставин постачання товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Рембудпостач-2008» на адресу ТОВ «Енергетик - 21» та подальшої їх реалізації контрагентам ТОВ «Енергетик - 21».

Із матеріалів справи вбачається, що товарно-матеріальні цінності, які придбавалися ТОВ «Енергетик - 21» у ТОВ «Рембудпостач-2008», в подальшому були реалізовані контрагентам позивача: ТОВ «Верховина», ТОВ ПХФ «Коло», ПП «Профіт 2004», КУП «Наш Дім» ДМР, ТОВ «Птахокомплекс Дніпровський», ДП Придніпровська залізниця Пасажирське вагонне депо Запоріжжя 1, ТОВ «Агропромислова компанія», КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 4», КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 13», ВАТ «Вільнянський маслозавод», ПАТ «Завод Запоріжавтоматика», КП «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал», ПП «Техком», ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат», ДП «Сантехкомплект», ТОВ «Запорізькі машинобудівні технології», ТОВ «Запорожстройторг», ПП «Інтеренерго», ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», що підтверджується відповідними документами, а саме рахунками-фактурами, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними, банківськими виписками про оплату товарів.

Оскільки ТОВ «Енергетик - 21» вважає, що податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 № 0000412302 прийняте ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі -Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту, а товарно-матеріальні цінності придбані з метою їх використання в господарській діяльності позивача, якою відповідно до статуту підприємства є торговельна діяльність. Податкові накладні, у яких відображена спірна сума ПДВ, відповідають вимогам чинного законодавства. Сумнівів щодо правильності їх оформлення та достовірності ні під час перевірки, ні під час розгляду адміністративної справи, у представника відповідача не виникало.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Щодо твердження відповідача про те, що правочини вчинені між позивачем та ТОВ «Рембудпостач-2008» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України. Такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочинів та визнання їх такими, що укладені без наміру настання правових наслідків. Твердження відповідача ґрунтуються виключно на фактах, що викладені в Акті перевірки, проте належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, суду надано не було, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням. Крім того, на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) контрагент мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагента позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентом.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Сама по собі несплата податку продавцем, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на права покупця. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем було сформовано податковий кредит у відповідності до приписів податкового законодавства, а висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форма «Р», прийняте Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя № 0000412302 від 16.12.2011.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетик - 21» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 378,03 (триста сімдесят вісім гривень три копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак