Рішення

від 08.01.2015 по справі 908/4932/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/121/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2015 Справа № 908/4932/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 6-В; поштова адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 5-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд ЛТД" (69068, м.Запоріжжя, вул. Деповська, 68)

про стягнення 91593,19 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Жукова Л.М., довіреність б/н від 10.04.2014р.;

від відповідача: не з'явився;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд ЛТД" про стягнення 91593,19 грн. заборгованості, в т.ч.: 78485,64 грн. основного боргу, 11498,19 грн. інфляційних втрат, 1609,36 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 512, 514, 525, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 197, 229 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що в супереч умовам договору та чинного законодавства, зобов'язання щодо поставки оплаченого товару відповідач не виконав. Порушення строків розрахунків визначених Договором за поставлений товар та неповернення відповідачем коштів є підставою для звернення за захистом своїх прав у судовому порядку. За доводами позивача, станом на дату подання позовної заяви до суду за відповідачем існує заборгованість за зазначеним Договором в розмірі 78485,64 грн. За доводами позивача, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді 3% річних та інфляційних збитків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.11.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4932/14, присвоєно справі номер провадження №30/121/14, розгляд якої призначено на 11.12.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

На підставі ст. 77 ГПК України, ухвалою суду від 11.12.2014 р. розгляд справи відкладався на 08.01.2015 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача.

За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви в повному обсязі та надав усні пояснення по суті спору.

Відповідач вимоги ухвал суду від 17.11.2014 р. та від 11.12.2014 р. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, представника у судове засідання не направив. По дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи на 08.01.2014 р. була направлена судом на адресу відповідача: 69068, м.Запоріжжя, вул. Деповська, буд. 68, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (витяг з ЄДР станом на 10.12.2014 р. наявний у матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 08.01.2015 р. справу розглянуто за наявними матеріалами в межах встановленого строку, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд ЛТД" (Покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (Постачальником) укладено договір поставки № 1138 (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити алкогольні та безалкогольні напої, в асортиментіі, партіями згідно накладних, на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість Продукції, що продається за цим Договором, вказуються в додатковій угоді (додатку/ специфікації до цього договору) або можуть узгоджуватися Сторонами при підписанні накладної (их) і вказуються в них.

Ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість Продукції, місце і термін поставки вважаються остаточно узгодженими сторонами цього Договору після підписання повноважними представниками Сторін (що мають довіреність на отримання/передачу товарно-матеріальних цінностей) накладної (их).

Відповідно до п. 2.2 Договору, продукція поставляється партіями. Партією продукції є продукція, зазначена в одній видаткові накладній (ТТН).

Постачання партій продукції здійснюється постачальником протягом 3 робочих днів з моменту узгодження сторонами усної заявки покупця. Заявка покупця є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.5 Договору).

Разом з продукцією постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: накладну/ТТН (із зазначенням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості продукції); податкову накладну; документи, що підтверджують якість продукції, що поставляється. Підписана сторонами накладна /ТТН свідчить, що постачальник передав дані документи покупцеві. (п.2.6 Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору, покупець оплачує вартість кожної партії поставленої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів у касу постачальника. Підстава для оплати продукції , отриманої покупцем за договором, є видаткова накладна, або ТТН Форма№1-ТН/алкогольні напої/, або цей Договір.

Грошові кошти, що надходять від покупця в оплату за отриману за Договором продукцію, зараховуються постачальником в рахунок погашення заборгованості покупця послідовно, починаючи з першої за датою видачі неоплаченої накладної/ТТН (п. 2.8 Договору).

Згідно із п. 2.9 Договору, покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту її передачі.

Моментом передачі партії продукції (датою поставки) і моментом переходу права власності на продукцію є дата фактичного отримання продукції, зазначена покупцем в підписаній сторонами видаткові накладній на дану продукцію. Уразі відсутності відмітки покупця на примірнику видаткової накладної постачальника про дату фактичного отримання продукції, датою поставки і моментом переходу права власності на продукцію вважається дата видачі видаткової накладної (п. 2.10 Договору).

За змістом пункту 4.1 Договору, у разі недотримання термінів оплати продукції, зазначених у п.п. 2.9 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості недоплаченої продукції за кожен день прострочення. У разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів, покупець, крім того, зобов'язаний виплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Відповідно до п. 7.1 Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 28.11.2014 року. Термін дії цього Договору автоматично продовжується на додаткові однорічні строки у разі, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення чергового терміну дії Договору, жодна із Сторін не повідомила іншу письмово про свій намір припинити подальшу співпрацю.

29.11.2013 р. сторонами до договору поставки №1138 від 29.11.2013 р. було укладено протокол розбіжностей.

Згідно матеріалів справи, на виконання укладеного між сторонами договору поставки № 1138 від 29.11.2013 р. в період часу з 30.11.2013 р. по 28.01.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" відповідно до видаткових накладних РН-42-037097 від 30.11.2013р., РН-42-037100 від 30.11.2013р., РН-42-038479 від 13.12.2013р., коригуючої накладної ВН-42-000778 від 13.12.2013р., видаткових накладних РН-42-039327 від 23.12.2013р., РН-42-040062 від 27.12.2013р., коригуючої накладної ВН-42-000831 від 27.12.2013р., видаткових накладних РН-42-040444 від 31.12.2013р., РН-42-000969 від 14.01.2014р., РН-42-000970 від 14.01.2014р., РН-42-000971 від 14.01.2014р., РН-42-002311 від 28.01.2014р., РН-42-002353 від 28.01.2014р., РН-42-002354 від 28.01.2014р., коригуючої накладної ВН-42-000059 від 28.01.2014р., здійснило поставку продукції Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд ЛТД" на загальну суму 80925,24 грн.

В порушення умов договору відповідачем поставлена продукція була сплачена частково та з порушенням строків оплати визначених договором, в результаті чого виникла заборгованість по даному договору в розмірі 78485,64 грн.

25.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (новий кредитор, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд ЛТД" (боржник, відповідач у справі) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) на користь нового кредитора, а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги і стає кредитором за договором №1138 від 29.11.2013 року, далі - Угода, в межах суми, що дорівнює 82985,64 грн. і є загальною заборгованістю Боржника за Угодою станом на момент укладення цього договору, далі - заборгованість (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. п. 2.2.1 Договору про відступлення права вимоги, загальна заборгованість Боржника за Угодою станом на момент укладення цього договору складає 82985,64 грн.

Пунктом 2.5 Договору, сторони домовились, що заміна сторони у зобов'язанні вважається такою, що відбулась, а право вимоги за Угодою вважається відступленим Первісним кредитором Новому кредитору з моменту укладення цього договору.

Відповідно до 7.1 Договору, Договір є укладеним та набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

01.07.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд ЛТД" оформлено акт звірки взаємних розрахунків, яким відповідач підтвердив наявність заборгованості за Договором поставки №1138 від 29.11.2013 р. у сумі 78485,64 грн.

04.07.2014 р. ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг" направлено на адресу "Альянс Трейд ЛТД" претензію щодо погашення основної суми боргу. Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд ЛТД" коштів в сумі 91593,19 грн., в тому числі: 78485,64 грн. основного боргу, інфляційних втрат в розмірі 11498,19 грн., 3% річних в розмірі 1609,36 грн., є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини між відповідачем та первісним кредитором ґрунтуються на договорі № 1138 від 29.11.2013 р., який за своєю правовою природою по суті є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання товару відповідачу, а обов'язком відповідача - прийняття товару і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з долучених до справи копій видаткових накладних, позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 80925,24 грн. Отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписом покупця на цих накладних (арк. справи 12 - 29).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з приписами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Умови здійснення поставки та оплати продукції між Сторонами, узгоджено в розділі 2 Договору.

Так, за змістом п. 2.9 Договору, покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту її передачі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання перед первісним кредитором щодо оплати товару, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором, яка станом на час подання позову складала 78485,64 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін вартості отриманого товару суд вважає доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Також, суд приймає до уваги, що згідно з підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2014 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 78485,64 грн.

Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Як вже зазначалося вище, згідно з укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд ЛТД" було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Первісним кредитором передано Новому кредитору право вимоги боргу до відповідача за Договором № 1138 від 29.11.2013 р. сумі 82985,64 грн.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень ст.512 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто неможливо передати право, яке ще не належить кредиторові. Порядок та форма заміни кредитора у зобов'язанні не залежать від згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).

Договір поставки № 1138 від 29.11.2013 р. будь-яких обмежень щодо передання прав та обов'язків за цим договором не містить.

Таким чином, новий кредитор - Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" у відповідності до ст. 512 ЦК України, в повному обсязі набув цивільних прав та обов'язків, як кредитор по відношенню до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд ЛТД".

Заборгованість відповідача перед первісним кредитором у розмірі 78485,64 грн. доведена матеріалами справи.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 78485,64 грн. заборгованості за договором і задовольняє їх в повному обсязі.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості отриманого товару, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1609,36 грн. - 3% річних та 11498,19 грн. - інфляційних збитків.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов до висновку, що вони є вірними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1609,36 грн. - 3% річних та 11498,19 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань первісним або новим кредитором.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 91593,19 грн. заборгованості, в т.ч.: 78485,64 грн. основного боргу, 11498,19 грн. інфляційних втрат, 1609,36 грн. - 3% річних, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд ЛТД" (м.Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Трейд ЛТД" (69068, м.Запоріжжя, вул. Деповська, 68, код ЄДРПОУ 36549579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 6-В; поштова адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 5-А; код ЄДРПОУ 38679874) 78485 (сімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 64 коп. основного боргу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 36 коп. - 3% річних, 11498 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 19 коп. інфляційних втрат та 1831 (одна тисяча вісімсот тридцять одна) грн. 86 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 13.01.2015 р.