Ухвала

від 23.12.2014 по справі 872/12031/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2014 рокусправа № 804/6163/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОМ" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі № 804/6163/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОМ" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОМ" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача форми "Р" від 31 лютого 2013 року №0000182302 та №0000192302, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОМ" відмовлено.

Позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач вказує на те, що акт перевірки не містить даних про ліквідацію підприємств у періоді, що перевірявся, їх виключення з ЄДРПОУ, чи про те, що установчі документи, свідоцтво про реєстрацію їх як платників ПДВ та свідоцтво про державну реєстрацію були визнані недійсними.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Автопромресурс Н-09" за липень-вересень 2010р..

За результатами перевірки було складено акт №201/222/35269887 від 31.01.2013р., яким зафіксовано порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 11639,30грн. (у серпні 2010 року), а також порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток у 3 кварталі 2010 року на загальну суму 14549,00грн..

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що згідно постанови Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 05.08.2011р. засновника та директора ПП "Автопромресурс Н-09" - ОСОБА_1 визнано винним в організації мережі фіктивних підприємств, в тому числі і ПП "Автопромресурс Н-09", з метою формування податкового кредиту та конвертації грошових коштів, що свідчить про те, що ПП "Автопромресурс Н-09" ніколи не мало наміру здійснювати поставку товарів (робіт, послуг), а було створено лише для проведення незаконної діяльності з конвертації коштів шляхом проведення безтоварних операцій. Крім того згідно акту позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Автопромресурс Н-09" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 27.11.2009р. по 01.03.2011р., отриманого відповідачем від Новомосковської ОДПІ, у ПП "Автопромресурс Н-09" відсутні складські приміщення та виробничі потужності, а також всі необхідні умови для ведення господарської діяльності (а.с.35-40).

На підставі означеного акту перевірки відповідачем 13 лютого 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000192302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 14548,75грн., з яких за основним платежем - 11639,00грн. та за штрафними санкціями - 2909,75грн., а також податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000182302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 18186,25грн., з яких за основним платежем - 14549,00грн. та за штрафними санкціями - 3637,25грн..

Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з наступного.

Відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин по операціям позивача у 2010 році з контрагентом ПП "Автопромресурс Н-09", Закону №334/94-ВР, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону (п.3.1 ст.3 Закону №334/94-ВР).

Так, визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку, в межах якої здійснюється компенсація вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, також чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підставою для нарахування податкового кредиту згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі, якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, підтвердженням даних податкового обліку є лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, згідно наданих позивачем до перевірки документів, взаємовідносини між ним та ПП "Автопромресурс Н-09" відбувалися згідно рахунків на оплату від 29.06.2010р. №29/09-Б, від 15.07.2010р. №15/07-Б, від 03.08.2010р. №103/08-Б, від 09.08.2010р. №09/08-Б, в яких зазначено, що ПП "Автопромресурс Н-09" є постачальником робіт - друк на крої в асортименті, а ТОВ "ЕКО ПРОМ" - покупцем цих робіт.

Позивачем надано копію договору з ПП "Автопромресурс Н-09" від 01.06.2010р. №77-1А, на підставі якого виписувалися вказані рахунки, однак цей договір, як встановлено судом першої інстанції, до перевірки не надавався.

Щодо означених робіт були складені акти здачі-приймання робіт від 09.07.2010р., від 30.07.2010р., від 09.08.2010р. та від 30.08.2010р., в яких зазначено, що ПП "Автопромресурс Н-09", як постачальник, виконав роботи на загальну суму 69835,76грн..

На вказану вартість робіт ПП "Автопромресурс Н-09" було виписано податкові накладні від 09.07.2010р. №070971, від 23.07.2010р. №072371, від 30.07.2010р. №073071, від 09.08.2010р. №0809075, від 30.08.2010р. №0830085 та від 09.08.2010р. №080970.

Оплата за ці роботи була проведена у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 09.07.2010р. №27, від 23.07.2010р. №38, від 30.07.2010р. №49, від 10.08.2010р. №61, від 10.08.2010р. №62 та від 30.08.2010р. №79 у повному обсязі.

Як вбачається з постанови Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 05.08.2011р., ухваленій у кримінальній справі №1-301/11 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.1 ст.364, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що на початку 2005 року у нього виник злочинний умисел на здійснення незаконної діяльності по наданню фінансових послуг з переведення безготівкових грошових коштів в готівкові шляхом переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, у переведенні фінансових активів - грошових коштів, які належать підприємствам - замовникам незаконних послуг, в їх інтересах, з безготівкової форми в готівкові грошові кошти шляхом зарахування грошових коштів по безтоварним фінансово-господарським операціям на поточні банківські рахунки спеціально зареєстрованих для цієї діяльності юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та подальшого перерахунку цих грошових коштів по безтоварним фінансово-господарським операціям на поточні банківські рахунки інших підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб. Після цього - отриманні готівкових грошових коштів в банківських установах з поточних банківських рахунків по грошовим чекам і переданні представникам підприємств-замовників незаконних послуг, з відрахуванням певного відсотку від суми перерахованих в готівкові грошових коштів, яка і складала доход від проведеної діяльності. Операція, як у випадку зарахування, так і у випадку списання грошових коштів з поточних банківських рахунків підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності юридичних і фізичних осіб є безтоварними, тобто товари (роботи, послуги), в оплату яких згідно платіжних документів проводиться зарахування та списання грошових коштів по поточному рахунку, фактично не продаються (не виконуються, не надаються). З ціллю придання здійснюваним безтоварним операціям по перерахунку грошових коштів ознак господарської діяльності та документального підтвердження перерахування сум грошових коштів, складаються завідомо неправдиві офіційні первинні документи фінансового-господарської діяльності підконтрольного суб'єкта підприємницької діяльності (договори, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) та ін.), в яких містяться неправдиві відомості про не проведені у дійсності правочини з постачання товарів (робіт, послуг).

Також вказаною постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська встановлено, що у листопаді 2009 року ОСОБА_1 вирішив зареєструвати на своє ім'я два суб'єкта підприємницької діяльності шляхом створення юридичних осіб, організаційно-правова форма і назва яких - ПП "Агроспецтехніка Н09" та ПП "Автопромресурс Н-09". 24.11.2009р. ОСОБА_1 здійснив підписання та нотаріальне посвідчення рішень власника про створення цих підприємств, їх Статутів, після чого надава відомості та інші необхідні документи у виконавчий комітет Новомосковської міської ради. 27.11.2009р. на підставі наданих до виконавчого комітету Новомосковської міської ради документів проведена державна реєстрація юридичної особи ПП "Агроспецтехніка Н09", якому присвоєно код ЄДРПОУ 36699569 та ПП "Автопромресурс Н-09", якому присвоєно код ЄДРПОУ 36699553. В подальшому ОСОБА_1, як засновник та директор підприємств ПП "Агроспецтехніка Н09" та ПП "Автопромресурс Н-09", виконуючи відведену йому роль у вчинені злочину у складі організованої групи осіб, відкрив підприємствам поточні банківські рахунки, здійснив дії щодо постановки їх на облік в державній податковій інспекції та інших органах. Таким чином, ОСОБА_1, діючи повторно, спільно з членами організованої групи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, умислом яких також охоплювалося створення підприємств, здійснив фіктивне підприємництво у складі організованої групи осіб, а саме: створення суб'єктів господарської діяльності (юридичних осіб) ПП "Агроспецтехніка Н09" та ПП "Автопромресурс Н-09" з ціллю використання підприємств для прикриття незаконної діяльності. ОСОБА_1, який є організатором організованої групи осіб, розробив план вчинення злочину, підшукав спільників злочину та сформував склад організованої групи , в подальшому керував діями членів організованої групи, своїми умисними діями особисто та, охоплюючи своїм умислом всі дії інших членів організованої групи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, здійснив створення суб'єктів підприємницької діяльності ПП "Універсал-Н", ПП "Дніпротранс Д07", ПП "Сервістранс-Н-08", ПП "Агроспецтехніка Н09", ПП "Автопромресурс Н-09", ПП "Спецстанкострой", ПП "Променергокомплект-Н" та ПП "Регіонкомплектсервіс" з ціллю здійснення та прикриття незаконної діяльності з переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівкову та незаконному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вказаною постановою провадження у кримінальній справі було закрито у зв'язку із застосуванням до обвинуваченого положень Закону України «Про амністію», тобто за нереабілітуючими підставами. (а.с. 110-122 т. 1).

Зважаючи на наведене, вся діяльність ПП "Автопромресурс Н-09", з початку його заснування та до ухвалення вказаної постанови, в тому числі і протягом 2010 року, визнана судом як незаконна та така, що спрямована на здійснення та прикриття незаконної діяльності з переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівкову шляхом зарахування і списання грошових коштів з поточних банківських рахунків по безтоварними операціям із складенням завідомо неправдивих офіційних первинних документів фінансового-господарської діяльності (договорів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) та ін.), в яких містяться неправдиві відомості про непроведені у дійсності правочини з постачання товарів (робіт, послуг) та незаконному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість.

Оскільки порушення позивачем приписів податкового законодавства за вказаний вище період знайшло своє підтвердження, підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень відсутні.

Мотивація та доводи, наведені у апеляційній скарзі, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін .

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОМ" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі № 804/6163/13-а - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 06.01.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак