Ухвала

від 01.10.2013 по справі 9101/82459/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2013 рокусправа № 2а-0470/1343/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства ''Компанія Сперанца'' на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі № 2а-0470/1343/12 за адміністративним позовом Приватного підприємства ''Компанія Сперанца'' до Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2012 року ПП «Компанія Сперанца» ( далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення № Ю00672301, прийнятого Жовтоводською ОДПІ 26.12.2011.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Компанія Сперанца» до Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000672301 від 26.12.2011 - відмовлено.

Не погодившись з вищевказаною постановою позивач подав апеляційну скаргу мотивуючи її тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, з Акту № 138/23-21905768 від 07.12.2011 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Компанія Сперанца» код ЄДРПОУ 21905768 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011», у перевіреному періоді між ПП «Компанія Сперанца» (Замовник) та компанією CE 5EN5ING & INSPECTION TECHNOLOGIES GMBH (Виконавець) було укладено договір про надання послуг від 07.10.20 08року №30. Предметом договору є послуги з навчання персоналу Замовника; проведення навчання - на території Замовника; вартість послуг визначена в сумі 13200,00 євро. Згідно п.5.1. договору «Замовник здійснює 100% передплату за послуги, що надаються по дійсному договору, в сумі 13200,00євро».

Платіжним дорученням від 30.10.2008року №1283 ПП «Компанія Сперанца» перерахувало нерезиденту CE 5EN5ING & INSPECTION TECHNOLOGIES GMBH попередню оплату по договору № 30 від 07.10.2008 року у сумі 13200,00 євро, еквівалент в національній валюті - 97099,61грн. При цьому у бухгалтерському обліку за відповідний період зроблена бухгалтерська проводка Дт3712 Кт 312 у сумі 97099,61грн.

Також підприємство надало для перевірки акт про надання послуг з навчання від 12.12.2008 року на суму 13200 євро, у перерахунку в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг, тобто на 11.12.2008 року, сума отриманих послуг з навчання складала 127519грн. (13200 євро х 9,660533).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що наявність від'ємного значення суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1., не звільняє платника податку від обов'язку відображення суми ПДВ у податковій декларації за наслідками звітного періоду.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно вимог пп.7.3.6. п.7.3. ст.7. Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, «Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою».

Відповідно до п. 7.8.1 п. 7.8. ст. 7 вказаного Закону, податковим періодом є один календарний місяць.

Проте, при складанні Декларації з ПДВ за жовтень 2008 року ПП «Компанія Сперанца» не задекларувала в рядку 7 Б ПДВ у сумі 19419,61грн. (97099,61 х 20%) на послуги, отримані від нерезидента на митній території України, чим порушило пп.7.3.6. п.7.3. ст.7. Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про ПДВ» із змінами та доповненнями.

Крім цього, при складанні Декларації з ПДВ за грудень 2008 року ПП «Компанія Сперанца» не задекларувала в рядку 7 Б ПДВ у сумі 6084грн. (127519грн. - 97099,61) х 20%) нарахований на послуги, отримані від нерезидента на митній території України, чим порушило абз. 2 п.4.3. ст.4 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про ПДВ» із змінами та доповненнями.

В результаті встановлених порушень ПП «Компанія Сперанца» занижено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 25504грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2008 року - у сумі К 19420грн., за грудень 2008 року - у сумі 6084грн.

Факт не відображення у декларації з ПДВ за жовтень та грудень 2008 року податку у І вказаних розмірах позивачем не заперечується.

Згідно вимог абз.2 п.4.3 ст.4. Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями «Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно і законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні з валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг».

Цим пунктом визначена база оподаткування ПДВ при імпорті робіт (послуг). Тобто, податком на додану вартість обкладається фактична вартість послуг, яка визначається за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг на дату отримання таких робіт (послуг).

Згідно Акту перевірки № 138/23 21905768 від 07.12.2011 року вартість послуг станом на 11.12.2008року, склала 127519грн.

Отже обов'язок задекларувати податкові зобов'язання у вказані податкові періоди та у визначених вище розмірах встановлена вищенаведеними нормами Закону України «Про ПДВ».

Тобто податковим органом правомірно визначений обов'язок позивача задекларувати врядку 7 Декларації з ПДВ за жовтень 2008року податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 19420грн., а перерахунок зобов'язання з ПДВ у сумі 6084грн (127519грн. - 97099грн.)х20%) відобразити в рядку 7 Декларації з ПДВ за грудень 2008року.

Посилання позивача на наявність позитивного від'ємного значення у розмірі більшому за податкове зобов'язання, що, на його думку, свідчить про відсутність податкового зобов'язання, суд розцінює критично з огляду на вимоги пп.7.7.1., пп. 7.7.3., пп. 7.7.7. п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», згідно яких: (пп.7.7.1.) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

Суд першої інстанції правильно зробив висновок, що наявність від'ємного значення суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1., не звільняє платника податку від обов'язку відображення суми ПДВ у податковій декларації за наслідками звітного періоду.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що згідно роз'яснень ДПА України у листі від 7.10.2005 року №20667/7/16-1517-26 «Щодо визначення дати виникнення права на Податковий кредит при отриманні послуг від нерезидента», датою сплати податку до Бюджету вважається дата подання до податкової інспекції (адміністрації) податкової декларації з ПДВ, в якій сума податку на додану вартість за отримані від нерезидента послуги включена до податкових зобов'язань.

Що стосується строку визначення податковим органом податкового зобов'язання, суд зазначає, що грошове зобов'язання у даному випадку податковим органом визначене податковим органом за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки у листопаді 2011 року, тобто у строк 1095 днів до закінчення граничного строку подання декларації з ПДВ позивачем за жовтень 2008 року. Виходячи зі змісту ст. 86 Податкового кодексу України, визначення податкового зобов'язання податковим органом відбувається, в т.ч., за результатом перевірок (крім камеральних), та оформлюється у формі податкового повідомлення-рішення з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків. При цьому ст. 102 цього Кодексу визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначити (а не прийняти рішення про визначення) суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

Виходячи з викладеного, вбачається, що строк давності при самостійному визначенні податкового зобов'язання з ПДВ за результатами перевірки, оформленої актом № 138/23 21905768 від 07.12.2011, відповідачем не пропущений.

Таким чином, у даному випадку дотримання суб'єктом владних повноважень строку давності при прийнятті оскаржуваного рішення не впливає на його правомірність та може мати значення лише при вирішенні питання щодо примусового стягнення податкового боргу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 06.03.2012 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства ''Компанія Сперанца'' - залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов