Постанова

від 25.12.2014 по справі 808/8883/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року 14 год. 45 хв.Справа № 808/8883/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сацького Р.В.,

при секретарі судового засідання Ярошенко А.С.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор-Січ»

про: накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в установах банку

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор-Січ», в якій позивач просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в установах банку на суму 11972, 00 грн.

Сторони у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Судова повістка надсилались відповідачу на адресу наявну в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ст. 41 КАС України суд під час розгляду адміністративної справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Колор-Січ» (код ЄДРПОУ 32027809) зареєстроване 05.06.2002 в якості юридичної особи.

Станом на 22.10.2014 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом у розмірі 11 972, 00 грн. з податку на додану вартість, з яких 11 972, 00 грн. - штрафні санкції.

Вказана заборгованість виникла на підставі наступного.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість відповідача, за результатами яких складено Акт від 18.11.2013 № 418/153-120/32027809, Акт від 20.01.2014 № 43/153-120/32027809, Акт від 24.03.2014 № 234/153-120/32027809 та Акт від 09.09.2014 № 726/154-120/32027809. Перевірками встановлено порушення відповідачем вимог п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової звітності з податку на додану вартість. На підставі Актів винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 18.11.2013 №0002361500, від 20.01.2014 № 0000101500, від 24.03.2014 № 0000371500 та від 09.09.2014 № 0002261500, якими відповідачу донараховані штрафні санкції у розмірі 2 040, 00 грн., 2 040, 00 грн., З 060, 00 грн. та 5 100, 00 грн. відповідно.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення надіслані на юридичну адресу відповідача, проте повернуті податковому органу із відміткою поштового відділення зв'язку «за зазначеною адресою не проживає». У відповідності до приписів п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України ППР вважаються врученими належним чином. ППР підприємством не оскаржені, а отже вважаються узгодженими.

Таким чином, з урахуванням наявної переплати у розмірі 268, 00 грн., сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість складає 11 972, 00 грн.

Податковий орган вживав заходи щодо погашення податкового боргу, так відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, направлено податкову вимогу форми «Ю» від 14.01.2014 №29-11 на суму 1 772, 00 грн., яку повернуто засобами поштового зв'язку через неможливість вручення. Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вказана вимога вважається врученою належним чином.

Крім того, податковий орган зазначає наступне. Згідно довідки Центру № 3 ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 10.07.2014 № 10-ПВ 1221 за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

За інформацією, наданою Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, Відділом Держземагенства у Василівському районі Запорізької області. Відділом Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області, Відділом Держземагенства у Приморському районі Запорізької області, Відділом Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, Відділом Держземагенства у Якимівському районі Запорізької області, Відділом Держземагенства у м. Енергодарі Запорізької області, за підприємством земельні ділянки на праві власності чи користування не зареєстровані.

Відповідно до даних, наданих Реєстраційною службою Запорізької області, у Реєстрі прав власності на рухоме майно та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаної особи відомості відсутні.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2014 по справі №808/4515/14 задоволено вимоги адміністративного позову ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя про стягнення з рахунків платника податків ТОВ «Колор-Січ» у банках, обслуговуючих такого платника податків, суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3 812, 00 грн. На підставі зазначеної постанови податковою направлені до установ банків платіжні вимоги, які повернуті у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу відкликаною, крім того, наданою позивачем обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг повністю не погашений.

Згідно із ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби України звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Згідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими органами.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно пп. 89.1.1 п. 89.1, п. 89.2, п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності у день виникнення такого права.

Майно на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

З наведеної норми пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган повинен надати суду докази наявності у платника податків кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.

Таким чином, згідно вимог п. 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в даному випадку наявна сукупність обставин, що дають право позивачу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 17, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор-Січ» (код ЄДРПОУ 32027809), які знаходяться в установах банку на суму 11 972 (одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) 00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький