Постанова

від 24.01.2013 по справі 9101/78624/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2013 рокусправа № 2а-14508/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Рязанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вібур» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року

у адміністративній справі № 2а-14508/09/0470 за позовом Приватного підприємства «Вібур» до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування рішень, -

В с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року відмовлено у задоволені позову ПП «Вібур» стосовно визнання протиправними та скасування винесених Криворізькою міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області податкових повідомлень-рішень від 05.10.2009 року за № 0000512340/0, № 0011051740/0, № 0000502340/0, якими ПП «Вібур» визначено суми податкових зобов'язань з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем з податку на прибуток приватних підприємства загальним розміром 170088,00 грн., за платежем з податку з доходів найманих працівників загальним розміром 21060,00 грн., за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) загальним розміром 42819,00 грн., та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000442303 від 05.10.2009 року, яким до ПП «Вібур» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 846855,70 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена позивачем по справі з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, не врахування фактичних обставин у справі, які мають суттєве значення для правильного вирішення виниклого у цій справі спору, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та невідповідності висновків суду дійсним обставинам у справі, у зв'язку з чим просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року та прийняти нову постанову про задоволеня заявлених у цій справі вимог позивача у повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована безпідставністю висновків суду першої інстанції у цій справі, який ґрунтується лише на твердженнях податкового органу про доведеність факту товарно-грошових відносин між ПП «Вібур» і ТОВ «Електрогаз», та на неналежних доказах, а саме, на ксерокопіях податкових накладних і квитанцій до прибуткових касових ордерів, які в дійсності ПП «Вібур» ніколи не складалися та не видавалися ТОВ «Електрогаз», та зміст яких суперечить дійсним обставинам, записам в реєстрі податкових накладних, наявним у позивача журналам прибуткових та видаткових накладних, і іншим бухгалтерським та податковим документам позивача. Акцентує увагу судової колегії на тому, що ПП «Вібур» та ТОВ «Електрогаз» заперечують будь-який зв'язок між собою, і будь-які господарські відносини між ними під час перевірки не були підтверджені бухгалтерським та податковим обліком ПП «Вібур».

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача та наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції, з прийняттям у справі нової постанови про задоволення вимог позивача у повному обсязі, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої та апеляційної інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що підставою для донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства оскаржуваним податковим рішенням-повідомленням від 05.10.2009 року за № 0000512340/0 (а.с.8), з податку з доходів найманих працівників оскаржуваним податковим рішенням-повідомленням від 05.10.2009 року за № 0011051740/0 (а.с.9), з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) оскаржуваним податковим рішенням-повідомленням від 05.10.2009 року № 0000502340/0 (а.с.10), та оскаржуваним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.10.2009 року № 0000442303 (а.с.11) - слугували висновки Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про порушення ПП «Вібур» вимог п.1.32 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 пп.5.3.1 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 пп.8.8.1 п.8.8 мт.8, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 р., пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1. п.8.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІV, та п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.4.4 пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 зі змінами та доповненнями, а також п.2.2, п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 року № 637 із змінами та доповненнями, що викладені в Акті перевірки № 001116/23-33416549 від 14.09.2009 року, складеного за результатами проведеної податковим органом у період з 27.07.2009 р. по 07.09.2009 р. планової виїзної документальної перевірки перевірки ПП «Вібур» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2009 р. (а.с.12-50).

За висновками Акту перевірки № 001116/23-33416549 від 14.09.2009 року (а.с.12-50), порушення позивачем вищезазначених норм податкового законодавства сталися внаслідок здійснення ПП «Вібур» господарських операцій з ТОВ «Електрогаз» за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2008 р. №0107/1 TP, за умовами якого ПП «Вібур» виступаючи в якості «експедитора», зобов'язався від свого імені та за рахунок «замовника» ТОВ «Електрогаз», забезпечити здійснення перевезення вантажів «замовника» автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському сполученні, в результаті виконання якого позивачем занизив валові доходи підприємства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009 р. у розмірі 141143 грн., та не відобразив господарські операції по зазначеному договору у реєстрах виданих податкових накладних за липень та серпень 2008 року і не включив до

податкових зобов'язань з ПДВ у Декларації за липень 2008р в сумі 13367 грн.і у Декларації за серпень 2008р. у сумі 14945 грн.

Підтвердженням зазначених вище порушень позивача, податковий орган вважає отримані з ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська (супровідний лист від 02.09.2009 р. №21809/7/17-124 та № 22650/9/23-206 від 11.09.2009p.) ксерокопії: договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2008 р. № 0107/1 TP (а.с.137-138); податкових накладних виписаних ПП «Вібур» на адресу TOB «Електрогаз» від 01.07.2008р. № 0795 на суму 66416,67 грн., та ПДВ 13283,33 грн. (а.с.136), і від 01.08.2008р. № 0895 на суму 74725,95 грн., та ПДВ 14945,19 грн. (а.с.136 оборот); та прибуткові касові ордера (а.с.139-141), згідно яких ПП «Вібур» одержано готівкові кошти від TOB «Електрогаз» (код ЄДРПОУ 32902445) в період липня-серпня 2008 року на загальну суму 169371,14 грн., які в порушення п.2.2, п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні не оприбутковані по касі підприємства, що тягне за собою відповідальність передбачену ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову ПП «Вібур» по цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач будучи проінформованим про проведення перевірки відповідно до плану-графіка та її початок у встановлений законодавством термін, у відповідь на письмову пропозицію податкового органу (листом від 03.09.2009р. № 6139/10/23-066) надати письмове пояснення та документальне, листом від 08.09.2009 р. № 219 повідомив про відсутність у нього взаємовідносини з TOB «Електрогаз». За вказаних обставин, суд першої інстанції визнав, що ПП «Вібур» не надавши в ході перевірки документи на підтвердження взаємовідносин з TOB «Електрогаз», тим самим приховав дану господарську операцію, тому використання відповідачем наданих ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська первинних документів ПП «Вібур», які мають всі необхідні реквізити ПП «Вібур», підписи та печатки позивача, є правомірним.

Зокрема, суд першої інстанції узяв до уваги, що за запитами Криворізької МДПІ (вих. № 6078/1023-066 від 01.09.2009 р. та № 6213/8/233 від 11.09.2009 року) про надання копій документів підтверджуючих взаємовідносини ПП «Вібур» та TOB «Електрогаз» за період липень, серпень 2008 р., ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська супровідними листами від 02.09.2009 р. №21809/7/17-124 та № 22650/9/23-206 від 11.09.2009 p. відповідачу передав ксерокопії первинних документів, які долучені відповідачем до матеріалів справи, а саме: укладеного між ПП «Вібур» та TOB «Електрогаз» договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2008 р. №0107/1 TP (а.с.137-138); податкових накладних, виписаних ПП «Вібур» на адресу TOB «Електрогаз» (а.с.136); та прибуткових касових ордерів (а.с.139-141), згідно яких ПП «Вібур» одержано готівкові кошти від TOB «Електрогаз». Саме зазначені ксерокопії первинних документів, суд першої інстанції визнав належними доказами у цій справі, оскільки вони містять всі необхідні реквізити ПП «Вібур», підписи і печатки позивача.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що на виконання умов договору з TOB «Електрогаз» про транспортно-експедиційне обслуговування № 0107/1TP від 01.07.2008 р., ПП «Вібур» виписав податкову накладну від 01.07.2008 р. № 0795 на суму 66416,67 грн., і ПДВ - 11283,33 грн., та податкову накладну від 01.08.2008 р. № 0895 на суму 74725,95 грн., і ПДВ 14945,19 грн., але не відобразив зазначені операції в реєстрах виданих податкових накладних за липень та серпень 2008 року, та не включив до податкових зобов'язань з ПДВ у Декларації за липень 2008р суму в розмірі - 13367 грн., та у Декларації за серпень 2008 р. суму в розмірі - 14945 грн., чим допустив порушення п.п. 4.1.1, п.4.1, ст.4, п.п.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 р., шляхом заниження валових доходів підприємства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2009 р. у розмірі 141143 грн. Неоприбуткування ПП «Вібур» одержаних готівкою коштів від ТОВ «Електрогаз» в сумі 169371,14 грн, суд першої інстанції визнав як порушення позивачем п.2.2, п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, яке тягне за собою відповідальність, передбачену ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 71 КАСУ, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 ч. 1 КАСУ).

Згідно з ч.1 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не приймає до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 4 ст.70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 89 КАСУ, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції перш за все не взяв до уваги, що при складанні Акту перевірки № 001116/23-33416549 від 14.09.2009 року «Про результати проведеної податковим органом у період з 27.07.2009 р. по 07.09.2009 р. планової виїзної документальної перевірки перевірки ПП «Вібур» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2009 р.» (а.с.12-50), на підставі якого прийнято спірні у цій справі податкові повідомлення-рішення від 05.10.2009 року за № 0000512340/0, № 0011051740/0, № 0000502340/0, та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000442303 від 05.10.2009 року, відповідач по справі грубо порушив вимоги пунктів 2.3.2 та 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України 10.08.2005 р. № 327 (чинного на час проведення перевірки позивача).

Так, Криворізька міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області допустила необґрунтовані не підтверджені документально припущення про порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 пп.5.3.1 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 пп.8.8.1 п.8.8 мт.8, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 р., пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1. п.8.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІV, та п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.4.4 пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 зі змінами та доповненнями, а також п.2.2, п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 року № 637 із змінами та доповненнями, які сталися внаслідок здійснення ПП «Вібур» господарських операцій з ТОВ «Електрогаз» за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2008 р. №0107/1 TP, та в результаті виконання якого позивачем було занижено валові доходи підприємства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009 р. у розмірі 141143 грн., і не відображено господарські операції по зазначеному договору у реєстрах виданих податкових накладних за липень та серпень 2008 року, і не включено до

податкових зобов'язань з ПДВ у Декларації за липень 2008р в сумі 13367 грн. і у Декларації за серпень 2008р. у сумі 14945 грн.

Під час апеляційного перегляду даної справи, судовою колегією встановлено, що усі оскаржувані у цій справі позивачем рішення податкового органу ґрунтуються на твердженнях перевіряючих про порушення позивачем ПП «Вібур» податкового законодавства, яке відображено в п.3.2.1, 3.2.2 розділу 3 Акту перевірки, тобто: по укладеним з ТОВ «Парк Плюс» договорам оренди і зберігання - на загальну суму 59900,00 грн. (сторінки 42-50 акту перевірки та а.с.35-39); і по договору з ТОВ «Електрогаз» - на загальну суму 28228,00 грн. (сторінка 40 акту перевірки, а.с.34); та внаслідок невірного визначення позивачем різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ в Деклараціях з ПДВ за березень, квітень, травень, червень 2008 року, внаслідок того, що при складанні уточнюючих розрахунків наданих до Криворізької МДПІ 24.07.2009 року не враховані дані попередніх уточнюючих розрахунків в частині збільшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету (а.с.39 зворот, сторінка Акту перевірки № 51)

Заниження ПП «Вібур» податкового зобов'язання з податку на прибуток за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2009 р. у сумі 190453 грн. за висновками Акту перевірки № 001116/23-33416549 від 14.09.2009 року (а.с.51) мотивовано відповідачем порушеннями податкового законодавства, які відображені в п.3.1.1 і 3.1.3 розділу 3 акту перевірки (сторінка 35 акту перевірки, а.с.31 зворот), у тому числі по відносинам позивача з ТОВ «Електрогаз» - на суму 141143,00 грн. (сторінка 8 акту перевірки, а.с.18) та у зв'язку з допущеними позивачем помилками при заповненні Декларацій за січень 2008 року, за 1-й квартал та за 1-е півріччя 2008 року.

Неоприбуткування готівки в касі підприємства в день її одержання в період з 01.07.2008 року по 28.08.2008 року на суму 169371,14 грн. згідно висновків Акту перевірки № 001116/23-33416549 від 14.09.2009 року (а.с.49 зворот), також мотивовані перевіряючими фактом здійснення ТОВ «Електрогаз» відповідної проплати (а.с.17-18, сторінка 7-8 акту перевірки)

По матеріалам справи судовою колегіє встановлено, що за результатом розгляду заперечень позивача до Акту перевірки (а.с.51-53), Криворізька МДПІ комісійно прийняла рішення вважати: витрати ПП «Вібур» та податковий кредит, які виникли внаслідок виконання укладених з ТОВ «Парк Плюс» Договору оренди від 05.05.2008 року № 437 та договору зберігання від 05.05.2008 року № 437а - такими, що пов'язані з господарською діяльністю позивача та правомірно віднесеними до складу валових витрат та податкового кредиту; а витрати ПП «Вібур» на технічне обслуговування автомобілів та дизпаливо за договорами доручення вважати такими, що пов'язані з господарською діяльністю позивача та правомірно віднесеними до складу валових витрат підприємства (а.с.62 зворот).

В решті висновки акту перевірки № 001116/23-33416549 від 14.09.2009 року Криворізькою МДПІ залишені без змін, що саме й стало підставою для винесення 05.10.2009 року оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень рішень № 0000512340/0, № 0011051740/0, № 0000502340/0, та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000442303 від 05.10.2009 року (а.с.8-11)

Таким чином, наведені вище обставини свідчать, та відповідачем по справі не спростовується, що із всього зафіксованого в Акті перевірки ПП «Вібур» переліку порушень, спірними залишилися лише господарські операції, що пов'язані з виконанням укладеного між ПП «Вібур» та ТОВ «Парк Плюс» договору найму транспортних засобів № 115/1 від 14.11.2005 року, по яким податковим органом позивачу донараховано зобов'язання по податку з доходів найманих працівників, а також господарські операції з ТОВ «Електрогаз», по яким податковим органом позивачу донараховано зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства і з ПДВ, та нараховано штраф згідно Наказу ДПА України від 17.03.2001р. № 110 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС», а також застосовано штрафні санкції за не оприбуткування готівки в касі підприємства.

Суд першої інстанції розглядаючи дану справу проігнорував, що визначаючи податкові зобов'язання відповідач приймав до уваги лише ксерококопії (які не завірені належним чином як такі, що відповідають дійсності): договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2008 р. № 0107/1 TP (а.с.137-138); податкових накладних виписаних ПП «Вібур» на адресу TOB «Електрогаз» від 01.07.2008р. № 0795 на суму 66416,67 грн., та ПДВ 13283,33 грн. (а.с.136), і від 01.08.2008р. № 0895 на суму 74725,95 грн., та ПДВ 14945,19 грн. (а.с.136 оборот); а також прибуткових касових ордерів (а.с.139-141), згідно яких ПП «Вібур» одержано готівкові кошти від TOB «Електрогаз» (код ЄДРПОУ 32902445) в період липня-серпня 2008 року на загальну суму 169371,14 грн.

Разом з тим, ні податковий орган під час перевірки ПП «Вібур», ні суд першої інстанції під час вирішення по суті заявленого у цій справі адміністративного позову - не досліджували оригінали зазначених в попередньому абзаці первинних документів ПП «Вібур», або хоча б належно завірені їх копії.

Відповідно до пункту 1.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України 10.08.2005 р. № 327 (далі - Порядок) за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Порядку визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Наведені положення Порядку повністю узгоджуються з виогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яким на момент виникнення спірних правовідносин визначалися правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно визначення, наведеногои у ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності; а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються саме на даних бухгалтерського обліку. За приписами ч.1, 2, 5 ст.8 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства та обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Згідно з частиною другою статті 3, частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, перевіряючи правмірність прийнятих відповідачем по справі рішень відносно ПП «Вібур», суд першої інстанції не повинен був обмежуватися переглядом наданих податковим органом ксерокопій документів (не завірених належним чином), а перш за все повинен був переконатися, що визначаючи податкові зобов'язання, відповідач приймав до уваги саме первинні документи ПП «Вібур», які фіксують факти здійснення спірних господарських операцій.

У даній справі суд першої інстанції не виконав свого обов'язку офіційного, повного та всебічного з'ясування фактичних обставин по справі, що призвело до постановлення незаконного рішення у справі.

Так, суд першої інстанції залишив поза увагою твердження позивача про те, що ПП «Вібур» ніколи не мало господарських відносин з ТОВ «Електрогаз», а з урахуванням таких доводів, суд першої інстанції не надав належної оцінки долученим податковим органом до матеріалів справи в ксерокопіям документів, нібити оформлених позивачем на виконання договору № 0107/1 ТР від 01.07.2008 року на транспортно-експедиторське обслуговування з ТОВ «Електрогаз», реальній здійснення якого має підтверджуватися не тільки податковими накладними і прибутковиими касовими ордерами, а і визначеними Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" товарно-транспортними документами, які в цій господарський операції вважаються первинними документами в розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Податковим органом під час перевірки не добуто, та суду не надано будь-яких товарно-транспортних документів, якими б підтверджувалися господарські операції між ПП «Вібур» та ТОВ «Електрогаз» за договором № 0107/1 ТР від 01.07.2008 року на транспортно-експедиторське обслуговування (а.с.137).

Оскільки податковим органом не надано інших доказів вчинення позивачем порушення податкового законодавства, судова колегія також вважає безпідставним неприйняття до уваги судом першої інстанції рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2010 р. по справі № 8/90-10 (17/307-09), лише з тих підстав, що воно постановлено після проведення перевірки та винесення рішень що жуютьсяуются у цій адміністративній справі, і відповідно про нього відповідачу не могло бути відомо.

Судова колегія у даному випадку бере до уваги, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2010 р. по справі № 8/90-10 (17/307-09) - має для даної адміністративної справи преюдиційне значення, оскільки було прийнято за результатами розгляду позову ПП «Вібур» до ТОВ «Електрогаз», заявленого з підстав фактичної відсутністі господарських відносин по спірному договору № 0107/1 ТР від 01.07.2008 р. та оригіналів документів на підтвердження підписання підприємством позивача цього ж договору. Оскільки вказаним рішення господарського суду Дніпропетровської області було встановлено, що договір № 0107/1 ТР від 01.07.2008 р. між ПП «Вібур» та ТОВ «Електрогаз» не укладався, судова колегія визнає усі долучені відповідачем до матеріалів справи докази, якими ніби то підтверджується здійснення господарських операцій ПП «Вібур» та ТОВ «Електрогаз» - неналежними доказами, які не можуть слугувати підтвердженням допущення позивачем норм податкового законодавства.

Крім того, судова колегія акцентує увагу на тому, що долучені до матеріалів справи ксерокопії податкових накладних, виписаних ПП «Вібур» на адресу TOB «Електрогаз» від 01.07.2008р. № 0795 на суму 66416,67 грн. і ПДВ 13283,33 грн. (а.с.136), та від 01.08.2008р. № 0895 на суму 74725,95 грн. і ПДВ 14945,19 грн. (а.с.136 оборот) - є не зареєстрованими в державному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, позивачем надано до матеріалів справи належно завірені копії податкових накладних № 795 та № 895, які були позивачем внесені до реєстру податкових накладних та додатку 5 до податкової декларації на прибуток, та які виписувалися ПП «Вібур» 13.02.2008 р. для покупця ТОВ «ЕСК» на суму 4090,96 (в.ч.ПДВ 681,83 грн.) та 18.02.2008 р. для покупця ПАТ «Криворіжіндустрбуд» на суму 2760,86 грн. (в т.ч.ПДВ 460,14грн.)

За наявності вказаних в попередньому абзаці податкових накладних, та не встановлення Криворізькою МДПІ будь-яких розбіжностей між ПП «Вібур» та його контрагентами ТОВ «ЕСК» і ПАТ «Криворіжіндустрбуд», судова колегія вважає доведеним факт того, що ПП «Вібур» не видавало TOB «Електрогаз» податкових накладних від 01.07.2008р. № 0795 та від 01.08.2008р. № 0895, і відповідно ці накладні не можуть слугувати підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань.

За вказаних обставин, з огляду на необґрунтованість та непідтвердженність первинними документами бухгалтерського обліку висновків акту перевірки № 001116/23-33416549 від 14.09.2009 року (а.с.12-50) щодо порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 пп.5.3.1 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 пп.8.8.1 п.8.8 мт.8, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 р., пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1. п.8.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІV, та п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.4.4 пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 зі змінами та доповненнями, а також п.2.2, п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 року № 637 із змінами та доповненнями, - колегія суддів вказує на обгрунтованість позиції позивача по цій справі щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 05.10.2009 року за № 0000512340/0, № 0011051740/0, № 0000502340/0, та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000442303 від 05.10.2009 року, прийнятих податковим органом на підставі зазначених висновків акту перевірки.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції у даній справі надав неправильну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, ухвалене ним судове рішення не можна вважати законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового рішення про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.п.1-4 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вібур» - задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року - скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення позову Приватного підприємства «Вібур» до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування рішень.

Визнати протиправними та скасувати винесені Криворізькою міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області податкові повідомлення-рішення від 05.10.2009 року за № 0000512340/0, яким Приватному підприємству «Вібур» визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем з податку на прибуток приватних підприємства загальним розміром 170088,00 грн. (що складається з суми податкового зобов'язання за основним платежем - 90063,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 80025,00 грн.), за № 0011051740/0, яким Приватному підприємству «Вібур» визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем з податку з доходів найманих працівників загальним розміром 21060,00 грн. (що складається з суми податкового зобов'язання за основним платежем - 7020,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14040,00 грн.), за № 0000502340/0, яким Приватному підприємству «Вібур» визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) загальним розміром 42819,00 грн. (що складається з суми податкового зобов'язання за основним платежем - 28546,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14273,00 грн.), та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000442303 від 05.10.2009 року, яким за порушення п.2.2, п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 року № 637 із змінами та доповненнями та на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95 із змінами та доповненнями до Приватного підприємства «Вібур» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 846855,70 грн.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов